Мисливський форум

Багатоборства єгерських команд, виступ кінноспортивної школи, презентація мисливських собак, пейнтбольні баталії, змагання стрільців на «Кубок Сокола», драйвовий автозабіг по бездоріжжю – все це та багато інших дійств не залишили байдужими жодного з гостей мисливського форуму, що відбувався наприкінці липня на Рівненщині.
Два дні рівняни приймали гостей з усієї України, Польщі та Білорусії на Другому Українському Мисливському форумі, який організував мисливсько-спортивний клуб «Сокіл», що у Суську Костопільського району.

Організатори та учасники форуму обмінялися досвідом розвитку іноземного туризму, підходами до розведення вольєрних тварин та обговорили проблеми мисливських господарств.
Головний мисливствознавець ком­плексу «Сокіл» Роман Собчук (на фото) вітаючи гостей, зайважив: «Ми постійно намагаємося себе вдосконалювати і додавати у фестиваль щось нове. Маємо разом формувати правильне ставлення до природи».
Найбільш цікавими для учасників і гостей форуму стали: виставка мисливських собак, презентація порід, випробування по вольєрному кабану; майстер-класи по розробці дичини, знерухомленню мисливських тварин; сучасні методи вудіння коропа. Не менш захопливими були єгерські багатоборства та показові виступи позашляховиків, квадроциклів, баггі. А ще – змагання «Мисливські стрільби» на Кубок Сокола, майстер-клас зі стрільби з гладкоствольної рушниці, пристрілці нарізної зброї, всіх видів оптики. Ну і як без традиційного конкурсу на кращу страву з дичини!?
Дійство було не тільки розважальним, а й інформативним. Програма мисливського форуму передбачала зліт всіх мисливських спільнот зі всієї України та ближнього зарубіжжя, круглий стіл із представниками влади та провідними науковцями мисливської галузі.
– Форум відбувається вдруге. Це вже традиція. І цю традицію треба підтримувати, – зауважує голова Рівненської обласної ради Олександр Данильчук. – Дякую за роботу керівникам мисливських угідь. Свого часу, у 2006 році, ми вирішили віддати мисливські угіддя в приватні руки. Сьогодні усі мисливські угіддя працюють правильно. Так, бувають і проблеми. Але всі вони вирішувані.
«Дуже приємно, що Україна стає в ряд цивілізованих країн з точки зору ставлення до мисливства і проведення таких заходів, – каже, вітаючи гостей форуму, ко­лишній голова Держлісагентства України Віктор Червоний (на фото): «Проведення таких заходів надзвичайно необхідне і повинно було бути вже давно. Бо, на жаль, сьогодні мисливці програють боротьбу за громадську думку псевдоекологам. Сьогодні з мисливців зробили браконьєрів. І суспільство вважає, що мисливець та браконьєр – одне і те ж. А це далеко не так, і ви це знаєте. Мисливське господарство – то ціла галузь, яка сьогодні, на жаль, в Україні не популяризується і просто загубилася. Сьогодні не готують фахівців мисливського господарства, викреслили з переліку спеціальність «мисливствознавець». Тому потрібно доводити до керівників держави, що мисливство – це гарна, популярна і корисна для держави справа. Мисливці – це не браконьєри і не споживачі, а люди, які вкладають величезні кошти, душу і серце в розвиток мисливського господарства».
– Сьогодні близько 40 мільйонів гектарів передано як мисливські угіддя, решта 20 мільйонів – або землі державного мисливського резерву, або об’єкти природозаповідного фонду, – зауважує представник Державного лісового агентства України Андрій Шелепило. – Щорічно близько 300 тисяч мисливців виходять на полювання. 700 тисяч людей отримали посвідчення мисливця. Основні проблеми, які сьогодні маємо, це – африканська чума свиней, яка поширюється не тільки на свійських, але й на диких кабанів. На сьогодні африканська чума зафіксована вже в усіх областях України. Це дуже велика проблема і вона вдаряє в першу чергу по тих, які найкраще ведуть мисливське господарство. Тому що там висока щільність кабана і дуже висока імовірність передачі вірусу. Ще одна проблема – браконьєрство. І не менш важлива – законодавчі ініціативи деяких псевдоекологів, які знаходять підтримку, на жаль і у Верховній раді України, і в інших органах виконавчої влади. Боротися із псевдоекологами, які по факту шкодять екології, не так просто.
Серед учасників круглого столу був і науковець Валерій Лисенко: «У 12 років я отримав з рук свого батька рушницю і, як розумієте, всі інші роки, а їх маю аж 76, моє життя і діяльність пов’язані з мисливським господарством. Я перший в Україні організатор підготовки мисливствознавців в університеті. У Криму у 2012 році нам вдалося навіть створити магістратуру із напрямку мисливське господарство. Тобто в Україні була можливість готувати спеціалістів найвищого ґатунку. На жаль, зараз ця спеціальність просто щезла. Я сам звертався до Верховної Ради, проте результатів нема. В Україні ми маємо гарні угіддя, дичину. Але не маємо наукового забезпечення для предметної роботи. Якщо, приміром, у Голландії є спеціалізований інститут мисливського господарства, то у нас знищили навіть те, що було. Вважаю, що доки у нас на державному рівне не буде затвердженої концепції розвитку мисливського господарства, а до цього – програми і плану дій, нам не вдасться успішно воювати із псевдоекологами. Маємо разом підготувати концепцію і рухатися вперед».
Гість із Польщі Марек Пеньковський, представник спілки соболятників, зауважив, жартуючи: «Ви сьогодні маєте проблеми, але як ввійдете до Європейської Унії, то матимете їх ще більше. У вас можна робити приватні мисливські господарства. У Польщі ж мисливство – монополія однієї організації. У вас може приватна особа створити своє мисливське господарство. В Україні є гарні можливості. А щодо Червоної Книги, то варто бути обережним, вирішуючи, що туди вписувати. Ми в Польщі, приміром, маємо вже проблему. 15 років тому у нас вирішили охороняти бобра. А тепер потрібно відстрілювати його. Схожа ситуація з вовком. Отож, проблеми у нас схожі. І треба їх вирішувати разом».
Усі разом (Анатолій Міняйло, Валерій Дімич, Володимир Грановський, Сергій Андросюк, Віктор Червоний, Віталій Смагаль, Вікторр Петриченко, Валерій Лисенко, Анатолій Волох, Володимир Захарчук, Євгенія Яніш, Василь Новицький, Володимир Лазарчук) іще довго говорили про план дій із захисту інтересів мисливської галузі, розвитку мисливського туризму та реформування відповідних законодавчих актів. Йшла мова й про новітні тенденції розвитку мисливського туризму, ситуацію з АЧС, альтернативу дикому кабану як мисливського виду в угіддях.
Оксана ЧУРИЛО
Фото автора

«ЛВ» №7-8 2018р.