«Ґорґани і Тавпіширка» – клондайк для екоподорожей

Похід Карпатами сьогодні є одним з найдоступніших видів активного відпочинку, особливо для людини, яка не має похідних навичок. Гірська система Карпат рясніє лісовими автодорогами і стежками, які роблять підйом практично на будь-яку вершину не надто складним. А висота будь-якої гори не вимагає спеціального альпіністського спорядження і тривалих підготовчих тренувань для її підкорення.

Кедровий заказник «Ґорґани і Тавпіширка» – унікальний природний куточок, розташований на висоті 1370 метрів над рівнем моря у Плайському лісництві Брустурянського лісомисливгоспу. Лісівники кажуть, що кедрам понад 300 років, на кам’янистих розсипищах ростуть кедрово-смерекові праліси та кедрові бори. Резерват має наукове значення, і головне завдання тамтешніх лісівників – збереження унікальної природи. Нещодавно на території заказника відбувся інформаційний похід для журналістів Закарпаття одним з найбільш диких і первозданних маршрутів з чистою природою, на якому ви не зустрінете натовпів туристів або екскурсантів.
Приємно почуватися першовідкривачем унікальних або зовсім диких стежок. Такі місця й ваблять справжніх шукачів пригод. Піднявшись крізь дрімучий ліс, акули слова і пера віддали шану старовіковим кедрам, які «бачили» Марію Терезію. Позашляховики, кросовери й пікапи стали частиною експедиції, про­йшовши високогірні ділянки, суворі крутосхили та лісові дороги.
Сучасні тенденції розвитку туризму на Закарпатті демонструють збільшення попиту на послуги природного, екологічного туризму приблизно на 20-30 відсотків щорічно. Тільки протягом 2017 року екологічні місцини та ліси Закарпаття відвідали близько двох мільйонів туристів з України та закордоння, що є абсолютним рекордом для області. Набратися вражень й насолодитися традиційними маршрутами мандрівники, фотохудожники та журналісти прагнуть у незвичайних місцях. Щоразу в лісівничий прес-тур журналісти вирушають у нові місця. І щоразу ми не перестаємо дивуватися і природним, й історичним пам’яткам. І, звісно, лісівничій культурі гостинності. А про неї чув кожен! І це не може не тішити лісових господарників, які охороняють свої володіння й поступовими кроками розвивають туризм та рекреацію. Приємно почуватися першовідкривачем унікальних або зовсім диких стежок. Брустурянський лісомисливгосп – територія саме з такими локаціями. Місцева архітектура, дерев’яні будинки, ліси та суворі лісівничі умови праці вписуються у високогір’я, фон смерекових та кедрових лісів ідеальний для світлин. У кожному пейзажі передається місцевий колорит – те, по що й вирушають мандрівники. А лісівники радо розкажуть про унікальність кед­рів, про боротьбу за насіння з кед­рівкою та лісові розсадники.
Коли мандруєш ділянками, здається, якийсь слон з небувалою силою розкидав по горах величезні камені, вкриті зеленим лишайником, що здалеку робить його схожим на щось містичне. Коли бачиш ці глиби, здається, що Ґорґани зачаровані. Відчуття присутності чогось незвичайного не відпускає в цих лісах ні на мить. Надзвичайно пронизлива тиша заворожує протягом усього походу.
А коли стоїш на одній з вершин хребта Ґорґан і ніде немає жодної людини, крім учасників твоєї групи, немає жодної ознаки, що тут взагалі колись були люди, здається, що більше немає ніде й нікого в усьому світі. І слухаєш тишу. Тоді втома відгукується радістю в кожній клітині тіла, яке з честю подолало похід.
Державне підприємство «Брустурянське лісомисливське господарство» – одне з найбільших та найуспішніших в області. Якщо ж брати до уваги кількість населених пунктів, які розташовані на території, підпорядкованій лісництву, то підприємство, напевно, взагалі матиме першість в області за густонаселеністю.
Директор Брустурянського лісомисливгоспу Михайло Бігун розповідає: «Наразі об’єкти природно-заповідного фонду ДП «Брустурянське ЛМГ» займають 7% від загальної площі лісомисливгоспу. А це 2800 гектарів захисних, рекреаційно-оздоровчих лісів та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Ще майже 2000 гектарів запроектовано віддати в праліси, квазіпраліси та старовікові насадження. У лісових масивах держлісгоспу є кілька об’єктів природно-заповідного фонду, серед яких державного значення – «Ґорґани і Тавпіширка», «Гладин», «Кедринський», а також місцевого значення – «Аршична», «Явірник», «Бертяник». У Груниківському лісництві є буферна зона, яка прилягає до Карпатського біосферного заповідника площею 2126 га».
І одним з унікальних місць, якому варто приділити особливу увагу, є заказник державного значення «Ґорґани і Тавпіширка», розташований у Плайському лісництві на Тавпіширському хребті. Організовувати заповідник у Ґорґанах взялися ще в 1940 році, однак цьому перешкодила Друга світова війна. З 1996 року цей куточок – заповідник, створений для збереження в природному стані гірських ландшафтів центральної частини Українських Карпат, проведення наукових досліджень та еколого-освітньої діяльності. Наразі загальна площа, на якій росте незайманий кед­ровий ліс, становить 248 гектарів. Її пильно охороняють лісівники. Як стверджує майстер лісу Плайського лісництва Михайло Павлюк, ця територія унікальна і для Тячівського району, і для Закарпатської й сусідньої Івано-Франківської областей. Заказник розташований на території Тячівського району і межує з Богородчанським та Рожнятівським районами Івано-Франківської області. Ця земля багата на рідкісні види рослин і тварин. Через чималу протяжність природні зони заповідної території вирізняються великою різноманітністю. Гірський рельєф перемежовується з безкрайніми луковими рівнинами. У цьому регіоні відзначаються активна сейсміка і вулканізм. Хребет складається з сірих грубошарових пісковиків, він укритий кам’яними розсипами.
Начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга відмічає, що вже за часів господарювання у Брустурянському лісомисливгоспі він робив акцент на розвит­ку туризму та рекреації, адже такий прекрасний куточок має давати ефект не лише від заготівлі лісу. Передусім потрібні розвинутий туризм та рекреа­ція. Мусить бути користь від цього і для гірського села, і для району, і для області. На території є дуже цікаві місця, такі як, наприклад, лінія Арпада чи перевал Легіонів. Є і плантація Масарика: старожили розповідають, що чеський президент був у наших горах. Також є цікава легенда про графа Шенборна. Нібито він колись тут полював і підстрелив оленя. Але як побачив дуже сумні очі тваринки, що помирала, зарікся полювати на оленів, а на пам’ять про це наказав встановити камінь-знак. Там викарбувана голова оленя і зверху написано латиною «Губертус». Є ще гора, яка називається Татарівка, що свідчить про перехід татар через ці гори. Тобто є про що говорити і що показати туристові. А екологічний маршрут «Кедренський заказник «Ґорґани і Тавпіширка» – клондайк для екоподорожей, він швидкими темпами набирає популярності, особливо в осінній час, коли починається рев оленя, і взимку, коли мешканці лісу приходять до підгодівельних майданчиків.
Варто відзначити, що триває велика робота з охорони території заказника. Лісничий Плайського лісництва Іван Меклеш каже, що літньої пори, коли в ліс приїжджають відпочивати туристи або збирачі яфин, співробітники Плайського лісництва регулярно проводять рейди і спілкуються з гостями, розповідають про правила розпалювання багаття, паркування транспорту в природоохоронній зоні тощо. У зимовий час організовують маршрутні обліки тварин, які дозволяють точно визначати чисельність того чи того виду.
Відтак лісівничими дорогами, збудованими ще у 2008 році, команда журналістів дісталася до унікальних місць – заказників, перевалів, хребтів, реліктових лісів та крутих вершин, на яких побували навіть не всі місцеві жителі Тячівщини. Можна сказати, ми своєрідні першовідкривачі. Подорож вийшла захопливою: високогірні світанки і вечірні тумани, парості іван-чаю і місцевий екоколорит. Це ідеальний мікс для того, щоб набратися вражень, зарядитися драйвом і випробувати себе на міць.
А на привалі зануритися у запахи та роси різнотрав’я. Унікальність рослинного покриву заповідника полягає в тому, що на більшій частині його території він зберігся в природному, майже незайманому стані, а своєрідність і різноманітність ландшафтних умов сприяли формуванню багатого видового складу рослин, серед яких значна частина рідкісних, реліктових та ендемічних. Панівним типом рослинності є ліси, що займають 84% площі заповідника. Вони утворюють гірський лісовий пояс буково-ялицево-смерекових (27%), смереково-ялицево-букових (3,3%) і чистих ялинових (44,5%) лісів. Найбільшу цінність з-поміж них становлять ялицеві (31 га) та смерекові (787 га) праліси.
Тут ростуть брусниця, чорниця, баранець звичайний та булатка великоквіткова. Типові представники тваринного світу: олень європейський, рись, куниця кам’яна, ведмідь бурий, саламандра, глухар. Трапляються також кіт лісовий і тритон альпійський, занесений до Червоної книги України.
Серед мальовничих туристичних маршрутів у Карпатах все ж є й такі, ходити якими зважиться аж ніяк не кожен. І якщо ви хочете випробувати себе на витривалість, якщо не боїтеся побувати навіть у Пеклі (є в Ґорґанах і таке урочище), то вам потрібно вирушати в похід Ґорґанами. Дирекція лісгоспу особливо охоронюваних природних територій розробила піші та веломаршрути унікальними природними об’єк­тами. Нещодавно разом із туристичним товариством «Карпатські стежки» встановили інформаційно-охоронний аншлаг, прочистили екологічну стежку та встановили альтанку для відпочинку.
Походи в Карпати й пішохідні тури – це хороший якісний варіант відпочити від міського шуму і буденності на лоні дикої природи.
Юлія Давидова
Фото автора

«ЛВ» №9-10 2018р.