Голубі вогники моря


На півдні нашої країни, вздовж берегів Чорного та Азовського морів і в океанах, у липні можна спостерігати дивовижне явище – світіння морської води…
Ось перед човном, наче феєрверк, спалахнула гірлянда рухливих голубих «вогників». За нею – ще одна, потім третя, четверта, п’ята… Ланцюжки блакитно-зеленуватих іскор раптово з’являються з чорних глибин, пролітають над поверхнею води, поступово губляться у темряві. Гірлянди «вогників» – це краплі морської води, що світяться на тлі дельфінів-білобочок, афалін, фоцен та інших дрібних зубатих китоподібних, що граються на хвилях. Коли дельфін пірнає, його тіло іскриться у товщі води. Гребні хвиль також світяться. Весло і гвинт човна розбризкують світло-голубі «вогники». І коли хтось пливе, то з його рук над поверхнею моря падають яскраві бризки. Що ж це за «диво»?
У більшості випадків світіння морської води викликають одноклітинні джгутикові – ночесвітки. Вони маленькі – два міліметри у діаметрі, а кількість цих істот у товщі солоної води досягає «космічної» величини: 45 тисяч в одному літрі. Вдень на поверхні моря подекуди вдається бачити білі плями і смуги – скупчення ночесвіток. Якщо налити у склянку такої води, то легко побачити безліч біленьких кульок, величиною з головку шпильки. Коли воду у склянці занести у темну кімнату, то посудина наповниться масою зеленувато-блідих іскор.
Джгутикові світяться не постійно, а лише при подразненні, навіть рухом самої води. Особливо яскраво світяться океани та моря при підводних землетрусах. Тоді здається, що спалахують промені численних прожекторів.
Ночесвітка – одноклітинна істота, має тонку оболонку, студенисту масу, плазму та ядро. Найбільше в клітині студенистої маси, в якій тягнуться тонкі темні нитки плазми. Під оболонкою клітини є малесенькі зернятка, що світяться. Рухається ця тваринка-хижак за допомогою джгутика і щупальця. Живиться мікроскопічними рачками, які перетравлюються в особливих крапельках плазми, що звуться вакуолі. Розмножується простим поділом.
Світіння ночесвіток, як і багатьох інших солоноводних тварин, – каракатиць, креветок, деяких риб тощо, є наслідком з’єднання кисню з особливими речовинами – люциферином або люцеферазою. Більшість організмів випромінюють світло лише в час небезпеки, лякаючи таким способом ворога. І, можливо, їх світіння є захистом від риб, які вночі підіймаються з глибин на поверхню для живлення планктоном – дрібними організмами, що плавають у верхньому шарі води.
Із книги Костянтина ТАТАРИНОВА «Наші друзі»
«ЛВ» №7-8. 2017