Володимир Радіон: «Маємо відповідати вимогам часу»

Володимир Радіон більш як п’ять років керує «Маневицьким лісовим господарством» – найбільшим у структурі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства державним підприємством. За цей час Володимир Олександрович зарекомендував себе як хороший керівник та ефективний менеджер.

Отож, із Заслуженим лісівником України, Почесним громадянином Маневицького району сьогодні розмовляємо про те, як працюється маневицьким лісівникам, про здобутки та перспективи лісгоспу.
– Під опікою лісівників «Маневицького ЛГ» 46 999 га лісу. Загальний запас деревини в деревостанах підприємства становить 10777 тис. м3, запас на 1 га – 223 м3. Середній приріст деревини у лісгоспі за рік – 206 тис. м3.
Зрозуміло, що основним напрямком роботи лісівників є ведення лісового господарства, охорона, захист і відновлення лісів. Разом із цим, для директорів волинських лісгоспів уже твердою звичкою стали пошук шляхів і способів заробити кошти за рахунок суміжних видів діяльності, побічного лісокористування, пошук нових замовників та ринків збуту. Знаємо, що маємо забезпечити людей роботою, потрібні гроші на виплату податків, на хоч якусь модернізацію виробництва.
Тому для кожного нашого виробничого підрозділу важливі собівартість продукції, глибина і якість переробки, дотримання стандартів якості та збереження чи доставка до споживача готової продукції.
Не знаю, як у інших областях України, а на Волині кожен директор лісгоспу знає, що таке HACCP, ІSО, сертифікат відповідності, технологічна карта.
Навіть якщо у лісгоспі переробки нема, роботу переробних підприємств області аналізують майже на кожній нараді в управлінні. На нарадах вчимося, якщо хтось чогось не знає, обмінюємося кращим досвідом в своїй області, в інших областях, навіть за кордоном.
Намагаємося рухатись уперед. Маємо відповідати вимогам часу.
– Володимире Олександровичу, на чому волинські лісівники зароб­ляють сьогодні?
– Основні види продукції, яку заготовляють та переробляють на підприємстві, – це ділова деревина, техсировина, дрова паливні, пиломатеріали, єврозаготовки, штахетник, тріска технологічна, натуральний хвойний екстракт, ефірна олія сос­ни та понад 50 видів консервної продукції.
Заробляємо також на вирощуванні саджанців та сіянців основ­них лісоутворювальних культур та декоративних рослин.
– Чи багато рубаєте?
– Для покращення санітарного та якісного стану лісів, підвищення їх продуктивності проводимо рубки формування та оздоровлення лісів.
Рубки догляду в молодняках проводимо у межах розрахункової лісосіки. Рубки догляду не є прибутковими для підприємства, але щорічно їх виконують для отримання високопродуктивних насаджень у майбутньому. За І півріччя 2018 року підприємство провело рубок догляду за молодняками на площі 113 гектарів. Від рубок формування і оздоровлення лісів заготовлено близько 50 тисяч метрів кубічних ліквідної деревини.
– А скільки лісу посадили цієї весни і скільки площі ще плануєте засадити деревами?
– Навесні нашим підприємством лісовідновлення проведено на площі 762 гектари. Перш за все сприяємо природному відновленню. Цього року під час весняної лісокультурної кампанії ми висадили лісові культури на площі понад 320 гектарів. План перевиконали. Це більш як два мільйони стандартних сіянців сосни звичайної, яка є основ­ною лісоутворювальною породою для Волині. Причому в умовах цьогорічного літа 94 відсотки лісових культур прижилися. Всі роботи з лісовідновлення проводили за власні кошти підприємства.
Для забезпечення посадковим матеріалом навесні в кожному нашому лісництві закладають тимчасові відкриті лісові розсадники. Їх загальна площа – майже 1 гектар. Зібрали та висіяли 152 кілограми насіння хвойних порід.
– Знаю, що лісгосп залишається основним бюджетоутворювальним підприємством Маневицького району. Та й кажуть, працювати у лісгоспі не тільки престижно, а й економічно вигідно, тож претендентів на робоче місце вистачає…
– Так. Крім того, що ми попов­нюємо бюджет району, варто сказати й про зарплати, які селянам не так просто заробити. У нас же середня заробітна плата штатного працівника становить близько 11 тисяч гривень.
Якщо ж повернутися до економічних показників, то зазначу, що за перше півріччя цього року маємо 2 мільйони 457 тисяч гривень чистого прибутку. За результатами першого півріччя 2018 року сплачено до бюджету всіх рівнів 21 мільйон 207 тисяч гривень податків. До місцевого бюджету із них сплачено 7 мільйонів 748 тисяч гривень.
Завдяки розвитку деревообробних цехів третю частину деревини, яку ми заготовили, переробляють на підприємстві. Функціонування виробництва забезпечує не лише соціально-економічну стабільність і прибутковість. Це дає підприємству можливість розвиватися.
Усі вільні кошти підприємства інвестуємо у розвиток виробничої сфери, у будівництво, придбання та капітальний ремонт основних засобів.
– Поговорімо про болюче на сьогодні питання: експорт круглого лісу…
– Круглий ліс має попит на міжнародних ринках. Підприємство уклало договори на експорт лісопродукції на економічно вигідних для нас умовах.
У 2016 році майже 70 відсотків заготовленої деревини в необробленому вигляді ми продавали на експорт. Але Законом України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», який ухвалено в квітні 2015 року, з листопада 2016 року було обмежено продаж круглого лісу, крім сосни. Відтоді ми не експортуємо березу, вільху. Цим же законом з січня 2017 року передбачено заборону експорту лісоматеріалів (всіх порід) у необробленому вигляді, тобто круглого лісу. Саме тут ми відчули значимість диверсифікації та ціну власного виробництва!
Не скажу, що для нас зміни у законодавстві були несподіванкою. Ми поступово готувалися до цього: нарощували виробничі потужності для збільшення об’єму переробки деревини і, відповідно, збільшення обсягів випуску продукції переробки деревини. Придбали лісопильну раму, встановили її, провели пуско-налагоджувальні роботи, ввели в експлуатацію цех. Маємо намір купити нові деревообробні верстати. План з реалізації продукції виконуємо за рахунок збільшення випуску і продажу продукції переробки.
– Як щодо використання недеревних ресурсів? Чим радуєте споживача зараз?
– Так, ліс – це не лише ділова деревина, дрова і дикі тварини, як вважають деякі сучасні експерти «лісового» бізнесу. Наші ліси – це гриби, ягоди, лікарські рослини, горіхи та багато інших видів продукції. Недеревинні продукти лісу як складова лісових ресурсів є одним із резервів поповнення необхідних для населення продуктів харчування, а також цінною сировиною для харчової, фармацевтичної та інших галузей народного господарства.
Проте кінцеві результати діяльності напрямку побічного користування залежать від того, що нам дала природа. Лісівникам важко прогнозувати, якої ягоди чи грибів нам приготував ліс на наступний рік та у якому співвідношенні. Тому маємо утримувати в штаті кваліфікованих працівників, оперативно перебудовуватися на виробництві, ще більш оперативно працювати з клієнтами.
Ми маємо більш як 50 років досвіду використання недеревних ресурсів лісу.
Це заготівля ягід, грибів, березового соку, розвиток пасічництва з метою отримання лісового меду, прополісу, воску, збір лікарської сировини (бруньки, листки, квітки, плоди, насіння, кора тощо), заготівля зелені, кормових віників, жолудів, сіна для підгодівлі взимку диких тварин. Цього року наш лісгосп заготовив 26,5 тонн дикорослих ягід. Дикорослих грибів (білий гриб, маслюк звичайний, опеньок осінній справж­ній, моховик, лисичка справжня) та лікарсько-технічної сировини – понад 12 тонн. До асортименту продукції із дикорослих плодів належать чорниця, протерта з цукром, журавлина, ожина, чорноплідна горобина, брусниця, смородина, протерта з цукром, а також малина, суниця, полуниця, подрібнена з цукром, варення з полуниці та чорниці. Великий попит мають чорниця, протерта з цукром, та журавлина. На території Маневицького району цієї ягоди є найбільше. Ліміт заготівлі становить 170 тонн на рік. Загалом в області ліміт заготівлі чорниці – трохи більш як 4 тисячі тонн.
Окремо скажу про унікальний для Волині вид діяльності Маневицького лісгоспу – продукування ефірної олії та екстракту хвойного натурального. Ми відновили роботу цеху хвойного екстракту в 2015 році. Це дає можливість переробляти порубкові рештки та більш раціонально використовувати деревину.
Хвойний екстракт – натуральний, екологічно чистий продукт, який отримують у процесі уварювання зеленої хвойної маси. Він містить велику кількість ефірних олій, мікроелементів. Хвойний екстракт широко застосовують для лікувально-профілактичних ванн. Цю продукцію виготовляють відповідно до технічних умов і затверджених санітарно-гігієнічних висновків, вона має бальнеологічний сертифікат. Торік виготовили більш як 17 тонн хвойного екстракту, а за перше півріччя цього – понад 8 тонн. Купують екстракт санаторії Волині, Рівненської, Черкаської, Івано-Франківської та інших областей. Нашими клієнтами є аптеки «Волиньфарм» і «Волиньфармпостач», «Жардін-косметик», санаторій «Червона калина», оздоровчий комплекс «Поділля», «Зелена крамниця», ТзОВ «Укрфіто». Постійним замовником хвойного екстракту маневицького виробництва є санаторій матері та дитини «Пролісок».
Разом із хвойним екстрактом на підприємстві виготовляють ефірну олію. Для того щоб отримати кілограм ефірної олії, має бути перероблено до 500 кілограмів хвої. Ось, наприклад, у 2017 році ефірної олії сосни виготовили 50 кілограмів, а за перше півріччя 2018 року – 30 кілограмів.
Щомісяця цех переробки хвойного екстракту виробляє близько двох тонн екстракту та десяти кілограмів ефірної олії.
– Сьогодні стало простіше працювати?
– Чи важко, чи легко – це непросте питання. Хто працює, тому завжди непросто. Зараз час диктує незвичні для нас завдання. Лісівники мають не тільки добре працювати, а й доводити, що вони нормальні люди. Ми працюємо для громади і для країни, хочемо, щоб лісівників вважали повноцінними членами суспільства, перестали називати злодіями і належно висвітлювали наш вклад у розвиток області.
Оксана ЧУРИЛО
Фото з архіву прес-служби
Волинського ОУЛМГ

«ЛВ» №9-10 2018р.