Паркове мистецтво Одеси


Одеса завжди вирізнялася своєю самобутністю. Це місто, не схоже на жодне інше. У нього своя архітектура, своє бачення світу.
Тут навіть говорять по-своєму кумедно і серйозно водночас:
– Як дістатися до Деребасівської?
– Ідітє прамо і она вас пересєчот! – обов’язково почуєте у відповідь.
І так воно є, бо всі вулиці тут розташовані у шаховому порядку. Одна перетинає іншу під прямим кутом. Відтак, як на мене, заблукати просто неможливо.
У неймовірну спеку в Одесі комфортно. Тут настільки багато дерев, що місто просто потопає у них і в будь-якому випадку ви прямуватимете у затінку. Сонячні промені пом’якшить листя «безстидниці» – клена, який отримав таку назву через те, що скидає кору, і якого тут найбільше. Дерева – розлогі, добре роблять затінок і виділяють багато кисню. Для міста із величезною кількістю транспорту і людей – саме те, що потрібно.
Одеса має багато паркових зон, архітектурних пам’яток, які потопають у зелені.
Один із найулюбленіших як для одеситів, так і для гостей міста, є парк імені Шевченка, який знаходиться недалеко від центру міста, розташований над морем поруч із пляжем «Ланжерон». Звідси бере свій початок пішохідна Траса здоров’я, яка тягнеться вздовж морського узбережжя Одеси до самої Аркадії. Парк Шевченка багатий на культурні та розважальні об’єкти. Тут завжди гамірно, адже є безліч цікавих атракціонів і розваг для діток та їхніх батьків. На стадіоні «Чорноморець», який теж тут розташований, саме лунають вигуки вболівальників, – у розпалі матч між «Шахтарем» та «Динамо».
Я ж найбільше люблю парк «Перемоги». Він у курортному районі Одеси «Аркадія». Цей парк вважається одним із кращих у місті, особливо після своєї недавньої реконструкції. Парк дуже вдало поєднаний зарибненими ставами і островками, які з’єднані з берегом містками. Водойми обладнані фонтанами і є зоною тихого відпочинку. Пішохідні та велосипедні доріжки розташовані у тіні як уже звичних сосен і кленів, так і безлічі рідкісних видів дерев, на гілках яких нерідко можна зустріти білок. Тут завжди можна поласувати чистою водичкою з бюветів. До речі, саме у Парку Перемоги свого часу знімалися багато сцен фільму мого дитинства «Пригоди Електроніка».
Одним із наймолодших, але вже не наймолодшим, парків Одеси є Парк культури і відпочинку імені Горького. Зелена зона парку налічує більше 6 тисяч насаджень – дерев і декоративних кущів.
На Дерибасівській вулиці розташований найстаріший громадський парк міста – Міський сад. Красива площа з рожевими клумбами, фонтаном, альтанкою і лавочками – і все це серед дерев-ровесників міста. На території Міського саду функціонує музичний фонтан, тут є стілець із роману Ільфа і Петрова «12 стільців», на який можна сісти і сфотографуватися, – улюблена справа гостей міста. Також тут розташований пам’ятник Леоніду Утьосову – великому одеситу і артисту.
Поруч прегарна архітектура та арка, схожої на яку не існує.
Ще одним цікавим місцем в Одесі є Ботанічний сад. Його створили у 1820 році, аби перетворити степ, де не було жодного деревця, на квітуче місце, комфортне для життя. За роки свого існування у парку зібрали чудову колекцію дерев та кущів. На 16 гектарів росте більше 3 тисяч видів зелених насаджень і з кожним роком їх кількість збільшується. Походження дерев, чагарників і квітів можна вивчити з табличок, розташованих біля них.
Цього року паркове мистецтво Одеси збагатилося ще одним парком – «Стамбульським». На пам’ятному знаку написано трьома мовами (українською, англійською та турецькою): «Парк «Стамбульський» – дарунок місту-побратиму Одесі від муніципалітету Стамбульської метрополії. Мер м. Стамбул доктор Кадір Топбаш, 26 травня 2017 рік». Парк розташований поблизу Приморського бульвару, порту та Потьомкінських сходів. Колись це були схили, зарослі чагарниками, і коли доводилося спускатися фунікулером, то окрім морвокзалу, краєвиди по обидва боки Потьомкінських сходів не дивували нічим приємним. Тепер же ситуація змінилася. Схили стали досить гарними, стилізованими під турецькі мотиви. Доріжки, зелена травичка, на якій відпочиває молодь, безліч дерев та фонтани, дитячі та спортивні майданчики, ще багато цікавого і гарного. Більшості подобаються нові перетворення, хоча є й ті, які з тугою зітхають. Біля мене проходжає пара літніх одеситів. Слухаючи, як ми захоплюємося новим парком, та тим, як облаштували бік Потьомкінських сходів, дідусь каже, що це не те, до чого вони звикли. Подумалося, що всі ці перетворення по трохи забирають у них спогади про їхню молодість. Тому й сумують старенькі.
Але час іде… Он з іншого боку Потьомкінськіх сходів незадовго буде ще один парк – «Грецький». «На Приморському бульварі, біля Воронцовського палацу були знайдені залишки давньогрецького міста VІ-ІІІ ст. до н.е. – Гавань Істріан. Під час розкопок тут були виявлені ділянки найдавнішої забудови, житла перших колоністів. Колонія стала одним із перших грецьких поселень у Північно-західному причорномор’ї, поряд з Олівією, Тірою, Ніконієм. 26 століть тому тут з’явилися перші ознаки міської культури давньогрецького зразка», – пише трьома мовами на плакаті.
Територію вже обгородили, працює техніка, на загорожі висять проектні плакати, котрі розказують, яким буде ще один куточок паркового мистецтва Одеси.
Оксана ЧУРИЛО
Фото автора
«ЛВ» №7-8.2017