Лісова епопея

Якщо минулого року лісівники щільною стіною ставали на захист галузі, висловлюючи свою думку щодо неправильності напрямку реформ та проти концесії, то цього року вони – у німому заціпенінні. Два закони, за які депутати проголосували, а на другий день з «чистою совістю» пішли у відпустку, поставили галузь на новий рівень виживання. Що буде далі? Як лісівникам, у яких зараз і без того гаряча пора, – перш за все, йде мова про те, аби вберегти ліс від вогню, побороти навалу шкідників і вижити в умовах безгрошів’я, спокійно працювати? Питання риторичне. І відповіді на нього у простих лісівників немає.

Лісову галузь кинули напризволяще вже давно. Довго спостерігали, чи вистоїть, а тоді, коли побачили, що й так більш-менш виживає, вирішили підтиснути ще.
Без грошей
Уже третій рік лісгоспи переживають фінансовий голод. Держава припинила підтримку із центрального бюджету. Ресурсні лісгоспи Заходу та Півночі платять зарплатню, утримують і відновлюють ліси завдяки своїй господарській діяльності. А ще сплачують чималі податки. Що ж стосується лісів Південної та Східної України, то там ситуація катастрофічна. Місцеві ліси виконують винятково природоохоронну функцію і на 100% залежать від державного фінансування. Їх заборонено використовувати з промисловою метою. Відтак трирічне вимушене «голодування» призвело до повного занепаду лісової галузі у цих регіонах. Працювати залишилися лише ентузіасти. Техніка деградує, коштів на пальне немає. Для утримання штату охорони і захисту лісу господарств Півдня і Сходу лісоресурсні області вже третій рік перераховують свій одноденний заробіток.
За даними екологів, якщо ситуація не зміниться, то тільки Херсонщина через 3 роки може повністю втратити свої ліси. І це лише мова про одну конкретну територію.
Без логіки
Що вигідніше: висадити на землі ліс, який достигне через 50 років, чи кукурудзу, яка дасть врожай вже цієї осені? Скажете: це дивне питання?
Тоді поставлю питання інакше: чи можна одним документом вирішити питання надання пільг одним та поповнення бюджету іншими? Як виявляється, можна. Бо закон 6490-Д і поправка про оподаткування територій, зайнятих лісом, яка дивним чином загубилася між благими намірами для сільгоспвиробників, говорять самі за себе.
10-го липня, в останній перед відпусткою сесійний тиждень, голосуючи за, здавалося б, далекий до лісової галузі закон про стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств, депутати підписалися і за поправку про фактичне фінансове знищення лісового господарства України, деревообробки, мисливського господарства. Вони проголосували за введення додаткового земельного податку на всі лісові землі України. Це означає, що за площі, вкриті лісом, користувачі платитимуть двічі. Адже згідно з діючою системою оподаткування, сьогодні вже сплачується податок за лісові землі як рентна плата.
Окрім того, вже зараз за землі, вкриті лісами, до бюджету регулярно надходять податки. За 1 півріччя 2018 р. тільки черкаськими держлісгоспами до бюджетів усіх рівнів сплачено 180 млн грн податків та зборів.
Відтак представники громадських організацій лісового, наукового, лісопромислового та мисливського спрямування підготували колективне звернення до керівництва держави, Верховної Ради з проханням виключити поправку, яка, за словами голови Товариства лісівників України Юрія Марчука, направлена на розвал лісопромислового комплексу, в тому числі, всієї деревопереробної галузі країни.
«Законопроект дуже важливий для фермерів, для села, для тієї частини суспільства, яка повинна жити на селі, давати продукцію – і раптом дисонансом туди потрапляє поправка, яка має відношення до лісового господарства. Суть цієї поправки – ввести земельний податок на всі лісові землі, – каже Юрій Марчук. – Територія лісів сьогодні – 10,6 млн га, 9, 6 млн га – це покриті лісом площі, а 1 млн – це лісова інфраструктура: квартальні просіки, дороги, контори лісництв, лісгоспів, цехи, протипожежні розриви, які обслуговують лісове господарство. Земельний податок з цієї землі платиться… А з іншої лісової землі – податок, як ми кажемо «від пенька», лісова рента, платиться з віку 40 років на всі види рубок, з кожного кубометра деревини, заготовленої в лісі. До 40 років податок з лісу немає сенсу брати, бо ліс тільки формується і ви ще маєте дочекатися, коли з нього можна буде першу жердину взяти»…
…Щороку лісівники намагаються заліснити все більше територій. Розуміючи, що це легені нашої України – її екологія, та й економіка врешті-решт. Але зараз буде вигідніше віддати території. Бо якщо деякі області не мають за що тримати штат, аби захистити той ліс, що ще залишився, не кажучи вже про кошти на посадковий матеріал, аби його примножити, чи пожежний інвентар та бензин, аби його відстояти у вогню, то звідки вони візьмуть кошти на сплату податку на землю?
Без дров
Тема «контрабанди», як тепер називають незаконне перевезення через митний кордон українського лісу, настільки популярна, що про неї говорять усі – від найвищих посадовців до найрізноманітніших активістів, екологів та навіть співаків.
Лісівників звинувачують у незаконній вирубці здорового лісу, а ті, в свою чергу, заявляють про тиск на лісову галузь.
Перш ніж піти у відпустку, депутати проголосували за ще один закон. Закон про кримінальну відповідальність за незаконне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон. Законопроект також передбачає, що обсяг внутрішнього споживання деревини в Україні не має перевищувати 25 мільйонів кубічних метрів на рік. Також документ посилює штрафи за незаконну заготівлю лісоматеріалів та порушення правил відновлення лісових насаджень. Наприклад, якщо раніше штраф за незаконну вирубку лісів міг складати від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів, то тепер може варіюватись від 15 до 30. Для посадовців максимальна сума штрафу може становити 75-150 неоподатковуваних мінімумів, тобто до 132 тисяч 150 гривень.
Своєю чергою Президент України Петро Порошенко ветував цей законопроект і повернув документ зі своїми пропозиціями. В Адміністрації Президента наголосили, що глава України підпише закон після внесення парламентом відповідних змін до нього. А саме – вилучення заборони вивезення з України деревини паливної. У пропозиціях Президента зазначено, що цей пункт порушує міжнародні зобов’язання України, взяті згідно із Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі та із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Ці документи вказують на те, що Україна не може встановлювати «ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій, чи інших заходів».
Один із авторів законопроекту – народний депутат Віктор Галасюк заявляє: «Мораторій не порушує міжнародних угод, а «контрабанду» лісу-кругляка з України заохочують європейські компанії і покривають українська влада та уряди ЄС. Вето Президента на заборону експорту дров, під виглядом яких в ЄС незаконно везуть український ліс, – великий подарунок «чорним лісникам», контрабандистам лісу та європейським конкурентам українських деревообробників. І відвертий ляпас українським виробникам та суспільству в цілому».
Свої звинувачення у штормове питання кинула й віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» написала, що через мораторій на експорт лісу-кругляка лісова галузь пішла у тінь, через це з України виїжджають дрова, а в ЄС уже потрапляють кругляком, натомість українські виробники і далі скаржаться на брак сировини через відсутність прозорого ринку.
Позиція Держлісагентства чітка: лісівники стверджують, що на лісову галузь іде системна атака, хоча рубки і експорт відбуваються згідно із законодавством. Державне агентство лісових ресурсів України підтримує прийняття законопроекту №5495 лише частково – в питанні підвищення кримінальної відповідальності. Водночас має зауваження щодо мораторію на експорт дров.
«Код митної класифікації встановлює митник. Якщо деревина йшла на експорт, то це питання до митників, чому вони випускали таку продукцію», – каже заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар.
За його словами, Україна експортує лише низькоякісні сорти деревини, які в Україні не переробляються.
Щодо заборони експорту паливної деревини, то Володимир Бондар наголошує, що в законі мова йде не лише про дрова, а й про їхні похідні: щепу, палети, колоті дрова, які зараз переробляють в Україні. «Ці речі треба врахувати та поправити в законі і винести їх з-під заборони експорту. Тому що в даному випадку це буде шкодити українській економіці», – зазначив Бондар.
Недостатньо логічним вважає документ і старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Андрій Бутін: «Законопроект хоче обмежити внутрішнє споживання деревини до 25 мільйонів кубічних метрів. Але наразі вирубують на рік до 20 мільйонів, з них лише 7 – це та ділова деревина, про яку всі говорять. Тобто цифра, яку пропонує законопроект, фактично втричі перевищує ту деревину, яка всіх цікавить». Крім того, наголошує експерт, в Україні немає налаштованої технології, за якою можна буде порахувати внутрішнє споживання деревини.
Без права на
помилування
Питання навколо лісу, яке почало набирати обертів, ще швидше закрутилося після оприлюднення звіту британської організації Earthsight про незаконні рубки та контрабанду лісу в Україні. Згідно з оприлюдненими даними, Україна – лідер за обсягом контрабанди лісу в країни ЄС.
Як і очікується, інформація завжди має резонанс. Тим більше така. Відтак розгорнулися масштабні дискусії на тему збереження лісів.
Реакція мусила відбутися.
…18 липня на засіданні Кабміну Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що «контрабандисти варварськи знищують українські ліси», а щоб їх зупинити, треба провести облік та з’ясувати, які лісгоспи займаються контрабандою.
23 липня у Державній фіскальній службі заявили, що протягом шести місяців цього року через незаконне переміщення лісоматеріалів (кругляка) порушили 39 справ на загальну суму 35 млн грн. Виконувач обов’язків заступника голови ДФС Віктор Кривіцький зауважив, що основним ризиком під час вивезення підприємцями за межі України кругляка є внесення неправдивих відомостей щодо характеристик товару до сертифікату про походження.
Уже 26 липня, за ініціативи Прем’єра, була створена робоча група для перевірки державних підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства, і інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубкою лісів і експортом лісоматеріалів.
«Держгеокадастр робить аерофотозйомку або залучаємо супутникові дані, ми порівнюємо їх за певний період часу – обчислюємо обсяги лісу. Перевіряємо, скільки було вирубано лісів, далі ми дивимося, що це були за рубки і чи відповідали вони санітарним нормам, хто приймав рішення і так далі», – пояснив Прем’єр. – Після цього аудитори перевіряють, на які цілі пішла деревина: скільки на виробництво, а скільки на експорт. Далі таку ж інформацію запросять від європейських відомств. І весь цей ланцюжок пройде аудит. Зокрема, перевірка торкнеться і обсягів валютної виручки, яка повинна надійти в Україну».
Заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар в одному з інтерв’ю заявляє: «Ця ситуація із «Earthsight» була кимось інспірована і комусь безпосередньо вигідна. Не дивно, що вона спричинила таку реакцію з боку, в тому числі, урядових структур. Мені здається, що з цього боку не зовсім правильно було поінформовано Прем’єр-міністра України. Але реакція є, і сподіваюся, що наші лісогосподарства зможуть довести свою невинуватість. Наскільки мені відомо, всі лісогосподарські підприємства працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України».
Без слів
…Маніпуляція фактами британської неурядової організації Earthsight щодо неконтрольованого експорту лісу в Європу дала свої сходи. Але що це за організація, яка так «добре» і за короткий строк розібралася в темі. У своєму дослідженні науковець Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Наталія Висоцька зазначає: «У доповіді британської неурядової організації Earthsight робить висновок, що ліс в Україні рубають і вивозять великими обсягами. Тому за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75% і оцінюється у понад мільярд євро у 2017 році. Водночас навіть стосовно структури лісового фонду та лісистості країни надано некоректну інформацію. Автори «доповіді» посилаються на 412 джерел, зокрема 131 повідомлення преси чи посилання на інтернет-видання. Серед 13 наведених посилань на судові справи 10 мають або помилки у назві, або незрозуміле походження, 32 джерела являють приватне листування та матеріали особистих розмов. Зі всього списку джерел лише 13 статей (або 3%) мають прізвище автора, а 23 (або 6%) є нормативними офіційними відповідями та офіційними документами. Слід зауважити, що, незважаючи на наведене у джерелах, працівники системи лісового господарства запитів від Earthsight не отримували і особисто ні з ким не спілкувалися. Це може бути ознакою замовлення цього матеріалу лише з метою зганьбити діяльність лісової галузі України».
«Сьогодні значна частина українських лісів перебуває на різних стадіях ослаблення й розладу та має критично низьку опірність проти шкідників і збудників хвороб, зумовлену розбалансованістю їхньої вікової структури (оскільки переважну більшість лісів було створено у повоєнні роки), а також наявністю на великій площі чистих за складом деревостанів. Масове всихання лісів, пов’язане зі змінами клімату, в останні роки відмічено також у багатьох країнах Європи – Білорусі, Польщі, Росії, Німеччині, Чехії, Угорщині, Словаччині, Румунії, Італії, Австрії і навіть у країнах із більш холодним кліматом – у Канаді, країнах Скандинавського півострова. Згідно з прогнозами науковців, у найближчі 50 років придатна для вирощування лісу площа зменшиться ще більше. Отже обсяги санітарних заходів в Україні лише збільшуватимуться, і це пов’язано з природними чинниками та антропотехногенним навантаженням. Обсяги сухостою, що складаються переважно із дров’яної деревини, необхідно переробляти, водночас наразі в Україні відсутні відповідні виробничі потужності, – зауважує науковець. – Оскільки в Україні є чинним ГОСТ радянських часів, є відмінності за класами якості деревини у розумінні України, яка має 3 класи якості деревини, та ЄС, що має 4 класи. Та деревина, яка підпадає в Україні під класифікацію дров паливних, у Європі може перероблятися, а в Україні – ні. Дрова паливні, які йдуть на виготовлення плити та щепи після експорту, забезпечують валютні надходження до підприємств лісової галузі, які позбавлені фінансової підтримки держави, необхідної для створення нових насаджень, на догляд за існуючими, на їхній захист від пожеж, шкідників і збудників хвороб.
У матеріалах доповіді британ­ської неурядової організації Earth­sight чітко видно ознаки маніпулювання та підтасування даних із метою надання гучного висновку», – підсумовує пані Висоцька.
…А поки лісівники доводитимуть, що не контрабандисти, напевно, їм встигнуть прийти рахунки за використання землі під лісом. І, ймовірно, вони скоро ще й стануть злісними неплатниками податків.
Оксана ЧУРИЛО

«ЛВ» №7-8. 2018р.