Ціна швидкості

червень-1-стор-НЕТ

Повільно рухається від вітру гілка дерева, схиляючись то вниз, то вверх. Так само розмірено тече вода, і дивитися на її плин можна безкінечно довго. Захоплює у свій полон і несе десь далеко.
Ми досить рідко буваємо на природі. Щоденні клопоти, робота… Все частіше надаємо перевагу вечору за паперами, додатковим заробіткам, ніж прогулянці до лісу чи річки. Спішимо і біжимо. Але ж кожен рух має бути виправданим, раціональним. Навіть те, що відбувається у нашій державі настільки спотворене, що так і хочеться сказати: частіше бувайте на природі, зрозумійте сутність життя, переоцініть його хоч трішки і тоді приймайте важливі для суспільства рішення.
Читаючи книгу Генрі Форда «Моє життя та робота», я занурилася у світ великої людини, яка мислила раціонально, думаючи не лише про свій прибуток, а й про користь для суспільства. Генрі Форд пише: коли працював над виготовленням автомобіля, якісного, комфортного, універсального як для ділової людини, так і для сімейного користування, котрий матиме доступну ціну; на той час першокласними вважалися гоночні автомобілі. Тоді він вирішив разом із Томом Купером сконструювати дві швидкісні машини виключно для перегонів.
Час вимагав свого… Одне авто отримало назву «999». Генрі Форд вирішити показати усім, що таке справжня швидкість. На «999» встановили 4 великі циліндри, які давали 80 кінських сил. До цього часу про такі потужності ніхто не чув. Авто обладнали одним сидінням. «По одному життю на кожен автомобіль було достатньо, – пише Генрі Форд. – Я випробував його. Купер також. Ми розігналися на повну швидкість. Спуск через Ніагарський водоспад видався би простою прогулянкою».
Машина взяла участь у перегонах. За кермо сів чоловік, який просто схибнувся на швидкостях. Щоправда, Оліфер був професійним гонщиком-велосипедистом і ніколи не водив авто. Проте він сказав, що у своєму житті хоче спробувати все, хоча б раз. Генрі Форд і Том Купер навчили його водити автомобіль за тиждень. І це при тому, що сучасний швидкісний автомобіль важко порівняти з тією машиною. Кермо тоді ще не було розроблене. «Усі виготовлені мною автомобілі раніше мали тільки один важіль керування, – пише Генрі Форд, – на цьому ж я встановив важелі для двох рук. Щоб утримати автомобіль у заданому напрямку,потрібна була сила здорового чоловіка. Оліфер добре знав, що на нього може чекати, тож поки я крутив корбою, щоб завести машину, він, усідаючись, весело зауважив: «Ця колісниця може мене вбити, але потім все ж таки казатимуть, що я мчав, як навіжений, коли не вписався у поворот»…
Автомобіль «999» виконав своє призначення. Він довів здатність Генрі Форда створювати швидкісні автомобілі. Через тиждень після перегонів була створена компанія «Форд Моторс».
До чого я все це веду? До того, що швидкості нашого життя бувають різними. Хтось спішить невиправдано, втрачаючи час та здоров’я, а хтось добре знає ціну поспіху. Але у будь-якому разі – чим вище людина піднімається, тим швидшим стає ритм її життя. Тим більше до неї вимог і викликів. Хочеться запитати: чому так довго тривають реформи, чому так довго думають депутати, чому так довго продовжуються бойові дії? Уже надто довго говорять про нищівну вирубку Карпат, незаконний видобуток бурштину. Проте ці процеси не припиняються. А люди, яким дозволили сісти у швидкісний автомобіль, їдуть максимум на другій швидкості, зважують, переживають за своє життя, свій добробут. Генрі Форд, продемонструвавши всім свої можливості, вирішив працювати над авто, яке потрібне людині, аби зекономити час, а не вбити його. Чому ж наші високопосадовці пригальмовують, абсолютно не думаючи про пересічних громадян, заставляючи їх, аби вижити, рухатися  по життю із неймовірними швидкостями…

 

Головний редактор Всеукраїнського журналу «Лісовий вісник» Оксана Чурило