Пилорами мають працювати легально

За даними лісівників, на Волині постійно або періо­дично працює понад 1000 пилорам. Значна частина з них – нелегально. На краденій деревині, не сплачуючи необхідні податки та збори. Тема кричуща, тож відповідно – постійно на слуху влади, громади, правоохоронних та контролюючих органів, лісівників. Що краще? Закрити чи створити відповідні умови і стимулювати працювати легально? З цими та іншими запитаннями ми звернулися до начальника ГУ ДФС у Волинській області Світлани Савчук.

– Самодостатня Волинь, як і Україна загалом, – це громадяни, які працюють у своїй країні офіційно, платять податки, заробітна плата яких дозволяє забезпечити родину необхідним. Зараз переважна частина наших людей, прочитавши таке, скажуть: картина гарна, але напівфантастична. А ви як вважаєте, наскільки ми поки далеко від таких реалій?
– Реалії значною мірою такі, як їх створюють люди. Можливо, ви здивуєтеся моїй відповіді, але переважна більшість волинян сумлінно виконують свій конституційний обов’язок щодо сплати податків. У протилежному випадку Волинь не отримала б до бюджетів усіх рівнів 2,8 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб минулого року і вже 1,7 мільярда гривень ПДФО – у першому півріччі 2018 року. Якщо взяти до уваги, що громадяни сплачують іще військовий збір, плату за землю, податок на нерухомість та транспортний податок, то внесок кожного волинянина, котрий не ігнорує законодавчі вимоги щодо сплати податків, – вагомий та визначальний у бюджетах громад.
У прикордонній Волині майже у кожній родині є чоловіки чи жінки, які працюють за кордоном, переважна їх більшість теж легально. Враховуючи міжнародні домовленості України, наші громадяни сплачують податки там. А от ті, хто отримав іноземні доходи, з яких не сплачено податків, повинні декларувати їх в Україні. Таких бажаючих справді не дуже багато, однак щороку в рамках деклараційної кампанії декілька тисяч наших краян виконують свій конституційний обов’язок, декларують не лише іноземні доходи, що не оподатковані, і сплачують податки.
Не буду приховувати, що тіньова зайнятість залишається болючою проблемою, особливо на території тих громад, де свою фактично підприємницьку діяльність можна, так би мовити, «сховати» за особистим господарюванням.
– Однією з проблем Волині є діяльність пилорам. Частина з них працюють, використовуючи нелегальну працю, а нерідко – й працю неповнолітніх…
– Якщо аналізувати діяльність пилорам, то це сфера однозначно прибуткова. Однак не всі власники пилорам, отримуючи прибуток, розуміють важливість сплати податків та офіційного працевлаштування найманих працівників Але саме ця прибуткова та затребувана на ринку діяльність може стати додатковим джерелом надходжень до бюджетів територіальних громад.
Робіть висновки самі. На Волині протягом першого півріччя 2018 року 64 юридичні особи, що здійснюють діяльність у сфері лісопильного та стругального господарства, сплатили до бюджетів усіх рівнів 16,4 мільйона гривень податкових платежів.
За цей же час фізичні особи – підприємці, котрі здійснюють діяльність на пилорамі, сплатили до бюджету 3 мільйони 456 тисяч гривень єдиного податку. Це кошти, що надійшли до бюджетів громад, на території яких працюють ці пилорами. Окрім того, з доходів найманих працівників пилорам фізичних осіб – підприємців сплачено майже півтора мільйони гривень ПДФО і ще 327 ПДФО від здійснення підприємницької діяльності. Саме діяльність цих пилорам забезпечила сплату майже 200 тисяч гривень військового збору і 31,4 тисячі гривень екологічного податку. Загалом сума сплачених податків фізичними особами – підприємцями перевищує минулорічні показники на 38,9 відсотка. Діяльність всіх пилорам повинна бути легальною. Для того, щоб громади отримували належні надходження до бюджету. Закон не передбачає частково легальної чи не повністю легальної роботи будь-якого суб’єкта господарювання. Тож якщо мешканці громад володіють інформацією про таку тіньову діяльність, варто негайно інформувати органи ДФС та Держпраці.
– Чим можна спонукати нечесних підприємців до легалізації праці?
– Підстави для проведення перевірок органами ДФС чітко регламентовані. Тобто ми можемо запланувати і вийти на підприємство для проведення перевірки тільки тоді, коли є підстави вважати, що його господарська діяльність містить певні ризики. Якщо взяти до уваги, що більшість пилорам працюють в умовах спрощеної системи оподаткування, запланувати їх перевірку складно, враховуючи специфіку діяльності. Однак якщо, скажімо, найманий працівник повідомить нас у письмовій формі про порушення його прав, то це теж вагома та достатня умова для перевірки працедавця. Безумовно, що керівники органів місцевого самоврядування володіють повною інформацією щодо того, хто здійснює бізнес-діяльність на території громади. Інформація про незаконну діяльність таких суб’єктів господарювання від органів місцевого самоврядування – теж підстава виходу на перевірку. Як бачите, легалізація пилорам, як і загалом найманої праці, не буде успішною без свідомої позиції громадян та лідерів територіальних громад.
– Які заходи з вашого боку вже проведені? Що це дало в результаті?
– Оскільки фахівці ДФС досить обмежені в підставах щодо виходу на перевірки, то ми намагаємося проводити обстеження місць здійснення діяльності для того, щоб побачити реальний стан справ на пилорамах. Наприклад, цього року в результаті обстежень ми встановили 90 власників пилорам. Господарську діяльність здійснюють 58 із них. Цього року нам вдалося легалізувати працю 14 найманих працівників із середньомісячним фондом оплати праці 52 тисячі гривень, 5 громадян залучено до державної реєстрації підприємництва, що забезпечить 44,5 тисячі гривень податкових надходжень потягом року. Наші фахівці переконали ще 2 власників подати річну податкову декларацію і сплатити визначені законом податки.
– Органи місцевого самоврядування мають повноваження для того, щоб вивести з тіні роботу таких лісопилень?
– Окрім інформації до органів ДФС, закон передбачає право кожного інформувати про порушення у сфері оплати праці Державну службу України з питань праці.
Саме інспектори управління Держпраці, що також працюють в багатьох територіальних громадах, мають повноваження для проведення перевірки суб’єктів господарювання на предмет дотримання вимог трудового законодавства. До перевірок Держпраці ми долучаємося в частині перевірки стану сплати податкових платежів.
Вважаю, що контрольно-перевірочні заходи працедавців – це вже останній аргумент, що може змусити представників бізнесу дотримуватися вимог закону. Як правило, ми намагаємося впливати на працедавців-порушників шляхом переконання та роз’яснювальної роботи.
Запевняю вас: жодне питання, пов’язане з діяльністю підприємств, не розглядається в податкових органах без аналізу рівня заробітної плати та проведення заходів роз’яснювального характеру щодо його впливу на соціальний захист.
– Як ви уже слушно зазначили, органи місцевого самоврядування, зокрема сільські голови, переважно знають, де і як у їхньому селі працює пилорама. Знають і самі люди. Як думаєте, чому не поспішають вирішувати проблему громадою, адже це важливо для кожного? І що порадите їм у цій ситуації?
– Найкраща порада у цій ситуації – позбавитися думки про те, що хтось і за невідомо які гроші побудує нам цивілізоване суспільство. Ми здатні самі це зробити за умови чесної сплати податків та подолання корупції. І ті громади, у яких люди вже це зрозуміли, демонструють вражаючий та очевидний результат.
Наприклад, у першому півріччі цього року на Волині податкові надходження до місцевих бюджетів зросли більш як на чверть.
В умовах децентралізації громади отримали значні фінансові ресурси у своє розпорядження. Фінансова незалежність та самодостатність місцевого самоврядування та держави будуть зростати, якщо кожен вирішить, що норм закону повинні дотримуватися всі.
Запитувала
Світлана ДУМСЬКА

«ЛВ» №7-8 2018р.