Казка із Фінляндії

  «Мені завжди дуже хотілося побувати у Фінляндії. Це була мрія. І я її здійснила», – розповідає при зустрічі моя подруга Олена.
Я не могла не розпитати, як там, у країні тисячі озер і батьківщині Санти. Отож, цього разу подорожуємо у сніги та неймовірну красу зими у Фінляндії.

– У Борисполі – плюс два і дощ. Ноги намокли і у літаку було трохи невесело, – розповідає подруга. Бо ж розуміла, що не в теплі краї подорожую, і захворіти дуже не хотілося. Але все обійшлося. У Фінляндії на час прильоту було 0 градусів. Звісно, там не завжди така погода. Частіше холодно. Буває й до мінус тридцяти. Але попри нульову температуру, вразила краса природи. Все у снігу. Казково гарне. Туристів тут дуже багато. Більшість приїздять сім’ями або парами. Дітей везуть побачити казку про Санту і ельфів, їдуть покататися на лижах, оленях, проїхатися в упряжці з хаскі…
Лижні траси тут неймовірні. Я ніколи не ставала на лижі. Тому це був мій перший досвід. Мені було важкувато. Підкорила лише найпростішу трасу. Лижі важкі, а практики катання на ковзанах чи роликах немає також, тож було досить не просто. Після поїздок у горах фіни пропонують відпочити у сауні. У них це традиція. Для туристів пропонують фінську, турецький хамам та російську баню. Але фінська сауна у них культова. Вона з давніх-давен є частинкою культури цього народу. У фінських саунах використовують сухий жар, а фіни порівнюють її зі священним місцем, де повинен царювати спокій, дружня атмосфера і доброзичливість. Сваритися тут заборонено категорично.

Сауни у Фінляндії скрізь. У квартирах, будинках, дачах. А хто не має можливості утримувати особисту сауну, бо живе, приміром, у багатоповерхівці, для тих облаштовують сауни у підвальному приміщенні будинку. Є цілі комплекси із басейнами, кафе, розвагами. Таке задоволення, за їхніми мірками, коштує копійки: 5 євро за день (еквівалент – дві хлібини). Є тут і соціальні сауни, де можна прийти і попаритися зовсім безкоштовно. За статистикою, фінська баня є у кожному другому будинку, а це – більше 2 мільйонів саун.
Вода. Вона тут дуже чиста. Фіни її п’ють просто з-під крана. У магазинах знайти просту воду досить складно, бо тут немає потреби її купувати. Якщо й є вода у супермаркетах, то з різними смаками. Фіни кажуть, що у них настільки чистий сніг, що його можна безпечно розтопити і пити воду, яка утвориться. Вода тут скрізь. «Країна тисячі озер» – фінською мовою звучить Suomi (Суомі), і саме так їхньою мовою буде Фінляндія. Таку назву придумали недарма. Адже кількість озер тут неймовірна. Більше 119 000 водойм різних розмірів.

Більшість туристів, які прямують до Фінляндії, хочуть побачити північне сяйво. Тут складають спеціальні прогнози, коли буде найкраща видимість, адже нерідко хмарність заважає насолодитися красою. Олена каже, що приїхала до містечка Леві, вже після нового року, і їй розповіли, що на сам Новий рік, коли стрілки стали на цифрі «12», почалося північне сяйво. Було дуже гарно. Кажуть, це хороший знак. Для туристів тут пропонують оселитися у помешканні під назвою «ігла». Це дім із прозорими стінами, де можна насолоджуватися красою північного сяйва досхочу.
У Фінляндії є можливість взяти на прокат новий автомобіль марки Рorsche і протестувати його на снігу. Тест-драйв коштує недешево (більше тисячі євро за день), але заможні чоловіки досить часто влаштовують собі такі своєрідні змагання.
Але найбільше популярні розваги, пов’язані з оленями і собаками. Оленів тут називають Олежки. Прокататися на них вартує близько 80 євро. Ці дивовижні тварини можуть почути на нюх мох, який знаходиться за 1,5-2 метри під снігом. А його ніжки так створила природа, що олень не провалюється у сніг. Туристам не дозволяють гладити оленів. Дотик до тварини змушує її дрижати. Адже шерсть ламається і коле шкіру Олежки, як голочки.
Неймовірні емоції отримуєш, прокатавшись на хаскі. В упряжку запрягають кілька собачок. Кожна виконує свою функцію і доповнює іншу. Найбільше розумове навантаження лежить на вожаку упряжки, якому доводиться самостійно приймати досить важливі рішення. Його спеціально навчають та дуже уважно вибирають з інших собак. Рульові собаки знаходяться найближче до саней і найбільше втомлюються, якщо сани важкі. Тому мають бути неабиякими витривалими. Є направляючі собаки, які стоять одразу за вожаком і повинні неухильно виконувати його вказівки. Помилка направляючих собак неодмінно відобразиться на тих, які йдуть слідом. Вони відмінно бачать трасу, як і вожак. Сюди ставлять досвідчених собак, які в разі чого можуть відкоригувати навіть рухи вожака. Собаки із центральної пари можуть бути менше фізично розвинені, але повинні мати навики їздових псів. Нічого вам не спадає на думку, читаючи про таке?

…Ну, а яка Фінляндія без домівки Санти? Звісно, моя подруга не могла не заїхати й сюди. Домівка Йоулупукіна (Дід Мороз фінською) знаходиться у селі неподалік міста Рованьємі. Як тільки сюди потрапляєш, настрій одразу стає неймовірним і ти наче повертаєшся у дитинство. Тут навіть у повітрі літає казка і кутає у свою чудесну атмосферу. На території селища є кілька магазинчиків, де можна купити сувеніри із батьківщини Діда Мороза. А також пошта. Так-так. Тут можна написати листівку своїм рідним і близьким і відправити її нам. А прийде вона якраз на новорічні свята. Допомогти заповнити її пропонують привітні ельфи – помічники Санти. Скажу чесно, досить часто люди пишуть листівку і виходять із нею з пошти, аби відправити її самостійно уже на батьківщині. Так дешевше. Переслати листівку з Фінляндії в Україну через пошту Діда Мороза коштує приблизно 20 євро. Що ж до сувенірів, без яких не обходиться жодна подорож, то їх тут безліч. Кулі, у яких мете сніг, коштують від 5 до 30 євро. Магніти – від 4 до 7. Дуже тепла шапка – 90 євро!
Цікаво, що прямо біля будинку Санти стоять колони, на яких написано: «Arctic circle» (полярне коло). Тут, зробивши один крок, уже потрапляєш у Заполяр’я.
Щодо архітектури, то тут переплітаються багато стилів. Приміром, у Хельсинкі є яскраво виражені дві частини: робочого класу і знаті. Так було колись і так залишилося донині. Можливо, сьогодні не таке вже чітке розмежування соціальне, але архітектурно це видно. На центральній вулиці міста збережене кафе, яке побудували ще 150 років тому – у ньому розважалася знать.
У стилі переважає натуральність та простота. Фіни підтримують власне виробництво. І намагаються облаштовувати побут зі своїх традиційних предметів. Так, меблі у них прості, але обов’язково з натурального дерева і коштують вони зовсім не дешево.
Розповідають, що тут досить часто відпочивають росіяни. Їм із Санкт-Петербурга до Хельсинкі 2 години проїхатися на швидкісному потязі. До кризи їм давали можливість триденного перебування у Фінляндії без візи.
Усі фіни молодими хлопцями деякий час служать в армії. Там вони знаходяться на повній дотації держави та щодня отримують певну суму грошей, яка дозволяє купити 2 пачки цигарок. Якщо не куриш, то – заощаджуєш. На вихідні вони їздять додому. Щодо навчання, то для місцевих воно безкоштовне. Тут не задають домашніх завдань і намагаються давати дітям якомога менше навантаження. Для іноземців навчання у вищих навчальних закладах платне і вартує приблизно 15 тисяч євро.
Велику увагу приділяють спорту. На вулицях можна побачити людей, які бігають навіть у великий мороз, так само вони їздять на велосипедах по снігу та льоду. Дбають у Фінляндії і про здоровий спосіб життя. Алкоголь купити тут не так просто. Він продається лише у спеціалізованих магазинах, які належать державній компанії Alko, яка має монополію на все, що пов’язане з алкоголем. Напої із вмістом спирту не можна вживати особам до 18 років. А якщо доросла людина пригостить підлітка, то може потрапити за це до в’язниці.
Отака вона – Фінляндія. Читайте «ЛВ» і дізнавайтеся більше.
Записала Оксана ЧУРИЛО
Фото Олени БАБІЙ

«ЛВ» №1-2. 2017р.