Де був та звідки прибув, розповість… кільце


У Шацькому районі, що на Волині, біля торф’яного кар’єру поблизу села Кропивники на відкритті полювання мисливці вполювали крижня. Оглянувши птаха, знайшли мітку. Добре, що серед полювальників знайшовся той, який добре знається на мітках тварин та птахів. Відтак, не зволікаючи, Станіслав Козак звернувся в Український центр кільцювання птахів. А згодом Станіслав Миколайович приїхав у редакцію, аби показати знахідку. У нього таких кілець вже ціла колекція.
Взагалі, кільцюванням птахів та звірів почали займатися ще в глибоку давнину. Найчастіше мітили домашніх та мисливських тварин. Збереглися відомості про кільцювання чапель, лебедів, гусей, лелек.
Людям споконвіку кортіло знати, куди ж летять птахи, де зимують чи перебувають певний період часу. Проте тільки спільними зусиллями можна було дізнатися про таке. Адже, помітивши птаха, потрібно було, аби мітку знайшли у іншій півкулі Землі чи країні і повідомили про це. Так почали створюватися відповідні товариства, які передавали інформацію про спостереження мічених птахів.
У сучасному світі технологій і швидкої комунікації передати інформацію у будь-яку точку можна за лічені секунди, колись же на це йшло дуже багато часу, а відтак спостереженнями займалося дуже обмежене коло людей. Тих, які справді хотіли дізнатися істину.
Першим, хто почав систематично в наукових цілях кільцювати птахів, був Ханс Крістіан Корнеліус Мортенсен, вчитель із Віборга, що у Данії. У 1899 році він позначив алюмінієвими кільцями 165 шпаків. Кожна мітка містила певну інформацію: оригінальний номер та адресу. Вчений плекав надію, що деякі з птахів будуть виявлені і кільце повернеться з інформацією про дату і місце знахідки. Експеримент був успішним і вже рік потому перші його результати були опубліковані. Метод, запропонований Мортенсеном, привернув увагу вчених і в багатьох країнах світу почали кільцювати птахів та організовувати центри кільцювання. Перших орнітологічних станції для масового відлову та кільцювання птахів були започатковані у ХХ ст. У наш час кільцюють і помічають десятки мільйонів різних птахів.
А дійсно, якщо натрапив на закільцьованого птаха чи знайшов кільце, як чинити?
Слід переписати всю інформацію, що є на кільці чи мітці (якщо це кольорове кільце/мітка – вказати колір); вказати вид птаха, якщо це можливо, чи до якої групи птах належить (качка, гуска, хижий птах тощо); вказати обставини знахідки (знайдене кільце, птах застрелений, знайдений мертвим, знайдені залишки птаха, сфотографований тощо); вказати дату знахідки; вказати місце знахідки (область, район, найближчий населений пункт) чи географічні координати, якщо є можливість їх визначити; надіслати чи передати по телефону цю інформацію в Центр кільцювання».
Контакти Українського центру кіль­цювання птахів:
поштова адреса: 01601, КИЇВ-30, МСП, вул. Б. Хмельницького, 15;
електронна адреса: polud@izan.kiev.ua;
телефон: (44) 235-01-12.
Оксана ЧУРИЛО
На фото автора: колекція кілець Станіслава КОЗАКА