Волинь. Заборони під час нересту у водоймах області

8598_default

Розпочинається нерест риби на волинських водоймах. Риболовля у цей період заборонена, отож рибалкам доведеться на деякий час сховати вудки.

Про це повідомили у прес-службі Волиньрибоохорони .

У відповідності до природоохоронного законодавства у 2016 року та наказу Волиньрибоохорони «Про здійснення контролю за весняно-літньою забороною на лов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах, підконтрольних Волиньрибоохороні на 2016 р.» від 11.03.2016 р. № 09-В/Д встановлено заборону промислового та любительського рибальства, організацію змагань з рибальства, добування водних біоресурсів на час ходу риби на нерест і на період ікрометання раків під час линьки і виношування ікри у такі строки:

— з 1 квітня по 20 травня – на річках області та їх кореневих водах;

— з 1 квітня по 10 червня – на озерах, водосховищах;

— з 1 квітня по 30 червня – в придаткових водах річок.

У нерестовий період дозволено лише любительське рибальство за межами нерестовищ однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.

У всіх озерах Шацького національного природного парку нерестовий період триватиме з 10 березня по 01 червня.

Постійно діючим розпорядженням обласної державної адміністрації «Про збереження водних біоресурсів у водоймах області в нерестовий період» № 115 від 18 березня 2013 року затверджено відповідні заходи на цей період, виконавцями яких є природо- та правоохоронні структури області.

Як правило основну частину нерестовищ на водних об’єктах області складають зарослі вищою водною рослинністю мілководні ділянки водойм та заплавні луки з минулорічною рослинністю, м’якими поверхневими водами, що добре прогріваються. Тут відбувається інтенсивний процес самоочищення та відтворення природного живого корму. Пересування будь-яких плавзасобів в місцях нерестовищ забороняється, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах області.

На вищезгадані нерестовища виходять на нерест в основному фітофільні риби, такі як лящ, плоскирка, в’язь, головень, плітка, короп (сазан), карась, лин та інші види, інколи щука.

Під час нерестового періоду найбільші збитки аборигенній іхтіофауні спричиняють неконтрольовані гідротехнічні роботи, особливо пониження рівня води, внаслідок чого виметані статеві продукти пересихають. Личинки, що виклюнулись і не скотились в основне русло залишаються у відокремлених водоймах, які також пересихають. Окрім гідротехнічних робіт негативно впливають викиди неочищених стічних вод, так-як незначна зміна рН середовища спричиняє загибель ікри. Також браконьєрський вилов нерестуючої риби сітними знарядями лову, електрострумом, вибухівкою знищує не тільки плідників і молодь, а й підриває кормову базу водойми.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

За здійснення браконьєрського вилову риби сітними, колючими знаряддями лову, електрострумом, вибухівкою тощо забороненими знаряддями передбачена адміністративна (розмір штрафу становить для громадян 340 – 680 гривень, для посадових осіб 510 – 850 гривень) та кримінальна відповідальність (розмір штрафу 3400 – 6800 гривень, або позбавлення волі строком до 3 років), з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів. Крім того, за кожну незаконно виловлену рибину незалежно від її розміру нараховується розмір завданої шкоди (для прикладу: сом – 425 гривень, щука – 340 гривень, судак — 510 гривень, лящ – 170 гривень тощо).

Керівників підприємств та організацій, що здійснюють гідротехнічні роботи на водоймах, та їх прибережній захисній смузі, особливо коливання рівневого режиму водойм, наголошують, що без погодження з органами рибоохорони заборонено проведення будь-яких робіт, що можуть негативно вплинути на стан водних біоресурсів, без виконання обов’язкових заходів щодо попередження та зменшення негативного впливу, адже за масове знищення водних біоресурсів відповідно до чинного законодавства передбачена кримінальна відповідальність.