ВОЛИНЬ. Зелений рай селекційно-насіннєвого центру

Перше відчуття, яке виникає, коли сюди потрапляєш, – спокій, а ще – думка про райський куточок. Квіти, кущі, дерева… Все рядочками, все буяє і пахне. Дещо ще цвіте, багато що перецвітає, але від того не стає менш привабливим. А для людини, яка більшу частину часу перебуває у шумному місті, для очей, які мають можливість напуватися зеленню, – релакс.

Це вже пізніше ти розумієш, що не все тут так просто і легко. Бачиш людей, які працюють. Хтось поле, хтось копає, хтось біжить осідлати трактора. Робота кипить. А між тим, температура стає все вищою. Активізується комашня, яка цього року як ніколи розплодилася через постійну вологість і різке потепління (та й загалом, у лісі її саме цієї пори ніхто не відміняв). Ось так, в умовах від райського куточка до важкої роботи, живе Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр.
Відверто зізнаюся: буваю тут не часто, але кожні відвідини залишають у пам’яті приємні спогади. І ялинки у снігових шапках, які досі є в архівних фото і які вміють потішити прохолодою навіть у спеку. І неймовірний цвіт магнолії. І салатові молоді туйки. І ягідки щойно достиглого барбарису. А ще – неймовірні колекції!
Тільки уявіть, Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр має найбільшу в Україні колекцію сортів малини та 32 сорти лохини. Малину збирали з усіх куточків нашої держави, везли і з-за кордону. А от колекцію лохини селекційному центру подарував професор Східноєвропейського університету імені Лесі Українки Михайло Шевчук. Але колекції – не для продажу. Рослин же, які тут вирощують для реалізації, – 180 видів, а от кількісно набагато більше – 260 назв.
– От туї західної маємо п’ятнадцять підвидів, ялівцю – двадцять п’ять, ялини – шість, – пояснює директорка Тетяна Неводнічик.


…Йдемо до теплиць. У розсаднику їх шість. Відчиняємо одну – і об’єктив одразу закриває пара. Дихати стає важкувато. Це – туманний полив. Тут черенкують рослини.
– Улітку, коли температура повітря досить висока (ось зараз на годиннику 12, а вже десь +30), яка ж температура у теплицях?


– У теплицях має бути температура, не вища за 27-28 градусів. Щоб зменшити температурний режим, притінюємо. Всі теплиці поливаються. Зроблено туманний полив.
У трьох теплицях висіваємо насіння на сіянці, в одній з насіння вирощуємо розсаду квітів, а тут – черенкуємо. Укорінені черенки вибираємо із теплиці, висаджуємо у контейнери і ось у шостій дорощуємо. Якщо ж не реалізували, висаджуємо в поле, у шкілки.
– А взимку теплиці як обігріваєте? Опалюєте?
– Теплиці накриваємо лише навесні. Плівка від підвищення температури десь серед літа тріскає, і ми її прибираємо. Черенки, які вкоренилися, до осені адаптовуються. На зиму їх теж не накриваємо. Даємо можливість звикнути до природних умов. Навесні вибираємо. Ті, які загинули і не адаптувалися, анульовуємо. А теплицю наповнюємо новими черенками.
– Скільки реалізуєте рослин? Адже і лісгоспам потрібно для весняної лісокультурної компанії, і зелені господарства беруть, і господарі для озеленення садиб.
– Загалом Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр має площу 18,5 га. Якщо брати основні лісоутворювальні породи, то цієї весни ми реалізували до півтора мільйона сіянців, черенків – до двох-трьох тисяч. Під час лісокультурної кампанії багато реалізували дугласії зеленої, горіха чорного. Але буває по-різному. Цього року посадматеріал продали добре, а от із декоративними рослинами цієї весни не склалося. Щодо декоративних саджанців, то реалізовуємо протягом року десь 10-15 тисяч. Бачимо, що має попит туя західна (смарагд). Люди дуже люблять її купувати для окраси обійсть. Деревця у нас гарні. Та й ціна порівняно невелика. Деревце туї західної заввишки метр коштує приблизно 240 грн. Але, напевно, все ж таки впливає низька платоспроможність населення. Навіть якщо людина хоче озеленити подвір’я, не завжди бажання збігаються із можливостями. Та й дощова весна також вплинула. Будемо сподіватися, що надалі і погодні, і фінансові умови даватимуть людям можливість втілювати мрії у життя.
– А банк насіння працює?
– Звичайно. Взимку там зберігали біля п’яти тонн жолудів дуба черещатого. Навесні його висіяли. Свіже насіння жолудя почнемо заготовляти десь у вересні. У насіннєсховищі зберігаємо біля двох тонн насіння шпилькових і листяних порід. Маємо 41 га лісонасіннєвих плантацій, 37,6 га сосни звичайної та 3,4 га модрини європейської. Цього року, на жаль, модрина не плодоносила. Але ми її заготовили раніше. То мали з чого висіяти. Тішимося, що ялина має дати гарний врожай. Загалом, посіяли дуба на площі 1,5 га, сосни – на 0,5 га. Є висіяні ялина, модрина, сосна кримська, ялиця, 20 сотих горіха чорного, який вводимо у лісові культури. Висіяно горіх грецький, каштан. Поряд із основними лісоутворювальними породами (дуб, сосна, модрина, ялина) вирощуємо допоміжні. Закладено плантацію павлонії, багато створено нових шкілок.
– Тетяно Леонідівно, а часто до вас на екскурсії приїздять?


– Так. Зазвичай їдуть із навчальних закладів. Школи, профтехучилища, університети. Нерідко і відкриті уроки в нас проводять. Подивляться, а тоді пропонують свою допомогу. А ми дуже вдячні за це. У штаті маємо 29 працівників. Але в гарячу пору рук ой як бракує.
…У полі кипить робота. У ці спекотні літні дні основне – догляд за рослинами. Прополювання, підживлення, обробка проти шкідників. Сьогодні на допомогу лісівникам приїхали студенти медичного коледжу. Дівчата прополюють рослини. Жартують, сміються, гріються на сонечку. Після похмурих кабінетів та серйозних розмов на парах це ще одна можливість побути на свіжому повітрі, повеселитися та заодно розім’ятися не в спортивному залі, а зробивши добру справу.


Оксана ЧУРИЛО
Фото автора

«ЛВ» №3. 2019.