Живі мости в Індії

mirfactov.com2Індія – країна загадок, чудес і духовних просвітлінь. Тут деякі боги мають хобот і чотири руки, а мости здатні виростати самі.

Містечко Черапунджі – на північному сході Індії. Тут для «вирощування» мостів використовують коріння каучукового фікуса. Це вічнозелене дерево, що сягає у висоту 30-40 м. Унікальність фікуса в тому, що він має вторинну кореневу систему: його корені ростуть назовні. Процес «будівництва» триває 10-15 років. Живі мости можуть бути завдовжки 30 м і витримувати вагу більше п’ятдесяти людей. Першовідкривачем кореневих мостів є Денис Райт. Його так зацікавили незвичайні споруди, що він годинами міг розповідати про них кожному і навіть деякий час організовував спеціальні тури в Індію, щоб європейці могли гідно оцінити красу «живих» переправ. Мости вирощують у відповідному для цього місці – під містечком Черапунджі, яке, за різними даними, є найвологішим місцем на Землі: за рік тут випадає більше 11 000 мм опадів. Але рекордна кількість випала в 1861-му – 22,98 м.

Для того, щоб коріння фікуса росло в правильному напрямку, жителі Черапунджі використовують спеціальні каркаси.

Підготувала Анна КРАВЕЦЬ

Всеукраїнський журнал «Лісовий вісник» (травень 2015 №5/44)
http://lisvisnyk.com.ua/