Як уберегти Калуш від лиха

Екологічна ситуація в місті Калуші й сусідніх селах і далі загострюється. Наслідки цього важко спрогнозувати з огляду на те, що нині через брак фінансування відповідні служби не тримають під постійним контролем розвиток геологічних процесів на території Калуського гірничопромислового району. Вони можуть бути непередбачувані за своїми катастрофічними масштабами. Такого висновку дійшли, спираючись на думку спеціалістів, депутати після обговорення на 15-й сесії обласної ради болючих проблем, пов’язаних із масштабною техногенно-екологічною небезпекою — результатом багатолітнього нерозумного добування тут корисних копалин. Небезпека забруднення довкілля, яка несе ризики для здоров’я і життя людей, загрожує й навколишнім селам. Тож депутати схвалили звернення обласної ради (воно буде оприлюднено в газеті «Галичина») до Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради, в якому наголошено на необхідності вжиття невідкладних заходів для недопущення екологічної катастрофи на території Калуського гірничопромислового району.

Перед розглядом цього першого пункту порядку денного виїзної сесії, присвяченої екологічним питанням, депутати і журналісти оглянули Домбровський кар’єр та хвостосховище №2 — за визначенням самих калушан, кризові об’єкти міста, які стали такими внаслідок господарської діяльності Калуського промислового вузла в минулому столітті, побували біля того місця на вул. Вітовського, де спостерігається інтенсивне просідання поверхні землі. У 2008 р. тут з’явилася провальна воронка розміром 8х12 м і швидко почала збільшуватися, за кілька днів її глибина сягнула 26 м, а пізніше — навіть 32 м. Коштом міського бюджету вирву засипали, але торік на цій ділянці поновилося зрушення земної поверхні, тепер тут ліквідовують порожнину нової воронки.
А перед тим на березі великої водойми із соляним розчином, яка утворилася внаслідок затоплення Домбровського кар’єру полімінеральних руд атмосферними опадами і грунтовими водами через теперішню відсутність гідроізоляції його бортів, голова обласної ради Олександр Сич так прокоментував картину, що відкрилася перед нашими очима:
— Сім років тому тодішній президент України Віктор Ющенко оглядав цей техногенний об’єкт із майданчика, що був розташований за 20 м уперед від того місця, де ми зараз стоїмо. Однак за ті роки зсунулися в кар’єр і берег водойми, і дорога, яка пролягала поряд. «Попливла» туди ж і збудована за 50 млн. грн. дамба. Руйнуються борти кар’єру і далі. Від річки його відокремлює ще лише
150 м. Ясна річ, потрібне фінансування із Державного бюджету заходів, які б зупинили цей небезпечний для екології Калущини руйнівний процес. Бо ті мізерні кошти, які ми можемо виділити з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, «втопляться» в кар’єрі й ніхто їх не зауважить…
Заступник директора Державного науково-дослідного інституту галургії Юрій Садовий під час тієї своєрідної «екскурсії» для депутатів обласної ради і з трибуни її сесії, що відбувалася в залі Палацу культури «Мінерал», поінформував, що Домбровський кар’єр — унікальне, єдине місце в світі, де поклади калійних солей, які залягали близько від поверхні землі, розробляли відкритим способом. При цьому важливо було не допускати потрапляння в кар’єр води, бо солі — легкорозчинні мінерали. І вона туди не потрапляла завдяки тому, що тоді понад 5-кілометрова глибока кільцева дренажна траншея з двома водозбірниками перехоплювала й відкачувала в річку прісну воду з підземного водоносного горизонту. А дощові води ще на підступах до кар’єру перехоплювалися й відводилися за його межі канавами загальною довжиною 27 км. Після зруйнування цієї системи перехоплення відновився потік грунтових вод, який у природному стані пролягав через територію об’єкта. Отож тепер уже є загроза того, що інтенсивно рухатиметься в напрямку Калуша і міського водозабору на річці Лімниці потік грунтових вод, забруднених солями, які вже півстоліття вимиваються із розташованих у східний бік від кар’єру відвалів розкривних порід №1 і №4. Доки кар’єр не було підтоплено, він стягував частину розсолів, що вимивалися із хвостосховища №1 і прямували сюди, а тепер цей потік розсолів розвернувся на місто.
На дні самого кар’єру мінералізація розчинів досягає 400 г на літр води, у верхньому її шарі цей показник довгий час становив близько 200 г, але останніми роками в результаті атмосферних опадів і притоку в кар’єр грунтових вод, у т. ч. з річки, цінна для переробки сировина розчиняється — мінералізація розчинів знизилась до 15—20 г на літр. Свого часу можливістю переробки тих розчинів на потрібну споживачам продукцію зацікавилась одна італійська фірма, проте інтерес до цього бізнесового проекту чомусь втратила. З роками ж його реалізація через щораз більше розчинення соляної сировини в кар’єрі стає все менш економічно вигідною.
— А кар’єр, який внаслідок затоплення (в його південній частині шар розсолів становить 100 м, у північній — місцями вже перевищує 40 м) негативно впливає на екологію, міг ще 30 років експлуатуватись і давати цінну продукцію для сільського господарства України та роботу як мінімум для тисячі жителів міста Калуша й сусідніх сіл, — каже Ю. Садовий. — Те, що ми бачимо, — дискредитація самої ідеї використання природних ресурсів для розвитку економіки міста й регіону, а не тільки техногенно-екологічна загроза для Калущини.
За останні 8-10 років територія кар’єру ще більше просіла. Цьому сприяє наявність карстових каналів (її засвідчили проведені фахівцями інституту галургії та ще кількох організацій геофізичні дослідження), по яких річка Сівка — притока Дністра — додатково підживлює водоносний горизонт, і цей чинник теж сприяє активізації процесу руйнування бортів кар’єру. А отже, навіть за невеликої повені він може бути повністю затоплений за одну-дві доби.
У результаті негативного техногенного впливу виробничих об’єктів Калуського промислового вузла тут підземний водоносний горизонт засолонений уже, за оцінкою спеціалістів, на 1 000 гектарах. Нижче відвалів розкривних порід існують два ареали засолонення, які фактично вже з’єдналися і прямують у бік долини річки Сівки.
Забруднюють водоносний горизонт і річкову мережу, зокрема, хвостосховища, із яких уже півстоліття витікають розсоли, — білі соляні язики на схилах пагорбів видно здалеку. Знову ж таки це приклад бездарного господарювання щодо використання природних ресурсів. На хвостосховищі №2 в результаті вимивання легкорозчинних солей руйнується дамба, і є загроза розливання їх на прилеглу територію. Та й під час випадання інтенсивних дощів можливе переливання розсолу через дамбу, що спричинить її розмивання й потрапляння розсолу в зовнішні водойми. Біля цього хвостосховища повідав гостям з івано-Франківська про свою тривогу сільський голова Кропивника Михайло Барнич:
— Колись від села сюди текла вздовж борта хвостосховища №1 річка, яку з допомогою тунелю відвели в притоку Дністра Сівку. Тунель на сьогодні аварійний, бо є кілька провальних воронок, його мізерні несучі конструкції і ті вже великою мірою розкрадено, і якщо, не дай Боже, під час повені утвориться провалля і перекриє тунель, то за два дні більша частина села опиниться під водою.
Війт сподівається, що стан того тунелю дослідять фахівці й дадуть свої рекомендації, як відвернути цю техногенну загрозу для Кропивника.
На сесії було ррунтовно проаналізовано причини виникнення і шляхи розв’язання проблем, пов’язаних з погіршенням техногенно-екологічного стану на території Калуського району. Вони, як підкреслив доповідач — заступник начальника управління екології та природних ресурсів ОДА Андрій Пліхтяк, значно загострилися за період після припинення діяльності калійного та магнієвого виробництв, завершення експлуатації підземних рудників і кар’єру Калуш-Голинського родовища калійних солей. із зупинкою виробництва на більшості технологічних об’єктів промислового комплексу перестали здійснювати заходи з підтримання їх у безпечному стані. На сьогодні епізодичним і фрагментарним є контроль за змінами, що відбуваються в геологічному середовищі в межах розташування цих об’єктів та в зоні їх потенційного впливу.
Як відомо, указом Президента України від 10.02.2010 р. території м. Калуша та сіл Кропивника і Сівки-Калуської було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації, а через два дні Верховна Рада України прийняла і відповідний закон. Однак заходи на їх виконання, які б дали можливість нормалізувати екологічний стан цього гірничопромислового району, не були здійснені повністю й належним чином. Через те, що розв’язання проблеми загальмувалось на роки, нинішня техногенно-екологічна ситуація ще більше загрожує довкіллю і безпеці проживання місцевого населення.
Особливо непокоять прогресуюче затоплення кар’єра, руйнування його бортів по всьому периметру, а найактивніше відбувається розмивання його північного борту. Якщо з цього боку прорветься в кар’єр річка Сівка, то це призведе до його моментального повного затоплення, інтенсифікує переміщення забруднених ррунтових вод у напрямку м. Калуша. Таке затоплення різко збільшило б навантаження на гідросферу території й далеко нижче за напрямком регіонального стоку і значно загострило б екологічні проблеми Калуського та Галицького районів. Воно загрожувало б втратою для використання водозаборів м. Калуша і цих двох районів. Винесення солей Сівкою і Лімницею призвело б до забруднення водоносного горизонту аж до Дністра й забруднення самої цієї ріки солями й сульфатними речовинами. А вона протікає територією семи областей України та Молдови і є джерелом постачання питної води для більш як 10 млн. осіб.
Грізна небезпека для жителів міста Калуша й навколишніх сіл — просідання земної поверхні. Після використання запасів калійних руд і припинення експлуатації рудників «Калуш» і «Ново-Голинь» на їх шахтних полях утворилися штучні порожнини, проте їх не заклали твердими матеріалами, які б підтримували гірничі масиви в стійкому стані, а заповнили розсолами. Через те і просідає поверхня землі на окремих ділянках, вони затоплюються, тут утворюються вирви. При цьому засолонюються в результаті витіснення розсолів із добувних камер підземні води. Також існує небезпека прориву вод річки Лімниці у відпрацьований простір, ліквідацію якого провели у вже згаданий спосіб, і це може призвести до катастрофічних наслідків.
Що ж до ризиків для будинків, пов’язаних із порожнинами гірничих виробок, то на шахтному полі рудника «Калуш» з 1986-го по 2013 р. утворилося 21 карстове провалля поблизу житлових масивів. У с. Хотіні на сьогодні понад 100 людських осель потрапляє в зону негативного впливу відпрацьованого шахтного поля, тож тих, хто живе в них, потрібно буде відселяти. У Сівці Калуській і Кропивнику понад 600 житлових будинків (більше 3,5 тис. населення) розташовані над зонами шахтних виробок. Тому необхідно скласти генплани цих сіл, які мають передбачати безпечні зони для будівництва житла для людей, котрі сюди переселятимуться. За словами О. Сича, профінансують сільським радам цю справу, як і проведення комплексної екологічної експертизи ситуації в Калуському гірничопромисловому районі, за рахунок вільних залишків коштів обласного бюджету.
У 2010-2013 роках з полігона токсичних відходів ТОВ «Оріана-Галев» вивезли за межі області для утилізації понад 30 тисяч тонн небезпечних речовин із вмістом гексахлорбензолу — на це з Державного бюджету було виділено 1,2 млрд. грн. Тепер необхідно завершити на території полігона реабілітаційні роботи, проводити моніторинг вмісту гексахлорбензолу в ррунтах, поверхневих і підземних водоймах до повної нормалізації екологічної ситуації. Зрештою, постійну систему моніторингу належить створити на всіх екологічно небезпечних об’єктах промислового вузла.
Зі співдоповіддю з обговорюваного питання виступив голова постійної комісії облради з питань екології та раціонального природокористування Андрій Левкович. Свій погляд на шляхи розв’язання екологічних проблем Калуського гірничопромислового району висловили депутати облради Василь Попович, Петро Книшук, Роман Ткач, Ольга Галабала, Ольга Федишина, Михайло Якимчук, Тарас Виноградник, перший заступник голови обласної ради Василь Гладій, народний депутат України Віктор Шевченко, міський голова Калуша ігор Матвійчук, заступник голови постійної комісії Калуської міської ради з питань власності, ЖКГ та екології Андрій Найда та інші. Голова облдержадміністрації, депутат обласної ради Олег Гончарук наголосив, що Калуш має стати екологічною проблемою номер один усієї держави, тож для цього потрібно докладати зусиль обласній і виконавчій, і представницькій владі: «От тільки варто забрати з цього непростого для вирішення питання політику, аби критика при його аналізі завжди була конструктивною».
Активно обговорювали обранці і стан поводження з побутовими відходами в області. До кінця нинішнього року має бути розроблено привабливу для іноземних інвесторів стратегію поводження з ТПВ для всієї нашої області, яка передбачатиме їх збирання, вивезення, утилізацію та переробку відповідно до вимог ЄС. У цій справі прикарпатцям допоможуть представники Нідерландів, котрі вже відвідали чимало територіальних громад і полігонів ТПВ у нашому краї. Про співпрацю в цьому напрямі між урядами двох країн розповів на сесії облради експерт з управління відходами Міністерства інфраструктури та навколишнього середовища Нідерландів Рік Клайнйанс. Своїми міркуваннями, пропозиціями до проекту рішення з цього питання поділилися депутати Микола Вітенко, Василь Попович, Остап Дзеса, Андрій Левкович, Манолій Піцуряк, Святослав Никорович, перший заступник голови обласної ради Василь Гладій. ішлося про те, щоби змінити свідомість, прищепити всім дорослим і дітям культуру поводження з відходами, щоб розробити систему заходів для роздільного збору ТПВ у комунальних закладах області. Обласна рада вирішила звернутися до Міністерства оборони України з проханням посприяти виділенню — для будівництва сучасного сміттєпереробного комплексу — земельної ділянки поблизу чинного полігона ТПВ у с. Рибному Тисменицького району за рахунок земель Прикарпатського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».
Депутати заслухали і взяли до відома звіт про виконання у 2016 році Обласної програми охорони навколишнього природного середовища до 2020 року, внесли зміни до цієї програми, затвердженої рішенням обласної ради від 25.12.2015 р., та до рішення облради від 24.03.2017 р. «Про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок планових надходжень у 2017 році».
Внесено зміни і до обласного бюджету на 2017 рік. Депутати схвалили звернення обласної ради до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Комітету Верховної Ради з питань бюджету щодо виплати зарплати працівникам бюджетних установ, що фінансуються з місцевих бюджетів. А у зверненні обласної ради до сільськогосподарських підприємств, фермерів та громадськості краю йдеться про негативні наслідки використання авіації при обробці культур пестицидами та агрохімікатами.  Також розглянуто питання про надання низці підприємств та бізнесових структур у користування ділянок надр з метою їх геологічного вивчення, розробки родовищ та добування корисних копалин.