Тривожна осінь лісівників

Вдаючись до аналізу подій у лісовій галузі України протягом останніх років, можна зробити невтішний висновок про майбутню долю наших лісів. Минулого року у всіх на слуху був проект передачі всіх лісів держави у концесію. Здійснення його  призвело б нашу галузь до занепаду та повного краху у майбутньому. Проти цього за закликом профспілок та підтримки територіальних органів лісового господарства, депутатського корпусу обласних рад та керівництва обласних адміністрацій, всіх небайдужих громадян лісівники вийшли на акції протесту і відстояли галузь.

Не пройшло і року і знову нам наші обранці, народні депутати, приготували «подарунок» у вигляді внесення змін до Податкового Кодексу України щодо запровадження сплати земельного податку за всі лісові землі, які надані у користування лісовим підприємствам. Та ще й як хитро замаскували це. Внесли зміни до згаданого кодексу у Закон, який стосується фермерських господарств. До чого ж тут ліс? Депутати проголосували за запровадження нового податку не знаючи реального життя лісових підприємств, а живуть лише так званими «фейками», які розповсюджують недобросовісні люди. Звідки їм знати про наше реальне життя, коли вони не знають елементарного-вартості хліба, газу та електроенергії для населення, проїзду у метро. Ось так. А ми чекаємо від них чогось доброго.

Панове народні депутати! Ми, трудові колективи відкриті до спілкування з Вами. Запрошуємо Вас до відкритого та відвертого діалогу. Почуєте думку простих людей, які у будь-яку погоду працюють у лісі. Їхня нелегка праця від збору насіння до заготівлі спілої товарної деревини є варта уваги з боку держави, бо ліс це одна з головних складових нашої екології. Ми повинні дбати про ліс, як дбають добрі батьки про своїх дітей.

В чому ж суть цих змін? А в тому, що тепер потрібно сплачувати податок за кожен гектар лісових земель незалежно від того, дають вони господарству грошові кошти чи не дають. Ми сплачуємо так звану попневу плату за заготовлену нами у встановленому законодавством порядку лісопродукцію при проведенні рубок головного користування, лісовідновних рубок, суцільних санітарних рубок та рубок пов’язаних з формуванням та оздоровленням лісів, вік яких більше 40 років. Сума такої плати виходить немала. Сплачується вона як до державного так і до місцевих бюджетів. В цьому є логіка. Бо від заготовленої від згаданих рубок підприємства отримують прибуток, тому потрібно і сплатити податок. А решта площ у віці до 40 років прибутку не дає, а вимагає лише їх вкладення для того, щоб у майбутньому там виріс здоровий, високопродуктивний ліс. То виникає питання для чого обкладати таким податком ті площі. які не приносять грошей у казну підприємства? Вони лише ростуть, набираються сили, щоб у майбутньому принести прибуток державі у вигляді грошових коштів. Але ці лісові землі приносять користь суспільству і державі, яку не можна виміряти грошима. Перш за все це продукування кисню, захист земель від водної та вітрової ерозії, сприяння рівномірному розподілу взимку снігу  та зменшення шкідливої дії вітру на прилягаючих територіях, особливо на полях. А ще, ліси це прекрасне місце відпочинку для громадян, гриби, ягоди…І все це безкоштовно. Ліс росте не менше 100 років і весь цей час знаходиться під постійною увагою спеціалістів лісівників, ми  в кожен гектар щорічно вкладаємо солідні кошти, (витрати на заробітну плату, охорону від шкідників,хвороб, пожеж).  які самі й заробляємо від продажі тієї ж деревини, за прибутки від цього нами сплачуються податки. Навіщо платити двічі?

В мережі інтернет є такі цифри: загальний обсяг реалізації продукції лісового господарства України за минулий рік становив 14 мільярдів гривень. З нього сплачувалися різні обов’язкові податки, платежі, збори у розмірі 4 мільярди гривень. Тобто залишалися кошти для життя і розвитку трудових колективів.  Очікуваний розмір сплати нового податку буде складати від 5 до 10 мільярдів гривень. І в кінцевому результаті будемо мати великий НУЛЬ. Результат –БАНКРУТСТВО. Один з шляхів подолання цього – підвищення ціни на лісопродукцію. Але чи хто буде купляти її по нових цінах. Тобто в подальшому банкрутство деревообробних підприємств. Неможливість придбавати дрова для опалення населенню, усім бюджетним закладам, які фінансуються тими ж сільськими радами. Зрештою повний колапс галузей пов’язаних з лісом.

Мало нам проблем з лісгоспами південних областей, які не фінансуються три роки. Для підтримки працівників тих лісгоспів, які ще залишилися на роботі, всі працівники та званих ресурсних областей перераховують їм свій одноденний заробіток. Де ще є таке, у якій галузі? Хто і яке око поклав на лісову галузь? Якщо вже вирішили «прихватизувати» ліс, то як це узгоджується із чинним законодавством? Він згідно з Конституцією належить народу України. Хто дав право відбирати у народу його власність. Це грабіж. За це треба жорстоко карати.

Вкладання коштів у розвиток лісового господарства – це інвестиції у майбутнє, бо плодами цих інвестицій користуватимуться наші нащадки – діти та внуки.

На відміну від лісового господарства високоліквідна продукція сільського господарства приносить солідні прибутки великим агрохолдингам і це необхідно зазначити –  щорічно. А плата за землю мабуть не сильно відрізняється від тієї, яку доведеться платити нам. То де тут справедливість?

Чому автори цих правок у закон взяли за основу визначення розміру плати за 1 гектар лісових земель середню вартість 1 гектара ріллі по області? Ліс росте не на ріллі, а на землях непридатних для ведення сільського господарства – яри, балки, крутосхили, піски. От на цих землях він і повинен рости, виконуючи свою роль, як захисника ґрунтів так і по решті функцій про які сказано вище. Кожна лісова ділянка має свій клас бонітету, тобто свою продуктивність.Уявімо на хвилину щоб було б якби на  звичних для нас місцях зростання лісу гуляли піски, засипаючи  поля, села, розросталися яри, поглинаючи знову ж таки родючі землі, загрожували населеним пунктам. Це не « лякалки», це могло бути насправді, якби не героїчна праця наших попередників.

Для прикладу, все це у повній мірі стосується Чигиринського лісгоспу. Приборкані у середині минулого століття  Притясминські піски на площі більше 12 тисяч гектарів, заліснені яри навколо Чигирина та сіл Стецівка, Галаганівка, Суботів, захисні лісонасадження вздовж правого берега Кременчуцького водосховища. Це виключно всі захисні ліси і в значній мірі вони потребують вкладення коштів, а не обкладення їх податками. Вони є дуже вразливими від дії таких негативних факторів як пожежі, шкідники лісу. А це все немалі витрати.

На підприємстві для гасіння лісових пожеж є 10 пожежних автомобілів різних марок, чотири лісопожежні станції з штатом працівників у 22 особи, утримання яких також обходиться нам у чималу суму. Лише на протипожежні заходи за 8 місяців поточного року витрачено 1422,3 тисяч гривень.  Їх можна було б спрямувати на оплату нового податку. А є ж лісові підприємства які не несуть таких витрат. Тому думаю необхідно виважено підходити до вирішення цього питання.

Вважаю за потрібне органам місцевого самоврядування уважно підійти до цього важливого і вкрай болісного для лісівників питання, як встановлення величини вартості по сплаті цього нового податку. Можна сьогодні встановити максимальну величину податку. Розбагатіє умовно кажучи та чи інша сільрада, а завтра не буде у нас коштів і не буде сплати ні даного податку, ні будь – яких інших. Хто виграє від цього?

Між іншим  сільські,  міські  ради згідно статті 33 Лісового Кодексу України ( який має силу Закону) мають цілий перелік повноважень у сфері лісових відносин. Одна з яких це повноваження у здійсненні заходів щодо охорони та захисту лісів від негативного впливу природніх явищ та антропогенного впливу. Виходить ми вирощуємо, охороняємо ліси за власні кошти підприємств, щоб у кінцевому результаті сплатити за це податок. Нонсенс.

Тож давайте будемо спільно працювати на благо його величності УКРАЇНСЬКОГО ЛІСУ, він буде служити не одному поколінню громадян нашого краю і всієї України.

Володимир Тищенко, провідний інженер з охорони та захисту лісу ДП “Чигиринське лісове господарство”, відмінник лісового господарства України

Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства

Добавить комментарий