Профспілковий прорив Волині

Лісова галузь Волині має найвищий рівень захисту своїх працівників. Він багаторівневий і передбачає не тільки безпечні умови праці, стабільну зарплатню і відпочинок, а й турботу про сім’ї. Як цього вдалося досягти та на які нововведення слід чекати, говоримо з головою обласної організації профспілки працівників лісового господарства Павлом Матіюком.

– Павле Миколайовичу, знаю, що особисто Ви з представниками лісогосподарських підприємств Волинського ОУЛМГ були на протестних акціях у Києві і тут у Луцьку? Що Ви відстоювали?

– Тільки у лісогосподарських підприємствах Волинського ОУЛМГ зараз працює понад 3000 працівників. Усі вони – члени нашої профспілки. У кожного із них є родини, сім’ї, діти, батьки. Та ми захищали не тільки своє право на гідну працю, а й структурні підрозділи і, головне ж, державні ліси.  Їх планували віддавати у концесію, а згодом, можливо, і продавати багатим іноземцям чи своїм багатіям. Якби ми не вийшли на протестні акції, лісогосподарські підприємства були б доведені до банкрутства, їх працівники розпущені, а ліси віддані на розграбування приватникам. Ми не могли цього допустити. Лісогосподарська галузь залишається державотворчою і прибутковою, стабільним платником податків до бюджетів усіх рівнів. Сьогодні можна з певністю говорити, що ми вберегли галузь і свої підприємства, відстояли головне багатство нашого народу – ліси. Вони залишаться доступними для усіх людей – відпочинку, збирання ягід, грибів, трав.

– Чи правда, що охочих працювати у лісгоспах більше, аніж робочих місць?

– А так завжди було. Тут стабільність, соціальний захист, висока зарплатня. Зараз середній заробіток по галузі – понад 8,5 тис грн., а в ДП «Маневицьке ЛГ» – понад 10 тис грн. Водій лісовоза може заробити 15-20 тис грн. Тому у нас майже відсутня плинність кадрів. Звісно, робота – не з легких, а подекуди ще й пов’язана з підвищеною небезпекою, як у вальників лісу. Та на відміну від інших державних і приватних структур, ми намагаємось забезпечити своїх працівників засобами захисту, спецодягом, а п’ять лісогосподарств довозить на лісорубні ділянки навіть гаряче харчування. Це передбачено колективними договорами профспілкових організацій з адміністрацією підприємств. І в цьому питанні маємо підтримку як Держлісагентства, так і   керівництва обласного управління лісового та мисливського господарства, особисто його начальника Олександра Кватирка.

– Скільки зараз на Волині профспілкових організацій?

– Тридцять дві. Працівники тридцяти із них охоплені колективними договорами, якими встановлено мінімальну місячну тарифну ставку на рівні чи вище рівня, визначеного галузевою угодою.

– Що це означає на практиці?

– Гарантовану зарплатню, соціальні виплату лікарняних, допомог, преміальних, доплат за вислугу літ і роботу у святкові та вихідні дні, організацію відпочинку на відомчій базі у с. Світязь та будинку відпочинку м. Залізний порт на Херсонщині.

– Як багато працівників, для прикладу, ви оздоровили?

– У 2016-му оздоровили 345 працівників та членів їх родин, у тому числі й 98 дітей. Минулого року ця кількість значно збільшилася за рахунок успішно проведеної реконструкції нашої відомчої бази на березі озера Світязь. Тут відпочило 615 наших працівників та членів їх родин, зокрема 208 дітей. До того ж на березі моря на базах «Водник» та «Петрове подвір’я» побувало 299 чоловік, з яких – 92 дитини. При цьому 261 людина скористалася послугами перевізників.

– Наскільки вагому матеріальну підтримку, згідно з колективними договорами, отримують профспілкові організації лісогосподарських підприємств?

– Минулого року тільки на соціальний розвиток з розрахунку на одного працюючого підприємствами галузі спрямовано 2765 грн, ще від 3 до 7 відсотків згідно колдоговорів було перераховано профкомам на культмасову, фізкультурну та оздоровчу роботу, 8 745 380 грн, 3,5 відсотки до фонду оплати праці спрямовувалось на охорону праці кожного працівника… На мій погляд, це серйозні кошти і їх профспілки використали для блага своїх членів.

– Павле Миколайовичу, у лісовій галузі завжди було чимало екстремальних професій. Кажу про лісорубів, трелювальників, водіїв лісовозів, верстатників, членів лісової охорони. Наскільки відповідальні ваші профспілкові організації та адміністрації лісопідприємств до питань їх безпеки, охорони праці?

– Життя людей завжди цінувалося понад усе. На жаль, в попередні роки якось так виходило, що охорона праці фінансувалася за залишковим принципом. Тепер ми докорінно змінили підхід до цього важливого напрямку роботи і соціального захисту. І цим завдячуємо чіткій позиції начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка. Зараз при профспілкових організаціях на всіх підприємствах галузі створено комісії з охорони праці, їх 22. У нас є 113 громадських інспекторів, які спеціалізуються виключно на наших внутрішніх питаннях охорони праці. Впродовж минулого року профспілковими організаціями розглянуто 93 безпекових питання, а громадські інспектори здійснили перевірку усіх цехових підрозділів, виявили 124 порушення вимог законодавства з охорони праці й 115 із них було усунуто у встановлені терміни. А ще всі голови профспілкових комітетів пройшли відповідне навчання, отримали посвідчення, що дозволило їм проводити навчання зі своїм активом та брати участь у комісіях по розслідуванню нещасних випадків.

– Знаю, що профспілки також допомагають колегам з центральних областей України, зокрема Дніпровського ОУЛМГ, учасникам АТО та членам їх родин, ветеранам галузі.

– Що наша галузь – державотворча, а її працівники – патріоти України, знають усі волиняни, та й не тільки. Свого часу представники наших лісогосподарств на підступах до Маріуполя збудували 100 фортифікаційних споруд, передали на передову чимало транспортних одиниць, забезпечили сім’ї учасників АТО дровами… І тепер, за можливості, надаємо посильну допомогу бійцям ЗСУ, добровольцям, підтримуємо їх сім’ї. Для прикладу, торік у нас на базі Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» відкрився Лісівничий молодіжний центр, де окрім членів учнівських лісництв, малечі наших працівників, часто бувають вдови і діти загиблих натовців і самі бійці. У цій російсько-українській війні брали участь і наші працівники. Піклуємось і про них. А ще, у зв’язку з тим, що уряд припинив фінансування нашої галузі, допомагаємо лісівникам Півдня.

– Знаю, що ви великий прихильник спорту, організатор дитячих і дорослих футбольних турнірів, спартакіад, оздоровчих походів на Говерлу. Що зараз проводите?

– Цього разу я запропонував провести «Кубок волинських лісівників з футболу» для… дитячих команд. Такий досвід у нас уже був. Та Олександр Михайлович запропонував розіграти цей футбольний трофей серед футбольних команд державних лісогосподарств. Сформовано команди, придбано форми, м’ячі і вже йдуть футбольні баталії. Цей футбольний турнір волинських лісівників перевершив усі наші сподівання. Хлопці грають з азартом, для багатьох – це можливість згадати дитячі літа і молодість, а для всіх – подружитися та підтягти власну фізичну форму, адже лісівникам додаткова витривалість, швидкість, маневреність ніколи не буває зайвою ні в особистому житті, ні в роботі.

– Чи є можливість заохочувати профактив?

– Це ми робимо постійно. У нас є можливість покривати господарські та відрядні витрати, виплачувати зарплати та премії профактиву, фінансувати проведення конференцій, навчань, тренінгів, навіть для провідування хворих ми передбачили хоч невеличкі, але реальні кошти.

– У вашому підпорядкуванні знаходяться Шацький лісовий коледж імені Валентина Сулька та Маневицький профліцей. Наскільки профспілки зацікавлені у співпраці із ними?

– Там навчаються наші майбутні кадри, тож ми намагаємось всіляко сприяти цим навчальним закладам, у тому числі підтримувати і фінансово, прилучати до великого лісівничого профспілкового руху України.

– Профспілкові комітети вашої організації дбають і про добробут, побут, відпочинок усіх волинян.

– Це також правда, адже наші працівники причетні до створення безпрецедентного рекреаційного комплексу галузі: у нас збудовано 113 великих та 655 малих рекреаційних пунктів. Такого нема ніде у світі. Зараз кожне з лісогосподарств долучилося до будівництва екоавтозупинок на автошляхах державного значення. Всі діти наших працівників отримали новорічні подарунки, як і члени учнівських лісництв, що побували у резиденції Санта Клауса у Лісівничому молодіжному центрі. Про дітей – наша особлива турбота, адже саме вони розбудовуватимуть Україну вже у найближчому майбутньому.

– Дякую за інтерв’ю.

Сергій ЦЮРИЦЬ, прес-служба Волинського ОУЛМГ