Вороняче око – корисне й небезпечне

Вороняче око звичайне – вороний глаз обыкновенный – paris quadrifolia L. – бешезник, бешизник, бешізник, бронець, виновник, вовча ягода, волокинник, волокінник, волокнин, волокник чотирилистий, волоконник, волоконник чотирилистий, волосінник, волосник, воронець, воронець чотирилисний, вороне око, воронівка, воронній глаз, вороняшник, вороняче око, дурна цибуля, дурне лісове, листень, мандригуля, натягач, німина, паридова трава, підбіл лісовий, прожерка, пролистень, ранник, родимець-трава, сухотник, сходник, трилисник, ускопна трава, хрест-трава, хрещате зілля, хризаче зілля, чотирилисник.

Багаторічна трав’яниста рослина родини Лілійні з довгим повзучим кореневищем. Має одне стебло заввишки 20-40 см, на якому навпроти у формі хреста розміщені чотири обернено-яйцевидні листки. У центрі над листками – одна невелика квітка зеленувато-жовтого кольору, яка цвіте у травні-червні. Плід багатонасінневий синювато-чорний із сизим відтінком.
Вороняче око звичайне – дуже отруйна рослина, тому використовувати його треба з особливою обережністю.
Вороняче око звичайне росте в листяних, рідше в мішаних лісах. Рослина переносить затінення.
Усі частини рослини отруйні для людей і тварин, у них містяться неприємного гіркого присмаку отруйний сапонін, глюкозиди (паридин і паристифін), алкалоїди, кумарини, флавоноїди і вітамін С.
Дія частин рослини на орга­нізм: ягоди впливають на серце, лист­ки – на нервову систему, кореневища провокують блювоту. Ознаки отруєння тварин такі: розлад серцево-судинної системи, пронос, коліки, судоми, параліч.
У науковій медицині цю рослину не використовують.
У народній медицині траву воронячого ока звичайного застосовують у вигляді відвару при пропасниці (лихоманці), водянці. Ним знімають спазми при нервових розладах.
Спиртову настоянку свіжої трави використовують для лікування психічних розладів, невралгії, запаморочення, мігрені, а також порушення обміну речовин, які супроводжуються набряками.
Соком свіжих ягід лікують рани, які довго не загоюються. Ягоди рослини застосовують при фурункульозі й укусах скажених собак.
Ветеринарна практика засвідчує, що відваром стиглих висушених ягід напувають коней, хворих на ящур.
Життєва практика показала, що з весняних листків воронячого ока звичайного люди добували жовту, а з недозрілих плодів – зелену фарбу. Для озеленення парків, скверів та інших місць відпочинку під деревами на вогких ґрунтах (тобто у сильно затінених місцях) вирощували саме цю рослину. Вороняче око звичайне має привабливий зовнішній вигляд, на нього люди завжди звертають увагу. Враховуючи надзвичайнo отруйні властивості воронячого ока, саме у місцях, де його використовують як декоративну рослину, треба розміщувати таблички з попере­джувальними написами. Причина така: люди в наш час масово збирають рослини та використовують як чай, не знаючи їх властивостей!
Валерій ПНЕВСЬКИЙ
Фото автора

«ЛВ» №11-12 2018р.