Викиди газів у Чернівцях у рази вищі норми

У повітрі міста виявлена значна концентрація фенолу, формальдегіду, фтороводню, свинцю. Показники перевищують допустиму норму в 200 і навіть у 400 разів. Одна з основних причин — викиди вихлопних газів автомобілів.
Фенол, формальдегід, фтороводень…
Такі дані оприлюднила доцент географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Жанна БУЧКО у дослідженні, презентованому на форумі «Інтегрований розвиток Чернівців». Дані — станом на початок 2016 року.
— Досліджено концентрацію близько двох десятків забруднюючих речовин у повітрі Чернівців, — зазначає Жанна Бучко. — Дослідження показали, що у нас є ряд серйозних перевищень за такими показниками як фенол, формальдегід, фтористий водень, свинець. Ці показники, особливо формальдегіду, перевищують гранично допустиму норму в 200 і навіть у 400 разів. Насамперед, це є результатом забруднення міста викидами автотранспорту. Бо промислових забрудників у місті зараз практично немає. Тож найбільшу загрозу становлять саме викиди автотранспорту. Магістральні вулиці ще більше навантажені автотранспортом, особливо у піковий час, коли є затори. Тоді ці концентрації більші в рази. Ситуація є загрозливою з огляду на те, що в нас збільшується кількість приватного автотранспорту. Тому для Чернівців дуже важливим є пошук альтернативних видів громадського транспорту.
Ще вищим вміст шкідливих речовин у повітрі є на тих вулицях, які недостатньо «провітрюються», зауважує науковець:
«У нас є вулиці, які продуваються вітрами, натомість на інших майже немає природного потоку повітря, особливо в літній період. Концентрація шкідливих речовин у таких місцях буде набагато вищою».
Перелічені речовини є дуже небезпечними. Зокрема, формальдегід може стати причиною виникнення бронхіту, бронхіальної астми — у кращому випадку, а в гіршому — раку легенів.
«Чим їх менше, тим краще»
Те, що повітря у місті не є ідеальним, підтверджують і результати наукового дослідження у рамках міжнародного проекту, до якого долучилися і Чернівці.
-У дослідженні взяли участь чотири країни, окрім України (Чернівців): Німеччина, Чехія, Словенія, — розповів завідувач відділу медико-екологічних проблем державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. Медведя» МОЗ України Леонід ВЛАСИК. — У деяких містах цих країн були встановлені прилади, які вимірювали ультрадисперсні частинки в атмосферному повітрі. Це аерозолі дуже маленького розміру, які вимірюються в нанометрах. Для цих речовин поки що не існує гігієнічних нормативів. Тобто ми не знаємо, за якої кількості вони можуть шкідливо впливати на організм. Хоча в експериментах на тваринах уже доведено, що надмірний вміст цих речовин може шкідливо впливати й на людей. Зокрема, загострювати наявні хвороби. Особливо це небезпечно для людей із серцево-судинними захворюваннями, хворобами органів дихання, хворих на цукровий діабет, інфаркт міокарду, стенокардію.
Згідно результатів дослідження, Чернівці за цими показниками в середньому знаходяться на рівні міст в інших країнах.
-Ці ультрадисперсні частинки вимірюються у кількості штук на сантиметр кубічний. У нас ця кількість — від 20 до 800 нанометрів, — пояснює Л. Власик. — Ми розбили їх на сім підгруп і кожну цю підгрупку вимірювали. Якщо їх всіх скласти разом, то виходить до 20 тисяч штук на сантиметр кубічний. У порівнянні з іншими містами за кордоном, це приблизно така ж кількість. У деякі періоди у нас їх більше, а в них менше, і навпаки. Особливо збільшення у нас спостерігається в період опалювального сезону. Адже джерелом викидів цих частинок є будь-який процес горіння: спалювання автомобільного палива, вугілля, газу, дров тощо. Чому ми вимірюємо кількість цих частинок? Тому що вони завдяки своїм маленьким розмірам можуть дуже швидко проникати крізь легені в кров. Для них бар’єрів фактично не існує. Тому вчені і побоюються, що від цих ультрадисперсних частинок слід чекати небезпеки.
Чим їхній вміст менший, тим краще для здоров’я, переконаний науковець.
-Треба зменшувати викиди автотранспорту, викиди від опалювальних приладів. Особливо це стосується приміщень, — розмірковує Л. Власик. — Адже зараз у зв’язку з подорожчанням світла та газу люди використовують різні види палива. Брикети, дрова. Для приготування їжі навіть застосовують мазут, солярку. А задимлене помешкання — це ті ж ультрадисперсні частинки. Дослідження ми проводимо щодня, тож ці дані — станом на 2017 рік.
Вміст шкідливих речовин у повітрі справді негативно позначається на здоров’ї. Це підтверджує те, що третина онкохворих на Буковині — чернівчани.
-Третина хворих — мешканці Чернівців, — зазначає заступник головного лікаря з організаційно-методичної роботи Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру Сергій ДЕМ’ЯНЧУК. — Така статистика є щорічною. Раніше у Чернівцях було менше машин, зате більше підприємств. Зараз немає підприємств, зате більше автомобілів. Звичайно, це впливає на здоров’я. Проте ми таких досліджень не проводили, тому не можу з певністю стверджувати, що саме забруднене повітря є причиною онкозахворювань.
Однозначно причиною їх виникнення є, насамперед, шкідливий спосіб життя. Серед наших пацієнтів — близько 80 відсотків курців. Бо навіть село з найчистішим повітрям не врятує, якщо людина палить по три пачки цигарок на день.

Галина МАРКІВ

Фото Василя САЛИГИ