Людське життя – безцінне!


Щорічно в світі на лісозаготівельних роботах гине та втрачає працездатність десятки тисяч людей. У нашій, відносно малолісистій країні, теж трапляються випадки загибелі та виробничого травматизму. Відповідні служби держави активно залучені до профілактики нещасних випадків, але людський фактор, застарілі засоби роботи та низький рівень знань працюючих відіграють негативну роль… Про важливість роботи з охорони праці на підприємствах лісової галузі та проблеми, з якими зіштовхується працівник, розповів головний спеціаліст відділу використання лісових ресурсів Держлісагентства Андрій Мусійовський.
– Пане Андрію, тема охорони праці в галузі одна з головних. Розкажіть про те, над чим працюють відповідальні особи в лісогосподарських підприємствах, аби зменшувалась кількість нещасних випадків та травмувань на виробництві?
– Інженери із охорони праці підприємств приділяють значну увагу навчанню та перевірці знань із питань охорони праці.
Досить важливе значення має якісне проведення необхідних інструктажів. Організація періодичного медичного огляду працівників – запорука того, що робітник виходить на роботу здоровим і здатним виконувати свою роботу. Одне з основних питань, яке необхідно вирішити інженеру з охорони праці, – це атестація робочих місць за умовами праці. Адже саме за результатами атестації працівник може отримати додаткову відпустку, доплату за роботу в шкідливих умовах та підтвердити право виходу на пенсію на пільгових умовах.
Ну і, звичайно ж, питання забезпечення працівників підприємства засобами індивідуального захисту також повинне бути на порядку денному інженера з охорони праці.
– Яка динаміка випадків і в чому їх головні причини та наслідки?
– Якщо почати статистику з далекого 2000-го, то цифри зовсім не втішні. Того року травмувалось 167 працівників при об’ємі заготівлі 9,5 млн м3. В 2002-му – 174 працівники при 10,1 млн м3 заготовленої деревини. Проте вже починаючи з 2011 року, виробничий травматизм значно знизився: травмовано 60 працівників. У 2012 – 58, а в 2013 – 48 працівників. У минулому році на підприємствах галузі травмовано 52 працівники при заготівлі деревини 19 млн м3. Звичайно, це лише статистика, але ж за кожною цифрою стоїть чиєсь життя або здоров’я.
– Головною причиною настання нещасних випадків є порушення вимог інструкцій з охорони праці.
– Тут є два варіанти. Один: працівники не знають вимог охорони праці, тому порушують їх. Саме тому нині Укрцентркадриліс вивчає можливість проведення позапланового навчання з охорони праці всіх керівників структурних підрозділів підприємств галузі. Впевнившись у тому, що керівники підрозділів володіють необхідними знаннями із охороні праці, ми зможемо бути впевнені в якісному контролі за безпечним веденням робіт. Інший – працівники свідомо порушують вимоги інструкцій. У цьому випадку необхідно посилити проведення превентивних заходів та підвищити рівень відповідальності самих робітників.
– Відомо, що профілактика нещасних випадків – основний напрямок вашої роботи. Які новації тут пропонуєте і чи впливає запобігання травматизму на покращення ситуації?
– У 2016 році на підприємствах лісового господарства впроваджено Систему управління охороною праці та ризиками з урахуванням вимог міжнародних стандартів і сучасних вимог до промислової безпеки. В першу чергу було проведено ризик-аудит стану безпеки праці та складено карти ідентифікації, оцінювання й усунення неприйнятних ризиків на робочих місцях. Журнал «Охорона праці» надіслав на адресу Держлісагентства листа з проханням поділитись досвідом щодо розробки та впровадження СУОПР з метою вивчення та розповсюдження його в інших галузях.
Однозначно, якщо попередити працівника про ризики чи небезпеки, які його чекають при порушенні вимог безпеки, то спрацьовує інстинкт самозбереження і робітник буде намагатись уникнути небезпечних ситуацій.
Проте, звичайно, є нещасні випадки, на які ми не можемо вплинути.
У ДП «Шосткинське лісове господарство» Сумського облуправління 22 лютого 2016 року під час проведення трелювання раптовий різкий порив вітру вивернув з кореневою системою сосну. Падаючи, дерево зачепило березу, яка стояла поруч. Наслідок їх спільного падіння спричинив смертельне травмування тракториста.
У ДП «Берегометське лісомисливське господарство» Чернівецького ОУЛМГ 8 лютого під час звалювання дерева стався непередбачуваний миттєвий скол відземкової частини стовбура, в результаті чого комлеву частину стовбура відкинуло в напрямку лісоруба, смертельно його травмувавши.
І, на жаль, подібних випадків у нас досить багато щороку.
– За багаторічний досвід роботи у цьому напрямку вам, пане Андрію, доводилось бувати за кордоном. Що можна взяти корисного у наших зарубіжних колег, аби покращився стан справ щодо збереження життя лісівників.
– В першу чергу, високий рівень відповідальності працівника за власну безпеку та безпеку колег. Якщо лісоруб 6-го розряду (вальник лісу) отримав посвідчення, то він усвідомлює всю відповідальність за свою роботу.
Ну і, звичайно, це передові технології. Для прикладу: у Швеції водій керує навантаженням деревини гідроманіпулятором в автомобіль з кабіни цього авто, так як там скрізь встановлені камери і водій не перебуває в небезпечній зоні. Для нас це лише недосяжна мрія.
Сусідня з нами держава – Білорусь – має великий парк сучасної техніки. Тільки на розробці всихаючих соснових насаджень у них задіяно 230 одиниць харвестерів, 148 одиниць форвадерів, 420 одиниць сортиментовозів, 559 одиниць МПТ-461.1. Нам теж необхідно буде в найкоротші терміни прибрати з лісу всохлу деревину та переробити ії, але техніки такого рівня, як у наших закордонних колег, на наших підприємствах у десятки разів менше, а обсяги робіт у рази більші.
– Ми були свідками того, як за останніх кілька років зневаги до охорони праці з боку керівництва галузі вперше велику увагу було приділено заступником голови ДАЛРУ Володимиром Бондарем питанням збереження життя людей, пов’язаних із роботами у лісі. Чи бачите ви у цьому позитив?
– Однозначно так. Стан охорони праці на підприємстві залежить від керівника. Якщо значна увага питанням охорони праці приділяється директором лісгоспу, то і керівники структурних підрозділів підприємства не зневажатимуть цей напрямок роботи, а тоді вже й бригадири на місцях виділять безпеку праці пріоритетним завданням. Я в цьому переконаний, оскільки за свій багатий досвід попрацював і спеціалістом в обласному управлінні, а також інженером в лісгоспі.
Тому така велика увага з боку керівництва галузі питанням збереження життя та здоров’я людей однозначно покращить стан охорони праці на наших підприємствах. І в найближчому майбутньому ми всі в цьому переконаємось.
– Які, на ваш погляд, основні проблемні питання з охорони праці та шляхи їх вирішення?
– Перше – відсутність в обласних центрах закладів, які б навчали робітничим професіям, – лісорубів, трактористів-трелювальників, верстатників, стропальників, кранівників і ін.
Деякі підприємства змушені запрошувати викладачів технікумів чи коледжів з інших областей, що призводить до значних витрат та неякісного навчання робітників.
Друге – відсутність на законодавчому рівні впливу державних підприємств на діяльність приватних суб’єктів підприємницької діяльності.
Рівень загального виробничого травматизму в лісовому господарстві в цілому зріс втричі, проте на підприємствах Держлісагентства, у сфері управління якого перебуває 73% лісів, аналогічні показники щодо загального травматизму навіть трохи зменшилися. Очевидно, різке зростання відбулося за рахунок приватних підприємств із лісозаготівлі. Адже кількість таких підприємств, залежно від області, становить у середньому від 30 до 50%.
Вочевидь, зростання загального травматизму пояснюється тим банальним фактом, що пріоритетом для підприємців є прибуток, і питанням безпеки, на відміну від державних підприємств, вони приділяють менше уваги. Окрім того, приватники у своїй більшості не мають необхідного досвіду, порушують правила і технології рубок. Не будемо забувати також про тривалий мораторій на перевірки бізнесу, а отже – послаблення контролю за станом охорони праці з боку державних органів, формальний підхід приватних підприємств до інструктажів, навчання, забезпечення ЗІЗ, внутрішнього контролю.
Попри те, що приватники виконують роботи підвищеної небезпеки, в тому числі й на території державних лісів, Держлісагентство контролювати їх не уповноважене. Державний нагляд (контроль) за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю згідно зі ст.38 ЗУ «Про охорону праці» здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, тобто Держпраці. Згідно з законодавством, зокрема ст.6 Господарського Кодексу України, втручання в господарські відносини та іншу діяльність приватних підприємств і підприємців з боку органів державної влади, їх посадових осіб не допускається.
Якби агентство могло впливати на додержання підприємцями законодавства про охорону праці, це пішло б на користь усім. Але таке можливо лише за умови внесення змін у законодавство.
Вже кілька років поспіль лісове господарство позбавлене державної підтримки.
З цієї причини виникають проблеми з забезпеченням засобами індивідуального захисту, з виконанням запланованих працеохоронних заходів, звільняються спеціалісти з охорони праці. Все це призводить до послаблення системи управління охороною праці.
Ще одна проблема, пов’язана з попередньою, – застаріла і зношена техніка, обладнання та механізми. Ще 3-4 роки тому існувала державна програма з модернізації основних засобів виробництва, зараз держава вирішення цього питання переклала на плечі лісгоспів. Проте деякі з них часом не мають коштів навіть на виплату зарплати.
– Дякую, Андрію Йосиповичу, за розмову.
Записав Сергій Гвоздецький
Фото автора
«ЛВ» №9-10.2017