Олександр Кватирко: Питання лісової галузі давно стало політичним

В сучасних українських реаліях лісова галузь стала одним з основних ньюзмейкерів. Мораторій на експорт лісу-кругляка, сенсаційно-дивні дані з дослідження британської агенції Earthsight, засилля короїда, – «хранителів лісу» та їх чадо згадують все частіше. Нерідко питання лісової галузі переходить з економічно-господарської площини в суто політичну: в таких умовах десятки тисяч працівників державних лісгоспів ризикують втратити робочі місця, а державний та місцеві бюджети можуть залишитися без мільйонів гривень доходів.

Аби з’ясувати істину в найактуальніших питаннях лісової галузі, домовляємось про флеш-інтерв’ю з начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Кватирком.

В спекотний ранок п’ятниці в будівлі управління панує робоча атмосфера.

На робочому місці застаємо і головного лісівника Волині. Олександр Кватирко дещо заклопотаний, але, як завжди, привітний. Лісівник тисне руку та запрошує присісти. На запитання відповідає лаконічно й точно,  з військово-генеральською чіткістю та категоричністю.

Дослідницька агенція з Британії Earthsight опублікувала досить суперечливе дослідження про вирубку лісів в Україні. Згідно з цими даними, сотні державних підприємств свідомо порушують правила заготівлі лісу. Зокрема, від 67 до 75% вирубок, за їх даними, є незаконними. Чи фіксувалися на Волині випадки незаконних рубок на державних лісових підприємствах?

Вся Україна знає, що це фейк. Всі це бачать і розуміють.  Державне агентство лісових ресурсів, чимало експертів галузі, реальних фахівців у сфері лісового господарства дали чіткі висновки з аргументацією, зі своїми цифрами, статистикою. На жаль, лісівники не фахівці з піару та комунікацій, ми займаємось відновленням, доглядом та переробкою лісу. Лісівники не вміють робити такі інформаційні кампанії і часто потерпають від цього. Вам, як журналісту, добре відомо, що означає запустити фейк і як легко можна очорнити людину або ж цілу галузь. Це робиться цілеспрямовано і вже не один рік.

Для цього, ймовірно, повинна бути чітка мета.

Однією з основних причин, на нашу думку, є те, що в Україні, і на Волині зокрема, – значні об’єми пристигаючих лісів. Відповідно – зростуть обсяги заготівлі деревини, яка може йти на переробку. Тому ведеться чітка спланована робота для того, щоб у держави забрати ліс, а допустити туди приватних осіб. Якщо приватний бізнес починає господарювати в якійсь сфері, скажіть, будь ласка, навіщо йому нести стільки соціального навантаження, як несуть державні лісгоспи? Він буде оптимізувати видатки. На сьогодні суспільство від цієї теми відводять абсолютно в іншу сторону. Всі думають: от лісівники гарні у формі виїхали, пошикувалися як на параді, а в суспільстві виникає картинка, що вони нічого не роблять. Наше управління неодноразово демонструвало якість своєї роботи. Ви ж їздили з нами у прес-тури?

Так, неодноразово.

Значить, Ви бачили і знаєте, хто такий волинський лісівник. До речі, лісівники зі східних та південних областей взагалі сидять без зарплати, тому що держава вже три роки не фінансує їх. Якщо більш лісисті області почуваються впевнено у плані матеріально-технічної бази, то там очікують допомоги. У нас є потужна профспілка, люди перераховують одноденний заробіток, щоб хоч трішки їм допомогти.

Тепер глобальна ситуація – десятки тисяч робочих місць. Якщо ліс перейде в приватні руки, то впадуть економічні показники, впаде і внутрішня переробка. Ніхто не прорахував того, що Україна не в змозі спожити стільки деревини, якщо її не експортувати. Скажіть, будь ласка, нафтові країни за рахунок чого виживають?

За рахунок експорту тієї ж нафти.

Ну так отож! Вони не законсервували свої свердловини, не сказали, що це шкодить шельфам. На цьому побудували економіку країни і тепер інвестують в ощадне виробництво. Що відбувається в Україні? Все навпаки! Хоча ліс – один з основних ресурсів, на якому заробляє держава, державні підприємства, які сплачують 75 % до бюджету України. І держава сьогодні каже, що ми самі вас не фінансуємо, ми користуємось податками, які ви сплачуєте. Місцеві ОТГ чекають з нетерпінням гроші, які дадуть лісівники, бо в деяких районах це чи не єдине джерело надходження податків. Де вони завтра візьмуть ці гроші?

Волинь стоїть біля витоків лісового господарювання

Держава в сфері лісової галузі взагалі може потрапити в патову ситуацію, коли з одного боку – заборона експорту, з іншого  – світові бренди, такі, як  ІКЕА, через сенсаційні і подекуди сфантазовані матеріали можуть не захотіти «заходити» на український ринок.

Знаєте, в кожного керівника є проблема з тим, що заступники, спеціалісти десь можуть подати не зовсім достовірну інформацію. Напевно, так сталось і цього разу. Прем’єр-міністра могли неправильно інформувати, подати неправильну аналітику. Ліс – одна з основних галузей економіки. Волинь взагалі стоїть біля витоків лісового господарювання, підготовки лісівничих кадрів. Саме на Волині вперше в Україні з’явилися шкільні дитячі лісництва. І зараз дискредитувати цілу галузь та розказувати, що лісівники – злодії?

Економічна політика волинських лісівників полягає в тому, щоб інвестувалися гроші у виробництво. Зараз у трьох лісгоспах ведеться монтаж потужних ліній із переробки деревини. Ми нещодавно зібрали статистику. На Волині серед лісівників працює 432 члени багатодітних родин.  Що буде, якщо завтра ці люди залишаться без роботи, а сім’ї – без заробітної плати? Тоді ці сім’ї ляжуть на плечі уряду, бо їм треба буде надавати допомогу.

Ви зауважили, що глобальна мета – передати ліс в приватні руки. Чи може бути ще однією метою – дискредитація керівництва галузі, аби поставити своїх, зручних людей?

Ви знаєте, на сьогодні не лише ця мета. Ми не можемо зрозуміти до кінця логіку. В глобальному масштабі ситуація виглядає ще серйозніше. Різні гілки влади в Україні не дають однакової консолідованої позиції щодо питання лісової галузі.

Як доказ – вето Президента на законопроект про мораторій лісу-кругляка до ЄС?

Так, ми в одних секторах економіки декларуємо, що хочемо працювати в СОТ повноцінно, розвивати обсяги експорту та імпорту. Ми ніби хочемо піднятися в рейтингу привабливості, бо нас постійно хилить донизу. З другого боку – ми робимо все, щоб ці правила порушити – і Білорусія дуже чітко цим всім скористалася. Якби Європа була настільки монолітна в питанні лісокористування, то вони б не шукали альтернативу. Чогось у цій ситуації не говориться про набагато серйозніше питання – енергетичну незалежність України. Ми не говоримо про те, як розвивати переробку, щоб заробити гроші на модернізацію, яка зменшить споживання газу, вугілля. Економіка ж взаємопов’язана. Тим більше, економіка локальна та економіка громад. Чогось не спрацювали експерти цього разу. А від лісівників залежить набагато більше, ніж ми можемо собі подумати поверхнево.

Ми вже згадали про вето на законопроект про мораторій лісу-кругляка. Це справді свідчення того, що законопроект недопрацьований, чи те, що немає чіткої комунікації між гілками влади?

Поки що як для пересічних громадян, так і для європейських партнерів це виглядає як відсутність належної комунікації та підготовки в цьому питанні. Погодьтеся, що ми бачимо дві різних позиції. Якби була належна комунікація, то не було б стільки коментарів після того як Президент наклав вето.

Питання лісової галузі давно стало політичним

Ситуація виглядає дещо дивно. У Президента є більшість у парламенті і, напевно, мало хто сумнівається, що закон був би проголосований без його «зеленого світла». Чому ж він опісля наклав вето? Може, глава держави після голосування детальніше вникнув у суть законопроекту або ж з’явилися нові обставини?

Це свідчить про те, від чого лісівники давно потерпають: питання лісової галузі давно стало політичним. Але політика без економіки не побудується. Лісова галузь – напрямок, що годує цілі регіони, дає десятки тисяч робочих місць. Потім ще одне питання: на носі вибори, кому цікаво розхитати десятки тисяч людей? Бо ж ліс – монолітна галузь зі своїми традиціями, де височенний рівень виконавської дисципліни, багато уваги громадськості. Якщо ми хочемо боротися з нелегальним обігом та експортом деревини, є один простий рецепт – зробімо облік один для всіх. Є низка організацій, які кажуть, що вже немодно робити електронний облік, бо ним не користується Європа. Добре, але в Європі культура господарювання інша. Поки ми виховаємо в людях культуру, то що буде з лісом? Наших людей часто лише примусом можна змусити до порядку.

Напевно, у цьому і проблема, що в нас багато новацій та реформ запозичують з Європи, але не адаптовують до українських реалій.

Так, усе просто виривається з контексту.

Ми звикли не писати закони, а їх виконувати

Якщо повернутися до ветованого закону. Які позиції принципово варто у ньому змінювати чи він загалом недосконалий?

Знаєте, ми звикли не писати закони, а їх виконувати. Проте своє бачення того, що було б доцільно зробити, неодноразово подавали обласні управління, Товариство лісівників, галузеві асоціації, експерти. На превеликий жаль, концепція розвитку лісової галузі в такому вигляді, в якому її подавали науковці та лісівники, – ігнорується. До того часу, поки не відбудеться діалог і поки самих лісівників не залучать до вибудовування концепції, поки з їх думкою не почнуть  рахуватись, нормального законодавства не буде.

Люди в селі ідуть красти деревину не від хорошого життя

У пресі фігурує інформація, що Президент все ж підпише законопроект після доопрацювання. Якщо так усе ж станеться, то як ця ситуація вплине на кількість незаконних рубок, в тому числі і на Волині?

Це не впливатиме критично на кількість незаконних рубок. Ми неодноразово заявляли, що на кількість незаконних рубок може впливати тільки електронний облік, контроль, в тому числі і громадський. На це питання може вплинути і уніфікація митного законодавства із Європою. Також вплине і робота зі свідомістю людей, пришвидшення роботи правоохоронців стосовно розслідування і доведення до судів фактів, які виявлені лісовою охороною, а також, безперечно, підвищення штрафів. Найбільше на незаконні вирубки вплине  робота держави в питанні зайнятості: люди в селі ідуть красти деревину не від хорошого життя. Вони це роблять для того, щоб її десь продати і вижити. Поки буде попит на нелегальну деревину, до того часу вона буде заготовлятися. Ми неодноразово рекомендували посилити відповідальність тих, хто скуповує нелегальну деревину. Коли одні перестануть її купляти – інші перестануть її постачати. Це значно краще вплине на цю ситуацію, на нашу думку.

Кількість нелегальних рубок не збільшилася: лісівники про них почали сміливо говорити й оприлюднювати докази

Чи є наразі у лісівників Волині важелі для регулювання незаконних вирубок?

Останні декілька років лісівники Волині оприлюднюють факти нелегальної вирубки деревини. Через це ми й отримали ярлик, що збільшилися обсяги нелегальних рубок. Вони не збільшилися: лісівники про них почали сміливо говорити й оприлюднювати докази. Окрім цього, для Волині актуальне посилення підрозділів швидкого реагування лісової охорони. Вони реально себе відпрацьовують. Зауважу, що потрібна більша робота з громадськістю. Не можна громаду доводити до того, що вона тільки державного лісівника контролює. Громада повинна контролювати в себе на території оці десять пилорам, які працюють і де обробляється нелегальна деревина.

Це виглядає як замкнуте коло. Я, як уродженець села, не вірю, що сільські люди будуть здавати своїх же односельчан, які мають нелегальні пилорами.

Тут своє зробить децентралізація. Коли люди в громаді почнуть рахувати місцеві податки, то вони будуть реагувати на це по-іншому. Суспільний феномен: погані лісівники, а ті, хто тримають приватні підпільні пилорами і не сплачують податків, залишаються в стороні , про них не говорять. Корінь зла знаходиться там. Не буде нелегальних рубок – якщо не буде нелегального збуту. Але це не ті масштаби, про які написано в дослідженні британської компанії, не ті.

Якщо ситуація розвиватиметься таким чином, то ми взагалі перетворимось в країну дров

Чомусь всі за дослідженнями і мораторіями забувають про  не меншу суттєву загрозу, про яку не варто забувати, говорячи про санітарні рубки. Я маю на увазі короїда, який з фантастичними темпами знищує ліс. Яка наразі ситуація із цим шкідником?

Ситуація критична. Короїдом вражено майже 8000 гектарів лісу. Внесені зміни до правил Санітарних рубок, які посилюють контроль громадськості, – і на сайті оприлюднені всі плани щодо того, де і коли вони будуть здійснюватися. Це не нова тема. Ми діємо лише в рамках законодавства і це можна відстежити. Якщо ж ви проїжджаєте по області, то чітко бачите червоні ділянки лісу. На жаль, літо дуже посушливе, і це сприятливі умови для короїда. Якщо ситуація розвиватиметься таким чином, то ми взагалі перетворимось в країну дров. Відсоток доходу від дров’яної деревини і ділової відрізняється в декілька разів. Не треба накладати мораторії, замовляти дослідження так званих британських компаній – достатньо далі нічого не робити з короїдом і ми прийдемо до того, що можемо втратити ліс.

Я був учасником прес-туру, коли науковці та лісівники припускали, що єдиним варіантом боротьби з короїдом є санітарні рубки, однак на той час іще вивчалися інші засоби, зокрема вакцинація та скроплення дерев. Яка ситуація наразі?

Наразі вирощується мурахожук, який знищує короїда, розставляються всілякі  пастки, але масштаби враження такі, що коли дерева не вирізати – ми не справимося з ситуацією і отримаємо екологічну катастрофу. Поки що ніхто нічого іншого не придумав. Тут показовим є момент, коли наші колеги відправилися у прес-тур в Білорусію. Там теж є ділянки вражені. На цьому дійстві був присутній профільний міністр, були лісівники білоруські. Найбільше здивування у них викликала розповідь про те, яку процедуру погодження проходять наші лісівники для вирізання ушкоджених дерев. Вони керуються наступною логікою: лісівники ж спеціалісти, експерти галузі. У нас в сфері лісу експертами стала ціла країна. Загалом же – це питання свідомості наших людей. Невже роботу галузі можна оцінювати по дослідженнях, які, як виявилось, мають сумнівне походження?! У нас люди не говорять про одне: немає користі від враженої деревини…

Так отож. Вона ж годиться лише на дрова, точно не на ділову деревину на експорт. Хіба розпалювати пічки в селі…

Та й то селяни не хочуть, щоб в них висипалися оці жуки. Ніхто ж не буде купувати на будівництво дошку з синявою. Шукають якісну, здорового кольору.

Наша галузь, так само як і шахтарська, дуже небезпечна. І добування лісу часто вартує життя

Згадую про те, як на власні очі побачив два сучасних комплекси, які зводять до мінімуму ймовірність травматизму під час вирубки лісу. Ця новація дорого обійшлася підприємствам. Чи виправдовує вона себе?

Питання модернізації виробництва та безпеки праці – завжди першочергові. Тому нам дуже неприємно, коли капіталовкладення, які йдуть у розвиток галузі, не цінуються. Ми хочемо, щоб говорили не тільки про ліс, а й про людей. Дерева ми виростимо, а виростити людей в країні, де смертність перевищує народжуваність, набагато важче. По декілька мільйонів гривень на Волині регулярно вкладається саме в охорону праці. Тому що це питання – ментальне. Скільки б не фінансували, не видавали форму, не проводили інструктажів, а люди нехтують своїм життям. Людина іде на роботу і захисну каску просто ігнорує одягнути. І в цьому сенсі має ходити хтось, хто буде сварити за це. Тому урізаються якісь інші статті, думаємо, де економити, але на питаннях охорони праці, коли мова іде про людські життя, не економимо. Наша галузь, так само, як і шахтарська, дуже небезпечна. І заготівля  лісу часто вартує життя. Не треба забувати і про те, що багато смертельних випадків в області було тоді, коли люди пішли нелегально видобути деревину в лісі. В нас дуже непроста галузь. Дуже хочеться, щоб про неї говорили об’єктивно. Загалом же, охорона праці – показник культури виробництва. Ми постійно модернізуємось у цьому напрямку. Звісно, що працівники технікою задоволені. Вони відразу бачать різницю.

Насамкінець – про актуальну загрозу, що залежить не лише від людського фактору. Це літо характерне аномальною спекою. У Європі та Австралії чимало лісових пожеж. Чи фіксувалися такі випадки на Волині?

Ми дуже забобонно ставимось до питання статистики лісових пожеж. Ми його не коментуємо, особливо, коли літо ще не закінчилось. Єдине: лісівники разом з державною службою надзвичайних ситуацій роблять максимум, щоб зберегти ліси Волині. Тому дочекаємось завершення сезону і вже тоді будемо про це говорити. В питання пильнування лісів, у техніку, в підготовку людей кілька років підряд вкладаємо великі кошти.  Але поряд із цим – це і питання культури людей.

Розмовляв Андрій Мошкун. Фото: Андрій Петрушко