Чудодійна рослина іван-чай

Хамерій вузьколистий – chamaerion anqustifolium(L.) Holub – бесіт, верба-трава, дика фіалка, драмуха, зітильник, зітільник, знитенник, зніт вузьколистий, знітийник хлопський, знітильник, знітільник, знітільник хлопський, Іван-трава, Іван-чай, кипрей, льон дикий, льонок диник, ніцалоза, плакун, розивач, сісільник, терлич, трава Богородиці, хвостач, ценцелія, чай-Іван.

Хамерій вузьколистий – багаторічна трав’яниста рослина з родини танагрових – Onaqraceae.
Хамерій вузьколистий досягає заввишки 130-150 см. Листки ланцетовидні (продовгуваті ), зверху темно-зелені, блискучі, знизу сизо-зелені. Квітки лілово-пурпурові, зібрані в гарну довгу китицю. Плід – коробочка з вузьким довгим стручком, у якому міститься багато дрібного насіння. Цвіте в червні – серпні.
Росте на території всієї України – вздовж ґрунтових доріг, на просіках, галявинах, на узліссі, в листяних та мішаних лісах, у соснових борах Шацького НПП створює суцільні куртини площею до 20 квадратних метрів, але не переносить сильного затінення. Найчастіше в народі цю рослину називають Іван-чай або трава Богородиці. Споконвіків наші прадіди ставилися з повагою до неї, використовували для лікування, а в повсякденному харчуванні – для профілактики захворювань. Молоді пагони і листя клали в борщ, використовували як приправу до салатів, пили як чай. Лікувальними і в цілому корисними для людського організму є всі частини рослини – надземна та кореневище.
У народній медицині використовують листя для загоювання ран, від головного болю, золотухи як обволікаючий і протизапальний засіб, при ангіні, отиті, виразковій хворобі шлунка, мігрені, безсонні. У цій рослині виявлено багато діючих речовин – це свідчить про вагомі лікувальні властивості. 10-відсотковий настій або відвар листків хамерію є дієвим протизапальним і знебольним засобом при запальних процесах слизових оболонок і навіть при виразках внутрішніх органів. Стимулює серцеву діяльність. Хамерію вузьколистому належать заспокійливі і протипухлинні властивості.
Водяний або спиртовий екстракт рослини перешкоджає запальному процесу і діє оздоровчо при гострих та хронічних захворюваннях простати, аденомі, запаленні сечогінних каналів і хронічному запаленні сечового міхура.
Листки хамерію містять від 100 до 390 мг% вітаміну С. Їх споживають у їжу як салат під час відпочинку на природі, висушене листя йде на виготовлення домашнього чаю. Корені використовують як овочі, з них також виготовляють борошно, яке при бродінні дає спиртовий напій.
Хамерій вузьколистий можна вирощувати на присадибних ділянках, його рекомендують для вирощування як декоративну рослину, в парках і лісопарках на вологих місцях, біля берегів водойм. Також – для закріплення ґрунтів на укосах, ярах, насипах автомобільних та залізничних доріг.
У місцях масового проростання хамерію в літню пору він показує себе, як добрий медонос. Мед – прозорий, трішки зеленкуватий, а кристалізований – білий.
Заготовляти траву найкраще у пору цвітіння, сушити треба в тіні на відкритому повітрі або в добре вентильованому приміщенні, розклавши тонким шаром.
Термін зберігання сировини – 2 роки.
У Східній Європі з хамерію вузьколистого (Іван-чаю) готують популярний «копорський чай». Для приготування чаю листя рослини збирають в липні-вересні, розкладають в затінку тонким шаром (2-3 см). Потім скручують долонями, доки не виступить сік. Після чого розкладають на деко шаром до 5 см, накривають мокрою тканиною і витримують 6-10 годин, наступна процедура – 40 хвилин сушать у духовці, попередньо нагрітій до 100-градусної температури. Заварюють як звичайний чай, але двічі заливають окропом. Закривають чайник серветкою і через 5 хвилин «копорський чай» можна пити. Названий чай іменем села, в якому його вперше почали готувати.
Валерій ПНЕВСЬКИЙ
Фото автора

«ЛВ» №7-8 2018р.