Репортаж під час засідання Товариства лісівників

Цього вівторка у Боярці на базі «Укрцентркадриліс» відбулася нарада з головами та вченими секретарями обласних рад Товариства лісівників України. У її роботі, крім заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України і чинного депутата Волинської облради Володимира Бондаря, взяли участь завідувач сектору з персоналу Держлісагентства, заступник голови ТЛУ Алла Святецька, голова Громадської ради при Держлісагентстві, заслужений лісівник України, відмінник лісового господарства, член-кореспондент ЛАНУ, доктор економічних наук, професор кафедри лісового менеджменту НУБіП України та директор ВП НУБіП України «Боярська дослідна станція» Анатолій Карпук,  директор «Укрцентркадриліс» Сергій Ірклієнко.

Вів нараду голова Товариства Юрій Марчук. Він був і головним спікером, і модератором цього лісівничого зібрання. Юрій Миколайович говорив про реалізацію стратегічних цілей діяльності Товариства лісівників України. На думку голови Товариства лісівників України, це вдасться зробити за умови консолідації не тільки лісівничої громадськості, а й науковців, журналістів, деревообробників, усіх небайдужих до долі лісу людей. Він, зокрема, зазначив, що зараз для товаристівців важливо зміцнитись організаційно, напрацювати діяльну платформу і розбудуватись чисельно, увійти у десятку найавторитетніших і впливових громадських об’єднань, з яким змушена була рахуватися і владна вертикаль, і політики, і бізнес. Наразі ж, наголосив Юрій Миколайович, ні Уряд країни, ні депутати Верховної Ради не поспішають дослухатися до голосу лісівників. Він розповів про досвід власного спілкування з Президентською командою, Кабміном, зокрема, й профільними міністерствами, депутатами Верховної ради, розбіжності у баченні Президента та Прем’єр-Міністра щодо лісової політики, долі галузі загалом.

– Якщо ми не будемо її захищати, вона може зникнути! – застеріг Юрій Марчук. – На сьогодні лісівнича галузь має немало проблем: кілька років не призначається голова Агентства,  невідома подальша стратегія розвитку, відсутність фінансування поставило  південні і східні регіони на межі виживання, через зміни клімату і засилля шкідників масово всихають не лише смерекові ліси у Карпатах, а й хвойні лісові масиви на Поліссі…. Уряд, профільні міністерства їх ігнорують, у Верховній раді нема депутатів-фахівців, які б могли адекватно реагувати на ці виклики для лісу, який є всенародним надбанням.

Попри свою зайнятість, на зустріч із лісівничою громадськістю України приїхав  і заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, що свідчить про важливість наради.

– У ЗМІ останнім часом дуже багато матеріалів про те, що лісівники масово рубають ліс, і мало хто говорить про новостворені ліси, – зазначив Володимир Налькович. – Про те, що жодна вирубана ділянка лісу не залишається не залісненою, про роботу служби охорони і захисту лісу, про звичайну буденну роботу зі створення нових лісових масивів майже немає матеріалів, – і додав.: – Всі пишуть про ліс-кругляк і мало хто згадує, як лісівники на Херсонщині гасили лісову пожежу. Тому дуже важливо доносити до людей правдиву, не викривлену різними політичними силами інформацію про роботу лісівників.

Як приклад навів випадок, коли Прем’єр-Міністр продемонстрував світлину Карпат навиворіт – українську лісову частину «віддав» за кордон, а за чужу залисину зняв стружку із українських лісівників. Ніхто і досі за це не вибачився, тим паче не був покараний за неправдивий матеріал той, хто так незручно «підставив» самого Прем’єр-Міністра.

Таких фактів багато. Йде цілеспрямована дискредитація, фактично війна проти лісівників України. Комусь конче хочеться показати їх безпорадними нерадивими господарями, при тому що галузь дає мільярдні прибутки у державну казну. Не інакше, як все це робиться з однією метою – забрати ліс у народу, передати у концесію чи й продати. Цьому на заваді стоять українські лісівники.

Володимир Бондар навів і інший приклад маніпуляції громадською думкою. 13-гектарний всихаючий боровий масив «проінспектувала» експертна група так званих екологів, наробила крику, що там не 90 відсотків уражених короїдом сосон, а тільки 60, а саму санітарну рубку лісівники розпочали на 2 дні раніше зазначеного терміну. Звісно, визначали окомірно. Та й навіть так зрозуміло, що навіть за їх мірками вражене кожне друге дерево.

– Цей ліс ми не втрачаємо, він вже втрачений, – зазначив Володимир Налькович. – Давайте викликати екологів! Їх не треба боятися, потрібно бути активними і рятувати наші ліси.

– Якщо не будемо протистояти, ліси можуть приватизувати або ж віддати у концесію і ми втратимо не тільки галузь, а й робочі місця! – ця теза цього дня звучала багато разів із різних вуст.

А ще Володимир Бондар нагадав про роздробленість, якою хворіє уся Європа. Доніс заклик їх лісівничої громадськості до українців: «Не допустіть такого, як у нас, бо втратите керованість лісами, а це призведе до плачевних результатів». Зазначив при цьому, що Держлісагентство має провадити виважену державну політику, через ЗМІ доводити свою позицію до громадськості, усіма можливими методами впливати на політику Уряду стосовно лісоведення, хоч це вкрай важко зараз робити, оскільки всі рішення приймаються кулуарно, а ініціативи Держлісагентства та лісівничої громадськості ігноруються.

Щоб ці посили лісівничої громадськості почули на владному Олімпі, і повинно слугувати Товариство. Але для цього потрібно, щоб із ним рахувалися. Так вважає голова Товариства лісівників України  Юрій  Марчук. Для цього, на його думку, потрібно гуртуватися, іти в місцеві, районні, обласні, Верховну Ради, входити у громадські ради. Лісівники більш аргументовано і сміливо мають заявляти про свої професійні і громадянські права у ЗМІ.

Вже у вересні цього року для обговорення цих питань і вироблення консолідованої платформи захисту лісів України, привернення політикуму, депутатів, урядовців, громадськості, ЗМІ до потреб лісової галузі він запропонував скликати ІV з’їзд лісівників України.

На нараді піднімалися й інші питання. Зокрема, перший заступник голови ТЛУ Віктор Корнієнко доповів про виконання завдань орієнтовного плану діяльності Товариства у 1-му півріччі 2018 р., заступник голови ТЛУ Алла Святецька представила відзнаки Товариства, які пропонується запровадити. Про стан організаційної роботи Товариства говорив вчений секретар Всеукраїнської Ради ТЛУ Петро Шарейко. Роздумами про інформаційну політику Товариства поділилася референт-координатор соціальних медіа та громадських зв’язків ВР ТЛУ Марія Бабич. Про роботу Волинської обласної організації доповів її голова Борис Бабеляс, своїм баченням стратегії, завдань та тактики товаристівців поділилися представники Запорізької, Житомирської, Рівненської, інших обласних організацій. Попередньо у програмі наради було заявлено, що експерт проектів Світового Банку Михайло Попков зробить доповідь про стратегічні та тактичні проблеми лісового господарства України. Але з невідомих причин останній на розмову до товаристівців не прибув.

Учасники наради мали можливість також поспілкуватися з науковцями «Укрцентркадриліс» і зокрема його директором Сергієм Ірклієнком, ознайомитися з інфраструктурою центру, храмовим комплексом, дендропарком, відвідали ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція».

– Наша дослідна станція була створена ще в 1925 році. Зараз її лісові масиви знаходяться в центральній частині Київської області на території 15 сільських та Боярської міської рад, в межах Києво-Святошинського, Макарівського, Васильківського адміністративних районів та Голосіївського району м. Києва, – розповідає головний лісничий ВП НУБіП України «Боярська ЛДС», відмінник лісового господарства Олександр Шевчук. – Це південна частину так званого Київського Полісся на переході в Лісостеп, що знаходиться на вододілі річок Дніпро й Ірпінь, де лісистість сягає 22,5%.

Олександр Васильович наголошує, що у своїй діяльності «Боярська ЛДС» щонайперше намагається дотримуватися принципів і критеріїв FSC®, а свою наукову діяльність здійснює в рамках пріоритетного напряму «Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток» у відповідності до ДНТП «Біоресурси: стале використання, збереження, збагачення» і Державної програми «Ліси України».

В різні часи підприємство очолювали такі відомі особистості як О. Н. Чернега, В. І. Студилін, В. П. Головащенко, П. Д. Довгаль, Л. С. Киричок, В. О. Рибак. Зараз  – заслужений лісівник України, відмінник лісового господарства, член-кореспондент ЛАНУ, доктор економічних наук Анатолій Карпук. Це сучасне комплексне державне підприємство, яке поряд з освітянськими функціями успішно поєднує комплекс робіт із відтворення, охорони та захисту лісу з переробкою деревини. У структурі ЛДС є 2 лісництва, лісозаготівельний комплекс, деревообробний цех, автотранспортний парк, наукова частина.

– Науковцями та інженерно-технічними працівниками станції опрацьовано та успішно впроваджується у виробництво більше 50 різних розробок із проблем лісового і сільського господарства та охорони природи, – долучається до розмови начальник наукової частини, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Мельник і провадить усіх до навчально-наукового лабораторного корпусу. Показує кабінет з охорони праці, провадить до бібліотеки, де є унікальні книги з лісівничого фаху ще позаминулого століття. Цікавою видалась розмова з працівниками науково-дослідної лабораторії біотехнології рослин. Тут вже відпрацьована технологія вирощування рослини у пробірках, а ось перенести її з пробірки до лісової шкілки – ще проблемно.

– На базі нашої лісодослідної станції проходять виробничу практики студенти ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України, Боярського коледжу екології та природних ресурсів, Лубенського лісотехнічного коледжу та інших навчальних закладів, – розповідає Олександр Михайлович. – Ними керують старші лісничі та їх помічники.

Проходження теоретичного та практичного навчання з лісівництва, лісової фітопатології, лісової таксації та механізації лісогосподарських робіт на базі ННВЦ Дзвінківський, дає можливість студентам проявити набуті теоретичні знання на практиці у лісі.

До речі, на території цього лісодослідного господарства споруджено пам’ятник Георгію Висоцькому, де викарбовано слова цього видатного українського вченого у галузі лісівництва, ґрунтознавства, геоботаніки, фізичної географії і гідрології, академіка АН УРСР, основоположника науки про ліс і лісову дослідницьку справу (лісівництво), автора понад 200 наукових праць: «Найбільш вигідним можу бути тільки раціональне господарство, побудоване на основі найновіших знань».

Фотографуючись біля погруддя видатному вченому, голова Волинської обласної організації Товариства лісівників України Борис Бабеляс розповідає, що Георгій Миколайович був не тільки блискучим лісівником, а й чудовим фізико-географом, розвив вчення про зони природи, заклав основи ґрунтової гідрології посушливих районів і розробив вчення про типи водного режиму ґрунтів, сформулював теорію походження солонцюватості степових ґрунтів, описав процес оглеєння, показавши його біологічний характер, установив закономірності приземних повітряних течій, що викликають пилові бурі, розробив основи орокліматичної класифікації ґрунтів, ввів у науковий лексикон поняття про «місцевість», мікрорельєф, мікроклімат, плакор, ілювій, причетний до розвитку багатьох напрямків географічної теорії і практики, за що отримав визнання «найбільшого представника експериментальної географії». І у багатьох цих починах був, що називається, першим. А ще саме він був одним із творців і активним автором, започаткованого ще в 1899 році, першого у світі  журналу «Ґрунтознавство». До думок вченого прислухалися і влада, і громадськість, з ними рахувалися, на його працях виховувалося не одне покоління лісівників.

Так незвично закінчилася ця плідна і цікава лісівнича нарада за участю керівництва ДАЛРУ, голів і вчених секретарів обласних організацій та членів Всеукраїнської Ради ТЛУ, яку зініціював її голова, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП – знаний вчений, відомий політтехнолог, активний громадський діяч і великий патріот його величності Лісу Юрій Марчук.

Сергій ЦЮРИЦЬ, прес-служба Волинського ОУЛМГ