Щоб врятувати ліс від всихання


3 серпня відбулася виїзна нарада Державного агентства лісових ресурсів з метою обговорення причин та наслідків масового всихання соснових насаджень на Поліссі та необхідності здійснення в них санітарно-оздоровчих заходів. Нарада відбувалася на базі Рівненського ОУЛМГ, – повідомляє прес-служба Агентства лісових ресурсів.
У заході взяли участь близько 100 осіб, серед яких заступник Міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко, заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар, представники Міністерства лісового господарства Республіки Білорусь, лісівники з поліських областей України, представники лісозахисних підприємств, науковці, громадські експерти та інші.
Фахівці наочно ознайомили всіх присутніх з місцями масового всихання соснових насаджень, пошкоджених короїдом, перебуваючи безпосередньо в лісових масивах Сарненського лісгоспу.
За інформацією Агентства лісових ресурсів україни, за перше півріччя 2017 року площа всихання насаджень у лісах, підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів, становить 331,3 тис. га. Найбільше всихання поширюється на сосну (майже 142 тис. га), ялину (майже 26 тис. га), дуб (майже 100 тис. га). Відмічається значне зростання площ всихання ялини в Українських Карпатах (Львівська обл. – 16,2 тис. га, Івано-Франківська – майже 5 тис. га, Закарпатська – 1,5 тис. га, Чернівецька – 1,4 тис. га), соснових і дубових насаджень у Кіровоградській області (дуб – 40,3 тис. га, сосна – 3,4 тис. га), Волинській (сосна – 36,8 тис. га, дуб – 2,6 тис. га), Черкаській (сосна – 10,4 тис. га, дуб – 9,4 тис. га), Житомирській (сосна – майже 13 тис. га, дуб – майже 2 тис. га), Чернігівській (сосна – 14,3 тис. га, дуб – 1,6 тис. га) та інших областях.
Виходячи із міжнародного досвіду впровадження системи заходів профілактики, локалізації та оздоровлення лісових насаджень, а також методологічних розробок Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації, встановлено, що єдиним по суті, безальтернативним методом попередження масового поширення агресивних видів шкідників і хвороб на цьому етапі є проведення санітарних рубань, спрямованих на оперативне видалення всіх пошкоджених насаджень та подальше відновлення територій зрубів.
Як зазначали фахівці під час наради, своєчасне проведення заходів із поліпшення санітарного стану в ослаблених і уражених хворобами та стихіями лісах дозволяє запобігати втраті десятків мільйонів кубічних метрів деревини та не допускати безповоротних екологічних і економічних втрат.
На відміну від інших європейських країн, на сьогодні низка норм законодавчих та правових актів України не дає можливості працівникам лісового господарства оперативно здійснювати заходи контролю та локалізації осередків масового розмноження шкідників і хвороб, що завдає значних екологічних та економічних збитків лісогосподарським підприємствам і зменшує надходження коштів до місцевих бюджетів. Відсутність своєчасного реагування може призвести до повної втрати лісових масивів та екологічної катастрофи.
Розуміючи, з одного боку, занепокоєння суспільства щодо можливих зловживань під час проведення суцільних санітарних рубок, а з другого боку, гостру необхідність у здійснені санітарно-оздоровчих заходів у лісах, Держлісагентство розробило нові Санітарні правила у лісах України. Нова редакція Санітарних правил у лісах України була прийнята 26 жовтня 2016 року на засіданні Уряду.
Можна спостерігати суттєве зменшення зловживань завдяки запровадженню публічності процесу проведення санітарних рубок, інформування громадськості про плани здійснення санітарно-оздоровчих заходів. Об’єм суцільних санітарних рубок, за рахунок значного обмеження їх проведення, а в деяких видах лісів і повної заборони, у І півріччі 2017 року склав майже 3,5 тис. га, що на 40% менше, ніж за аналогічний період минулого року (у І півріччі 2016 – майже 8,6 тис. га).
Однак, проаналізувавши санітарний стан у лісах за перше півріччя 2017 року (період, коли лісгоспи працювали за новими Санітарними правилами), було відзначено суттєве погіршення санітарного стану лісів, масове всихання та поширення шкідників. Оформлення дозвільної документації на проведення санітарно-оздоровчого заходу з додержанням усіх вимог нормативних актів з ведення лісового господарства займає тривалий час, що не дозволяє своєчасно оздоровити насадження і запобігти деградації деревостану.
За словами заступника голови Держлісагентства Володимира Бондаря, необхідно напрацювати обґрунтовані пропозиції щодо внесення змін до нормативних актів із ведення лісового господарства, у тому числі й до Санітарних правил в лісах України, стосовно забезпечення виконання санітарними рубками своєї основної мети – оздоровлення насадження, а не прибирання мертвої деревини вслід за поширенням осередків шкідників і хвороб.
Тому найближчим часом буде створена робоча група за участю наукових спеціалістів лісової галузі, представників обласних управлінь лісового і мисливського господарства, лісозахисних підприємств, громадських екологічних організацій для удосконалення галузевих нормативних актів і методичних рекомендацій з метою попередження деградації та масового всихання лісових насаджень.
Наш кор.
На продовження теми
Своє слово щодо цього питання висловила Валентина Мєшкова – український ентомолог у галузі лісівництва, доктор сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького; професор Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва, академік Лісівничої академії наук України (ЛАНУ): «Сухостійні дерева заселяють лише ті комахи, які не спроможні заселити живі дерева. Це доведено багаторічними дослідженнями. Тому вилучення сухостою не запобігатиме поширенню осередків.
А уявіть собі, «лісолюби», якщо раптом дадуть дозвіл на санітарні рубки. На вирубування сосни на такій площі, яку називають, потрібні люди та кошти.

Сухі сосни, з яких уже вилетіли короїди, кудись треба дівати. На цю деревину із синявою попиту немає. Подрібнювати дорого, палити не можна.
Місце для створення культур звільнити важко. А хто і за які кошти доглядатиме за цими культурами на такій площі? Подивіться на Нижньодніпровські ліси, які після пожежі 2007 року та суцільного вирубання дерев на згарищі не вдається відновити.
Якщо рубати, то лише свіжозаселені дерева, з яких ще не вилетіли жуки, і які ще не втратили товарність.
А чи хтось веде моніторинг? Чи є пронумеровані дерева, за якими видно поширення осередку? Чи використовують дані камер спостереження за пожежами для визначення змін меж осередків короїдів? Без цього неможливо вчасно вжити заходів захисту лісу і запобігти втраті якості деревини».
«Лісовий Вісник» № 7-8 2017.