Колонка редактора. До Дня лісівника

Картинки по запросу дуби

Фраза російського біолога Івана Мічуріна: «Ми не можемо чекати милості від природи, взяти її в неї – наше завдання» стала головним лейтмотивом споживацького ставлення до природи. І хоча з часу Івана Володимировича (1855-1935) минулоло чимало років, його постулат сповідує багато людей.
Відтак міліють ріки, безжалісно використовуються природні ресурси, вибираються надра, вирубуються ліси, деградують поля.
А між тим, ми все більше акцентуємо увагу на екологічних продуктах, що говорить лише про те, що їх стає все менше і менше. Нерідко ми не знаємо, що і якої якості споживаємо. В погоні за достатком виробники не гребують використовувати заборонені речовини для більших врожаїв, швидкого росту худоби і птиці, кращих надоїв і так далі. Деякі міста стають схожими на макети, де зрідка височіє деревце, а повітря стає все більш забрудненим, бо місця, виділені під забудову, це теж чиїсь гроші, покладені у чиїсь кишені. І про те, що ці люди дихають тим же повітрям, що й інші, вони задумаються лише тоді, коли, як і інші, почнуть задихатися. А поки рахуються статки…
Моя знайома, яка дозволила собі відпочити із онуками у санаторії, що розташований у сосновому лісі, біля річки, недалеко від Луцька, де співають пташки і з дерев стікає первозданна смола, розповіла, що їй важко було перші дні перебувати у місцині, настільки насиченій киснем. Чи не нонсенс?
У контексті усього цього вимальовується роль лісівника як охоронця планети. Бо якщо людина на своєму місці, якщо вона сповідує не принцип Мічуріна, а накази Екзюпері, то наша планета ще матиме чим дихати багато років. Роль лісівника сьогодні надзвичайна. Чесного, такого, який дорожить своїм ім’ям, своєю батьківщиною і майбутнім своїх дітей та онуків.
Зі святом, вас, шановні! З Днем лісівника вас! Добра вам, успіхів, здоров’я і сили у боротьбі за краще майбутнє.
Головний редактор «ЛВ»
Оксана ЧУРИЛО