БИТВА ЗА ПОЛІСЬКІ БОРИ

Цієї весни в рамках акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» довелося садити лісові культури у ДП «Ратнівське ЛМГ», ДП «Городоцьке ЛГ», ДП «Колківське ЛГ». В усіх трьох лісівники говорили про катастрофічне збільшення осередків ушкодження соснових насаджень короїдами. Санітарні рубки, які хоч із великим запізненням торік держава дозволила провести на частині уражених борів, вочевидь, пригасять шаленство «зеленої пожежі», та, на жаль, і це вже очевидно, не здатні усунути самих причин: глобального потепління та швидкого розмноження шкідників різних видів. До них приєднуються все нові і нові родини…

Картинки по запросу ЛІС СОХНЕ

Кількість уражених площ збільшується з геометричною прогресією, б’ють на сполох фахівці Волинського ОУЛМГ. Якщо на 1 травня 2016 р. у лісових масивах державних лісогосподарських підприємств, підпорядкованих ВОУЛМГ, було зареєстровано 1305 га уражених сосняків, то на 1 листопада 2016 р. їх стало вже 6190 га! Ніхто не береться передбачити, що буде з настанням весняного вильоту.
У 6 кварталі Колківського лісництва ДП «Колківське ЛГ», 22 та 66 кварталах Жиричівського лісництва ДП «Ратнівське ЛМГ» лісівники вже цієї зими, здавалося б, вилучили осередки, які загрожували сусіднім деревостанам, та навіть неозброєним оком видно, що «руді сосни» – вже на порозі сусідніх насаджень.
Волинь чи не найпершою в Україні вдарила на сполох. Наукові співробітники Поліського філіалу УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького Василь і Олена Бородавки, які вже кілька літ досліджують зокрема соснові насадження Волинської області на предмет їх ураженості шкідниками, цієї зими працювали в лісових угіддях ДП СЛАП «Любешівагроліс». І Василь Олександрович, і Олена Борисівна були вражені наступом короїдів та хвороб.
Усі вчені визнають, що короїди жили у лісах завжди, та раніше не причиняли такої шкоди насадженням не тільки тому, що їх було небагато, але й тому, що вони не розповсюджували патогенні грибкові захворювання на живі дерева. Тепер стовбурові шкідники, вважає Василь Бородавка (на фото), змінили життєву стратегію. Крім того, на перший план вийшли патогенні види офіостомових грибів, що уражують живі тканини провідної системи функціонуючих сосон, у тому числі – і кращого росту та стану. Новий патогенний комплекс ксилофагів та асоційованих із ними небезпечних збудників грибкових хвороб є безпрецедентним явищем. Взаємозв’язки у лісових екосистемах і самі вони глибоко дестабілізовані та деформовані.
– Сьогодні – це вже «зелена пожежа», що пожирає на своєму шляху всі соснові насадження, – зазначив Василь Олександрович в одному з інтерв’ю. – А спершу були невеличкі вогнища, що рухалися вглиб і вшир лісових територій з геометричною прогресією. Вони спершу нищили тільки ослаблені сосни – не надто старі і не надто молоді. З часом у Волинській області фактично не залишилося лісів, де б не було одного-двох вогнищ. І тепер вони «беруться» за найздоровіші деревостани, також за найстарші і подекуди молодші, чого не було раніше. Якщо раніше це були площі по 0,1 га, то тепер – і по 5 та більше гектарів.
Після цьогорічних морозів з’явилася надія, що ліс «оздоровиться» саме завдяки багатовіковому природньому механізму. Та морози минули, а як вони вплинули на шкідників лісу?
Про це поцікавився у Василя Бородавки і почув у відповідь, що 92-95% жуків та 70-75% лялечок успішно пережили зиму, адже для жуків-короїдів верхня планка виживання 28-30 градусів морозу принаймні впродовж тижня.
Наразі працівники лісогосподарських під­приємств, підпорядкованих Волинському ОУЛМГ, скрупульозно моніторять ліси, картографують місця уражень, їх площу та всілякі інші особливості, включно до різновидового переліку цих «друзів лісу», хвороб, які вони переносять, та супутніх або й самостійних захворювань, які з’являються або ж були.
Та вже зараз визнають, що, зокрема, верхівковий короїд сягнув фази гострого спалаху масового розмноження. Вид набув статусу і значення первинного шкідника (тобто чинника прямого ураження сосни), він концентровано атакує усі без винятку деревостани віком від 40 років. Впродовж теплого періоду верхівковий короїд утворює три основних генерації, а з врахуванням сестринських поколінь їхня кількість уже сягає п’яти. Фактично цей ксилофаг розмножується (і відповідно – шкодить) майже безперервно – з середини квітня до середини листопада, з більш-менш виразними піками чисельності нових поколінь жуків у червні, серпні та жовтні. Встановлено, що кількість самок у сім’ї зросла до 8-12 шт., кожна з них відкладає 50-90 яєць. При концентрованому вселенні на 100 кв. см бічної поверхні стовбура та гілок може діяти 20-50 дорослих комах, а на одному дереві може одночасно «працювати» або зимувати від кількох тисяч до кількох десятків тисяч особин.
Златка синя соснова також поступально нарощує чисельність популяцій і знаходиться у фазі формування спалаху масового розмноження. Вона атакує сосну у зоні товстої та перехідної кори (іноді до висоти 8-10 м), переважно поєднуючись із верхівковим короїдом у процесі ушкодження дерева. Виявлено варіанти вселення як після нападу верхівкового короїда, так і одночасно з ним.
– Впродовж минулого року значно наростив популяцію і шестизубий короїд, – робить висновки Василь Бородавка. – Цей стовбуровий шкідник, найкрупніший представник родини короїдів (довжиною до 9 мм) дозаселяє осередки верхівкового короїда і лише в окремих випадках діє самостійно. Шестизубий короїд уражає сосну в зоні товстої кори, а при високій щільності заселення стовбура його шкодочинна діяльність може розповсюджуватися й на зону перехідної і тонкої кори. Зміни у життєвому циклі означеного ксилофага стосуються як росту чисельності сімей через збільшення кількості самок, так і загального «короїдного запасу» – впродовж сезону жук утворює тепер не менше трьох генерацій. Шкідник небезпечний також тим, що заселяє переважно найрозвиненіші дерева та суцільно інфікує їх офіостомовими грибами у нижній, ресурсно-найціннішій частині. Крім того, цей вид потенційно здатний стати первинним шкідником (чинником прямого ураження).
Що з ними робити? Зрозуміло, видаляти осередки. Але, переконані і вчені, і лісівники, діяти потрібно максимально швидко. До середини квітня. Адже перший активний цикл поширення більшості короїдів припадає на квітень: хмари маленьких створінь полетять уже зі знищених лісових угідь у пошуках нових місць існування, а відтак і харчування. Вони можуть переміщатися до 3 кілометрів. Залишається один-єдиний перевірений часом спосіб: зрізати хвору деревину, придатну до переробки її частину використати з користю для людини, іншу разом з личинками короїдів знищити.
У Євросоюзі в таких випадках практикують також використання феромонних пасток. Волинські лісівники також починають впроваджувати цей досвід – досі унікальний для України. Цього року буде встановлено 1000 міні-контейнерів, у яких використовуватиметься феромон агрегаційного (комунікаційного) типу. Він має запах ослабленого дерева, на який мають летіти як самці, так і самки. Феромонові пастки розробив інститут фізичної хімії інституту органічної хімії Польської академії наук. Лісівники Волині покладають на них два важливі завдання. Перше – це ввести один із базових елементів лісопатологічного нагляду, а саме феромонний нагляд, що дасть можливість достовірно оцінити кількість шкідників у лісі (так званий короїдний запас) і відстежити цикли його розмноження, початок та пік льоту, їх максимальну кількість і тому подібне. Така інформаціє допоможе і більш раціонально використовувати хімічні засоби (інсектициди) для знищення шкідників, які у перспективі плануються на Волині під час їх масового льоту.
Обробка масивів інсектицидами кон­тактної дії по типу випробуваних уже методів боротьби зі шкідливими комахами може стати ефективним засобом захисту насаджень сосни. Для цього вже накопичено досить знань про природу шкідників, відомо місця їх розселення, час масового вильоту і головне – є технології використання аерозольних генераторів, що створюють так званий штучний туман.
Друге завдання – провести виробничу апробацію ефективності пасток по конкретному жукові – верхівковому короїду. Багаті європейські країни, каже вчений, можуть собі дозволити використовувати 200-300 тис. пасток упродовж багатьох років. Вони не з дешевих. Лише феромон для одного міні-контей-нера вартує 5 євро. Чи віднайде Україна потрібний грошовий ресурс на боротьбу зі шкідниками?
– Ними вже понад 50-70 років користуються лісівники і садівники цілого світу, – каже головний спеціаліст відділу охорони і захисту лісу ВОУЛМГ Петро Романуха. – Вони не несуть жодної небезпеки людям та навколишньому природному середовищу. Після роботи з ними досить помити руки з милом.
Втім, ефективність феромонних пасток може підтвердити тільки час, а його в українських лісівників – обмаль.
Водночас вчені Василь і Олена Бородавки покладають велику надію і на природні фактори – птахів (дуплогніздиків – дятлів, синиць, повзиків), мишовидних гризунів, що знищують шкідників у лісовій підстилці, та хижих комах – ворогів короїдів. Серед останніх увагу науковців уже привернули п’ять видів комах, що є природними ворогами короїдів, можуть знищувати їх яйця, личинки, лялечки і навіть молодих жуків. За трьома з них – чорнотілкою сосновою рудою, блищанкою чотирицятковою та каптурником – особливо уважно спостерігають, і вже відмічають хоч повільне, але упевнене їх збільшення в лісових екосистемах. Саме ці хижі жуки, на думку вчених, найближчими роками стануть відчутним фактором зменшення шкідників лісу.
Для посилення боротьби зі шкідниками волинські лісівники цього року значно активізували роботу з виготовлення та розвішування шпаківень. Відповідно до завдань, визначених керівництвом ВОУЛМГ, у лісах області весною розвішено 10000 шпаківень, а всі наявні відремонтовано та взято на облік. Це також зіграє позитивну роль у боротьбі з лісовими шкідниками.
Волинь сьогодні чи не єдина в Україні, хто фахово і «по-дорослому» бореться з лісовими шкідниками. При цьому використовуються різні методики, досвід сусідніх країн, та все ж, наголошують учені, поки що найефективнішим засобом у боротьбі зі шкідниками залишаються санітарні рубки та спалювання кори і порубкових решток.
Боротьба за волинські бори розпочалася і триватиме до перемоги.
Сергій ЦЮРИЦЬ