Колонка редактора «ЛВ»


Ось і добігає кінця 2017-й рік.
Яким він був? І хорошим, і тривожним. Цього року ми щось втратили, але щось і здобули.
Рік відходить. Він стає історією. Нашою спільною історією.
Редакція «ЛВ» дуже рада, що ми з вами, шановні читачі, були поруч. Разом стежили за подіями, разом раділи, разом тривожилися.
Ми вдячні вам за підтримку, за любов до журналу. Вдячні за те, що кожен з вас робить свій внесок для того, аби черговий номер «Лісового вісника» побачив світ. Сподіваємося, що так буде і надалі.
…За кілька тижнів ми ступимо на поріг нового року.
Нехай він буде кращим, ніж цей.
«Лісовий вісник» бажає усім відчути себе потрібними, захищеними і щасливими у рідній державі.
Ми бажаємо вам здоров’я, радості, успіхів у всіх починаннях. Бажаємо неповторних митей у 2018-му. Наснаги у роботі, морального та матеріального задоволення від неї.
Усі ми віримо у диво. Незалежно від віку. Кожен чекає від життя чогось особливого, тим більше – у переддень таких гарних свят, що розпочинаються з приходом Миколая Чудотворця і завершуються Водохрещем.
У новорічну ніч, коли з рухом секундної стрілки до дванадцятки і з бокалом шампанського у руці кожен із нас думає про своє, сокровенне, і загадує бажання.
Нехай усі наші найзаповітніші мрії збуваються. А дива нехай нас супроводжують у кожних дрібничках.
Минає час. Наче пісок крізь пальці біжать роки…
Я люблю озиратися назад, згадувати історію, вчитися на досвіді попередників. Читати філософів і набиратися їхньої мудрості.
Ось, приміром, давньогрецький філософ Епікур жив 300 років до нашої ери, але його настанови актуальні донині: «Завжди працюй. Завжди люби. Люби дружину і дітей більше самого себе. Не чекай від людей подяки і не засмучуйся, якщо тобі не дякують. Повчання – замість ненависті, посмішка – замість презирства. Май завжди в бібліотеці нову книгу, у льосі – повну пляшку, у саду – свіжу квітку».
Зі святами вас усіх!!!
Головний редактор «ЛВ»
Оксана ЧУРИЛО