ЖИТТЯ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ

Війна. Вона внесла свої корективи у життя українців. Багато з наших побратимів полягли, захищаючи рідну землю, багато працює, як кажуть, у тилу, аби Україна дійсно стала самодостатньою і незалежною. Є й такі, які створюють видимість роботи, захищаючи суто свої, шкурні інтереси. А дехто ще й, до того ж, заважає працювати іншим. Словом, різні люди, різні долі, різні ситуації.

На електронну адресу «Лісового вісника» щодня надходять десятки листів. Досить часто через непереборні обставини ми втрачаємо зв’язок з нашими дописувачами, але на їх місце приходять інші, які спішать поділитися, що ж відбувається у їхній стороні. Як вони працюють, від чого страждають і потерпають, за що борються.
У кожного своя історія. Але найболючіше зазвичай отримувати листи зі сходу. Про заміновані ліси, про знищені дерева, будівлі, людські долі. І ось коли читаю, як лісівники Луганщини зустрічають весну, не можу стриматися від щирого захоплення цими людьми.
«Початок весни традиційно приносить лісівникам приємні турботи, – читаю у повідомленні. – Так луганські лісоводи вже приступили до ревізії та ремонту сільськогосподарської техніки та тепличного господарства. Цього року, на території області лісовідновлення заплановано на площі 447 га – це створення лісових культур на зрубах головного користування та природного поновлення лісів на площі 50 га. Здебільш зруби від суцільно санітарних рубок виникли внаслідок пошкодження лісів хворобами та пожежами, велика доля яких сталася після обстрілів при проведенні антитерористичної операції».
Ні тобі скиглення, ні розповідей про те, навіщо щось робити, адже все одно – війна і у цій ситуації нічого не вдієш.
Лісівники розповідають, як минулого року виростили 4,8 млн шт. стандартних сіянців хвойних і листяних порід, 122 тис. шт. саджанців декоративних порід для озеленення територій населених пунктів та садиб, заготовлено майже 16 т лісового насіння головних лісоутворюючих порід. Кажуть, лісорозведення планується провести на площі 503 га. Частково навесні та восени, для чого знадобиться близько 5 млн гривень. Проте таких коштів немає. Галузь – недофінансована. Прес-служба Луганського ОУЛМГ констатує: обігових коштів підприємств на проведення таких робіт недостатньо, необхідні додаткові кошти державного або місцевого бюджетів.
Життя триває. І наприкінці березня у Льодовому палаці Сєвєродонецька від­булася бізнес-виставка для малих і середніх підприємств у Східній Україні «СХІД-ЕКСПО-2017».
Лісівничу галузь Луганщини представила продукція Кремінського ДЛГ. Лісоводи надали близько десятка найменувань виробленої ними продукції, у демонстраційному відео показали базу відпочинку лісництва, розсадники з посадковим лісоматеріалом різних порід, продукцію власної пасіки.
Тішуся з ініціатив луганчан, розуміючи, що їм сьогодні досить складно. Адже держава кинула лісову галузь напризволяще. Фінансування не вистачає. І людям доводиться не тільки боротися із тим, що накоїла і коїть війна, а й виходити зі становища, аби захистити і примножити те, за що відповідають. Подібна ситуація у південних нересурсних регіонах України. Так, на щастя тут не стріляють гармати, але залишившись без фінансування, люди виживають. Вони ще тримаються. Але якщо сьогодні упустимо момент, кинемо напризволяще догляд за лісом, лісорозведення, лісорозмноження та інші важливі моменти, кинемо напризволяще людей, які ще хочуть щось зробити у лісовій галузі, ми втратимо дуже багато. І надолужувати доведеться досить довго. Якщо вдасться взагалі. Адже покористуватися лісовими ресурсами є бажаючі, а от тих, хто готовий примножувати їх, зберігати і думати про майбутні покоління, незважаючи ні на що, значно менше.
Оксана ЧУРИЛО
Фото прес-служби ЛОУЛМГ