Якщо ти не був у Воротневі…


Хочеться сказати тобі таке: це куточок унікальної природи, де все дихає красою.
А коли за діло нещодавно взялися волинські лісівники і стали творити там справжній комфорт, то Воротнів перетворився у рай на землі.
Ботанічний заказник загальнодержавного значення. Він усього за півгодини їзди від Луцька – у Воротнівському лісництві ДП «Ківерцівське ЛГ». Тут починається Волино-Подільська височина. Площа заказника – 680 гектарів. Його утворено ще 3 серпня 1978 року. Хоч у поле зору науковців він потрапив набагато раніше. Тут переважають дубово-грабові насадження, причому – вікові.
Є кілька досить відомих фактів про Воротнів, які варто нагадати. Як-от, у 1956 році у селі Воротнів знімався фільм «Сліпий музикант», його творці не оминули увагою і ліс. Згодом у Воротнівському лісі звели дамби і на місці сінокосів створили каскад із п’яти ставків… А тоді з’явився будиночок, провели до нього світло…
Заповідного ж статусу Воротнівський ліс став набувати у 1968 році.
І хоча створювався «райський куточок» за радянських часів – як заміська резиденція обкому партії, завдяки природі і лісівникам він завжди дихає унікальністю. Правда, у зв’язку з політичною ситуацією, доступ до Воротнева тоді мали, скажемо так, тільки окремі гості… Тепер же цією красою за бажання насолоджується кожен.
І про деякі унікальності Воротнева. Холодна криниця. У старі добрі часи вона била з-під серця гори, дивуючи всіх силою і свіжістю. У давнину цікаві воротнівці вирішили виміряти глибину джерела, прив’язали до найдовшої мотузки каменюку і стали опускати вглиб… Тридцятиметрова мотузка дна не дістала…
Але з багатьох причин із часом вода замулилася. Не без людської «допомоги», напевно.
Нещодавно лісівники розчистили її, облагородили. Намагаються повернути криниці всю силу, щоб кожен зміг знову прийти і напитися цілющої води.
Директор ДП «Ківерцівське ЛГ» Анатолій Іщик розповідає і показує: відбудовується будинок рибалки, що над самісіньким ставком. Дерев’яні стіни та стріха з очерету – то ще та краса, скажу вам.
Є тут тепер пасіка. І пасічник – Іван Онищук. Лісівники збудували для нього будиночок. А для гостей заказника спорудили будиночок для апітерапії.
Відтепер тут діятиме і лісовий кордон. Загалом, каже Анатолій Іщик, він тут діяв ще з-за Польщі. Лісівники ж завершили ремонт будиночка і тепер в ньому постійно мешкатиме лісник. Нове дихання отримає і стара контора лісництва.
Ну і окремо – про дорогу. Бо як би не було, але перша умова відвідуваності – доступність. Ще півроку тому сюди не можна було доїхати – ґрунт у заказнику глинистий. Коли дощ, то й у чоботах важко було пробратися. Тепер же дорога сама проситься, щоб нею проїхатися. Але в жодному випадку не автомобілем: лісівники просять людей поставитися до такого з розуміння. А от велосипедом чи пішки – будь ласка! І так протяжністю майже 2 км.
Як і годиться коло кожної української хати, є у Воротневі садок. Фруктовий. Саме так. Не помиляюся. Є у волинському лісі така практика. І раніше на цьому місці було знамените урочище Ярмарківщина – росли плодові дерева. Але час минав, дерева постаріли. Тож їх замінили молодими. Буде скоро можливість потішитися яблуками та грушами прямо… з лісу.
Як добудуються ставки, то буде тут і любительське рибальство. Наразі один став без води, бо дамба знищена настільки, що не можна втримати воду. Решту чотири лісівники почистили і запустили коропа, товстолоба, білого амура, плотву, щуку.
І на завершення. На території лісівники плануються встановити інформаційні аншлаги. На різну тематику. Буде і прохання берегти ліс від засмічення, а також дбайливо ставитися до всього, що з любов’ю для тебе зробили волинські лісівники. Зверни на це увагу під час прогулянки. Сам запам’ятай та іншим розкажи.
Світлана ДУМСЬКА
Фото Павла БЕРЕЗЮКА
«ЛВ» №7-8. 2017