Господаря видно по його лісу


У травні цього року довелося зустрічатися з Миколою Кононом у Павлівському лісовому розсаднику, який вважається одним з найкращих в області. Вразило, як дбайливо тут вирощують саджанці сосни, ніжні сходи якої попервах більше схожі на кріп чи ще якусь городню зелень, ніж на майбутні високі стрункі дерева. Скільки зусиль потрібно докласти, щоб через рік-два з цих крихіток виріс життєздатний садивний матеріал. А ще вирощують тут саджанці дуба, інших дерев. Не забувають і про декоративні чагарники, такі, як самшит, та інші.
Унікальність розсадника і в тому, що тут є насіннєва плантація модрини. Це дерево, яке на зиму скидає свою хвою, має тверду і важку деревину (тоне у воді). Вона може століттями стояти у вологих місцях і не загниває. На модринових палях побудована Венеція. Сьогодні, коли волинські сосни, основна лісоутворююча культура поліських районів області, масово всихають від нашестя страшного ворога – верхівкового короїда, актуальним питанням є часткова зміна структури лісів. На модрину, яка є більш стійкою до хвороб, місцеві лісівники покладають великі надії.
Цього року заклали у Павлівці і одну з перших в області плантацію горіха грецького площею 3,1 гектара. Лісничий Микола Конон переконаний, що згодом це звичне для волинян дерево щедро родитиме, а тому вже тепер із землі пробиваються саджанці з висаджених тут весною 70 кілограмів горіхів. Їх вистачить, щоб засадити ще десять гектарів.
Кажуть, що доброго господаря видно за його обійстям. Сама будівля Павлівського лісництва і територія довкола доглянуті, охайні. Шкода, що на околиці села, а то були б його окрасою. Сюди охоче приходять на екскурсії учні місцевої школи. Так цікаво про ліс, як Микола Конон, ніхто не розповість. Інакше й не може бути, цій справі він присвятив усе життя.
Багато про лісничого, який цими днями став заслуженим, можуть розповісти і самі бори та діброви, за якими доглядає його колектив.
Максим СОЛОНЕНКО
Фото Світлани МІСЬОНГ
«ЛВ» №9-10 2017р.