ЛВ. День лісівника на Волині


Із дня у день – ростити ліс, дбати про нього та примножувати його…Професія лісівника досить важка. А останнім часом вона стає ще й доволі небезпечною. Адже нерідко, коли лісівник натрапляє на порушників, вони націлюють зброю на лісоохоронця.
Проте серед буденного життя працівників лісової галузі є й свята. Одне із них – професійне. Його чекають усі. Адже це ще одна нагода зустрітися різним поколінням лісівників. Пригадати минуле, підсумувати сьогоднішнє, прокласти шлях у майбутнє.
Лісівники відзначають своє свято у вересні. Якраз перед тим, як знову розпочнеться лісокультурна кампанія, як буде готуватися земля під новий ліс, як сотні і сотні деревець простягнуть свої голочки-листочки до неба – у майбутнє.
У кожному куточку України цього дня лунали привітання, вручали нагороди та зустрічалися лісівники. У кожному куточки України, попри всі негаразди, які трапляються у суспільстві, було тепло та весело, панував гарний настрій та чудова атмосфера. «ЛВ» завітав на свято до волинських лісівників.
Традиційно на Волині урочистості відбулися яскраво, насичено, у теплій та зворушливій атмосфері. На свято до земляків завітав заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар.
Не оминули увагою дійство представники влади області, найвищі представники духовенства краю. Серед почесних гостей були колишні керівники лісової галузі Волині Анатолій Голік та Богдан Колісник.
У залі Будинку культури міста Луцька на почесних місцях сиділи ветерани галузі. З’їхалися працівники лісового господарства усіх районів області.

Як і годиться, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко прозвітував про роботу лісівників краю за рік, наголосив на фінансового-господарській діяльності волинських лісівників, роботу з громадськістю та окреслив проблеми, які сьогодні найбільше болять.

«Умови, у яких перебуває Україна та всі галузі економіки, разом із лісовим господарством, починаючи із 2014 року, це намагання закріпити сіянці та саджанці реформ. Однозначно: лісівники першими опинились у новій реальності. Першими, адже усвідомлення того, що деревина іде на укріплення лінії оброни на Сході, а одноденний заробіток, перерахований працівниками стає джерелом існування для сімей наших колег у східних областях… одразу примушують інакше дивитись на свою роботу та накладає ще більшу відповідальність. Вплив нашої роботи на життя краю значно ширший, ніж розділи, окреслені у доповіді. Ми відповідальні за те, що буде зображено на карті Волинської області через найближчі 5 років. Дуже хочеться, щоб чорно-сірі нитки сьогоднішніх лісових доріг не окреслювали лисі шматки землі, а ледь проглядались через розкішні крони дерев», – підсумував керівник галузі області.

Володимир Бондар передав слова привітання від голови агентства Христини Юшкевич та зауважив: «Я об’їздив багато колективів. Бував у багатьох областях. І на цю сцену мені доводилося підніматися неодноразово, але сьогодні я це роблю з особливим трепетом. І перше, що хочу сказати, що мені за волинських лісівників не те, що не соромно, я гордий вами, – починаючи від начальника управління до рядового лісівника. Лісове господарство на Волині ведеться належним чином. І нерідко до своїх ставишся більш прискіпливо, ніж до інших. Хочеться більше приїхати, більше подивиться, більше дізнатися. Але я кажу відверто: лісівники Волині несуть належним чином своє горде звання. Радий сьогодні бачити ветеранів галузі, колишніх керівників. Бо саме під їхнім крилом, їхньою опікою виховувалася лісова галузь краю, здорові тенденції галузі».
Добрим словом Володимир Бондар згадав колишнього начальника управління Богдана Колісника, зауваживши, що з ним йому довелося багато попрацювати і саме він привів його до розуміння та знання лісу. Подякував ветеранам за те, що вони своєю щоденною кропіткою працею підняли професію лісівника на достатньо високий рівень.
Зупинився Володимир Бондар і на основних аспектах того, що відбувається в галузі, констатувавши у першу чергу, що, на превеликий жаль, досі не виписано однозначної чіткої лісової політики.
«Ми не маємо ні на рівні уряду, ні на рівні Верховної Ради розуміння того, як же має розвиватися далі лісова галузь, – продовжує заступник голови Агентства лісових ресурсів України. – Об’єднавши всі напрацювання, ми вперше винесли на розгляд Кабінету Міністрів стратегію лісової галузі. Ми хочемо, аби цей стратегічний документ був максимально обговорений у робочих колективах, аби кожен розумів і сказав своє слово, як має розвиватися лісова галузь. Ми – це робоча група, яка працювала над розробкою цієї стратегії. Після прийняття цього документа нам доведеться напрацювати законодавчі та нормативні документи, які дають можливість функціонувати лісовій політиці.
Які основні моменти хочу відмітити? Перше: державна лісова галузь повинна залишатися державною. І ми у цьому категоричні. Дуже дякую лісівникам усієї України, які одностайно виступили проти передачі лісів у концесію чи приватизації. Також своє слово проти сказали науковці, представники органів місцевої влади. І врешті-решт, коли розглядали концепцію закону про концесію та приватизацію, то лісову галузь зі списку можливих для залучення прибрали. І це наша з вами велика перемога. Я переконаний: лісова галузь має належати державі.
По-друге: яка б не була реформа, основною точкою, що має розглядатися, мусить бути лісгосп. Ми не повинні йти на ліквідацію лісгоспів, їх укрупнення і таке інше. Лісгоспи повинні існувати в тій формі, в якій вони є. На превеликий жаль, лісова галузь уже два роки не має державного фінансування. Мені довелося побувати в різних державах світу, такого немає ніде. США, Німеччина, Австрія, Польща… Та будь-де. Там, де є розвинене лісове господарство, держава його фінансує. Вона може не фінансувати його безпосередньо з бюджету, може фінансувати через певні фонди, програми, але фінансування є. Але ще раз хочу наголосити. Коли ми не знайшли розуміння в державі, аби лісова галузь отримувала підтримку з бюджету, натомість ми відчули що є лісова родина, лісова сім’я. Вдячний усім, хто підтримав і підтримує тих, кому сьогодні не легко. Лісівники Волині та інших лісистих регіонів держави фактично врятували сьогодні нашу галузь, яка лишилася сам на сам. Без фінансової підтримки держави. Передавши свій одноденний заробіток тим областям, які не можуть похвалитися такими гарними лісами, ви фактично дали можливість їм нині функціонувати. Півтори тисячі загорянь за три місяці маємо на Півдні і Сході країни. Дякувати Богу, ми фактично не допустили верхових пожеж. А це означає, що лісова охорона вчасно виїжджала на місце і проводила необхідні заходи. У тому, що в них була така можливість, теж ваша заслуга.
У Стратегії розвитку лісової галузі ми також наполягаємо на створенні окремого фонду як фінансового механізму підтримки галузі. Якщо держава не хоче виділяти бюджетні кошти, хоча ми будемо на цьому наполягати, формування лісового фонду може бути одним із тих механізмів, який дасть можливість нормально фінансувати галузі. Пропонується, що на перших початках фонд буде формуватися надходженнями від реалізації (5%), у цьому маємо підтримку від Асоціації деревообробників.
Багато інших питань є у Стратегії. Хто цікавиться, побачить це. Але цим документом ми хочемо показати: лісова галузь є, вона – живе.
Мене важко звинуватити в упередженому ставленні до лісової галузі. Бо я прийшов порівняно недавно і бачив її розвиток під різними кутами. Тож можу сказати: негативні дописи та домисли про лісівників, що часто можна побачити, роблять люди, які просто не знають про те, якою непростою є праця лісівника, скільки на нього сьогодні покладено обов’язків. Ті дописувачі несуть відповідальність лише за те, що пишуть. А на наших з вами плечах лежить відповідальність за долю лісу. Тож нам, на жаль, нема коли з ними сперечатися. Бо 90% свого часу лісівники проводять над виконанням обов’язків зі збереження найважливішого державного ресурсу.
Я знаю, що лісівники Волині, як і України загалом, виконують ці обов’язки сьогодні достойно. З честю та гідністю».



Особливим і символічним було звернення до нинішніх лісівників ветерана галузі Георгія Бондарського. Георгій Антонович майже 50 років свого життя віддав лісу. Має неоціненний досвід, так як доводилося свого часу працювати на різних посадах.

«Я радий і гордий за вас, що ми, ветерани галузі, лісівники 50-90-х років минулого століття, передали свою справу вам – високоерудованим, відповідальним і працьовитим людям. Я, як і інші ветерани галузі, спостерігаю за вашими успіхами і труднощами, не залишається осторонь і громадськість області. Про це свідчать статті в обласній і всеукраїнській пресі. Важливість вашої роботи підтверджує присутність тут керівництва області, Держлісагентства. Я не буду вас вчити, як працювати. Народна мудрість говорить, що діти повинні бути розумніші за батьків. Ми на це і надіємось. Скажу тільки одне, який показник брати для своєї діяльності, який компас. Це коли до вас їдуть за досвідом лісівники не тільки з областей України, але й з-за кордону, коли наші підприємства відзначаються нагородами – справи йдуть добре, коли ні – шукайте причини, знаходьте шляхи покращення роботи», – порадив Георгій Антонович.
Оксана ЧУРИЛО
Фото автора
та Павла БЕРЕЗЮКА
ЛВ №9-10. 2017р