Коли ліс – доля

%d1%88%d0%b2%d0%b5%d1%86%d1%8c

За результатами трудового суперництва серед лісництв ДП «Маневицьке лісове господарство» колектив Маневицького лісництва вкотре став переможцем. Одним із кращих його визнають і на обласному рівні.

Безперечно, чимала заслуга тут лісничого Олександра Швеця. Він – із фанатів своєї справи. У трудовій книжці Олександра Васильовича – один запис місця роботи, зроблений 1982 року.
Народився Олександр Швець у Прилісному. Професійна діяльність батьків і родичів була тісно пов’язана з лісом – він із родини лісників. Після служби в армії прийшов на роботу в Маневицький лісгосп. Служба в армії, військова дисципліна загартували його характер, що пізніше неабияк допомагало, коли працював майстром лісу.
Професійна грамотність, відповідальність, небайдужість Олександра Швеця не пройшли поза увагою керівництва підприємства. У 2008 році його призначають лісничим Галузійського лісництва, а через два роки – Маневицького.
– Площа лісового фонду Маневицького лісництва становить 5,6 тисяч гектарів, – розповідає Олександр Васильович. – Переважають звичні для Полісся породи сосни звичайної, берези повислої, дуба звичайного, вільхи чорної. Ми забезпечуємо себе власним стандартним посадковим матеріалом із тимчасових лісових розсадників, в яких вирощуємо сіянці сосни звичайної і ялини європейської. Організовано дві лісозаготівельні бригади, є необхідна техніка. Незаконних рубок намагаємося не допускати.
Значну увагу лісництво приділяє охороні та збереженню особливо цінних та унікальних деревостанів, місць перебування та шляхів міграції диких птахів і звірів. Тут можна зустріти тварин, які занесені до Червоної книги України: куницю лісову, видру річкову, лелеку чорного, дятла чорного, пугача, глухаря. Є й червонокнижні рослини, приміром, лілія лісова.
З великим задоволенням маневичанини та приїжджі проводять дозвілля в рекреаційних пунктах, облаштованих лісництвом.
Справжньою окрасою райцентру стала територія, де знаходиться адмінприміщення Маневицького лісництва. З особливою філігранністю вистрижені туї, яскраве різнобарв’я квітів з ранньої весни до пізньої осені не лише вражають, а й надихають. Казкова територія лісництва стала місцем паломництва молодят для проведення весільних фотосесій. Тут є камінь, до котрого, за повір’ям, молоде подружжя обов’язково має доторкнутися: тоді шлюб буде міцним, як той камінь.
– Як формується така краса? – запитую в Олександра Васильовича, оглядаючи туї.
– За допомогою звичайних садових ножиць, хоча таке заняття вимагає чимало часу, – чую у відповідь. – Творчо підходить до формування крон кущів і дерев справжні майстри своєї справи Олег Кленовий та Віталія Ярмолюк.
А при спілкуванні з колегами Олександра Швеця дізнаюся, що до окультурення так званої «американської гірки» з декоративним камінням, кущами й трояндами доклала рук і фантазії дружина лісничого Раїса Андріївна, яка працює вихователем дитсадка у Прилісному.
Директор ДП «Маневицьке ЛГ» Володимир Радіон відгукується про маневицького лісничого як про людину хазяйновиту, вимогливу до себе і до працівників лісництва.
– Ніколи не дає обіцянок, яких не виконає. Якщо береться за справу – неодмінно її вирішить, – таку лаконічну характеристику дав Володимир Олександрович своєму підлеглому.
Професійні успіхи лісничого засвідчують і нагороди. Почесна грамота Державного комітету лісового господарства України (2010р.), на­грудний знак «За бездоганну служ­бу в державній лісовій охороні» (2011р.), нагрудний знак «Відмінник лісового господарства» (2013 р.).
Без таких, як Олександр Швець, важко уявити лісову галузь. Його життя підпорядковане лісу. І від цього чоловік отримує лише задоволення, бо живе з лісом одним подихом.
Ольга ПАЩЕНКО
ЛВ, жовтень 2016