Шипшина – праматір троянд

DSCF6612

Шипшина собача – шиповник собачий (рос.) – rosa canina L. – геченече, гечіпечі, глог, глогінька, глоговина, головина, голодовина, деранка, дербак, дербанка, дербивузка, дика троянда, дрячка, рожа гайова, рожа дика, рожа польова, свербак, вербивуз, свербивус, свербиган, свербигуз, свербила, свербило, свербиуз, свербиуза, свербиузина, свербиузка, свербиус, свербовіс, свербоголуза, свербогуз, свербогуза, сверболуз, сверболуза, свербоуза, серберина, терпигузка, троянда, шипарина, шиплина, шиплина звичайна, шипшинник, шупиця, шуплина, шупшина.

Окрім шипшини собачої, в умовах України найбільш поширені: шипшина (роза) китайська, шипшина гвоздична, шипшина дрібноквіткова, також – зморшкувата, іржасто-червона, шипшина Клука, шипшина найколючіша, повисла, повстиста, пухнаста, травнева, щитконосна, Юндзила. Західне Полісся облюбували: шипшина собача, шипшина травнева (корична), шипшина щитконосна та багато інших. Окремі різновиди шипшин сюди завезли садівники-любителі.

Шипшина собача – досить високий кущ (заввишки до 2,7 м). Довгі гілки нахилені до землі, на поверхні яких розміщені колючі шипи гачкоподібної форми. Однорічні пагони мають голкоподібні шипи. Листки з 7, у меншій кількості – 9 листочками. Квітки одинокі, інколи по 3-5 зібрані у суцвіття. Віночок рожевий або біло-рожевий, має по 5 пелюсток. Плоди червоно-оранжевого кольору.

Шипшина собача росте частіше на відкритих сонячних місцях, менше – у підліску з достатньою кількістю світла.

Шипшина травнева (корична) – близький вид до шипшини собачої. Це – кущ, що сягає у висоту до 2,5 м і має сизувато-зелені опущені листки зі специфічним яблуневим запахом пагонів. Гілки вкриті серпоподібними зігнутими колючками. Квітки блідо-рожеві. Плоди червоні.

Шипшина цвіте у травні – червні, плоди достигають у серпні– вересні.

В науковій та народній медицині широко використовуються плоди, квіти, листки і корені. Культивується як лікарська, вітамінна, харчова, медоносна, фарбувальна, декоративна, мисливсько-господарська рослина.

Плоди шипшини є полівітамінним засобом із перевагою вітаміну С – аскорбінової кислоти, містять також вітаміни Р (рутин), В1, В2, К, каротин, у насінні – вітамін Е. Крім того, в плодах є багато інших корисних для людського організму речовин.

У плодах шипшини аскорбінової кислоти приблизно у 10 разів більше, ніж у ягодах чорної смородини, і у 50 разів більше, ніж у лимоні. Плоди шипшини володіють фітонцидними і потужними бактерицидними властивостями. Коріння та листя багаті на дубильні речовини.

Плоди шипшини, крім полівітамінних, мають жовчогінні, протизапальні, регулюючі діяльність шлунково-кишкового тракту властивості, а також виявляють сечогінну дію, яка не супроводжується подразненням ниркового епітелія (С. А. Томілін).

Вітамін С – аскорбінова кислота – бере участь у багатьох окислювально-відновлювальних процесах в організмі. Експериментально доведено, що він послаблює розвиток атеросклерозу: під його впливом закономірно знижується у крові вміст холестерину, сповільнюється відкладання атероматозних мас у кровоносних судинах. Вітамін Р сприяє зменшенню проникливості та крихкості капілярів, покращує використання організмом аскорбінової кислоти. Вітамін А – каротин – впливає на підвищення загального опору організму. Вітаміни В1, В2 беруть участь у побудові жовтого ферменту, сприяють синтезу зорового пурпуру, впливають на кровотворні органи. Вітамін К бере участь в утворенні протромбіну та сприяє нормальному згортанню крові.

Авіцена рекомендував лікувати шипшиною шум у голові, зубний біль, пухлини у горлі та запалення мигдалин.

У китайській медицині використовують коріння шипшини як засіб, що покращує травлення їжі, а також проти глистів.

Тібетська медицина використовує плоди для лікування туберкульозу легенів, неврастенії, атеросклерозу.

Потовчені плоди шипшини треба використовувати у всіх зборах лікарських рослин. Корисно вживати окремо як настій, особливо ранньою весною.

Ось десятиліттями перевірений спосіб приготування: 20 г плодів залити 450 мл окропу, вживати по 150 мл за 30 хв. до їжі 3 рази на добу. Підготовлену для використання рідину треба процідити через марлю. Готувати щоденно з розрахунку на добу.

Шипшина – рослина-довгожитель. Вік окремих рослин досягає 400 років.

Шипшина – народна рослина, гарна, квітуча, пахуча, корисна, лікувальна, але колюча.

Валерій ПНЕВСЬКИЙ