Колонка редактора. Квітень 2017

Політика. Політика. І ще раз політика. Вона проникає у наше життя наскрізь. Нею заповнені телевізійні ефіри, розмови у маршрутках і тролейбусах, навіть дні народження не обходяться без дебатів про політику.
Наші будні настільки політизовані, що інколи за цим та ще всім, що крутиться навколо, – тарифи, ціни, кулуарні війни, підкилимні домовленості… – ми не помічаємо, як минає життя. Просто воно іде десь поруч. Повз нас. Самі навіть не розуміючи, піддавшись страхові, втомі, емоціям, які переповнюють почуттям безпорадності, руйнуємо себе зсередини.
Навіть весна – пора, яка здатна підняти будь-кого на крила, яка спонукає рухатися та сповнює бажанням жити, не оживляє наповну. Звісно, якщо не вийти на природу: до річки, лісу, у гори… Будь-куди, де можна відчути справжність, правдивість життя. Де можна мовчки говорити і розуміти, що саме тут ти вільний від усіх житейських негараздів; що чисте повітря, яке переповнює легені, разом із цим наповнює тебе новими відчуттями. А кожна емоція – позитивна.
Неймовірна Ліна Костенко написала багато віршів про природу. І коли мені не випадає поїхати до лісу, я обкладаюся книгами і читаю:
«Обступи мене ліс, як в легенді про князя Хетага,
Коли кінь був убитий і він уже ледве брів.
Обступи мене ліс! Хай зупиниться вся ця ватага.
Хай удариться люттю об спокій твоїх стовбурів.
Я побуду з тобою. Я тихо з тобою побуду.
Нахилися до мене і дай мені жменьку суниць.
Подивлюся на сонце. Поклонюся знайомому дубу.
Розпитаю, як справи у сосен, і звірів, і птиць…»
І тоді обіцяю собі завтра ж побути наодинці з лісом. Послухати його мову, його пісню, його відвертість.
А у книжці тієї ж Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» серед інших цікавих речей можна прочитати й таке: «От хто у нас є, так це журналісти. Очі суспільства, яке спить».
Так. Треба розплющити очі і дивитися-дивитися. Бо й дійсно, через наші очі інші бачать те, що відбувається у світі. Тільки треба уважно дивитися, щоб не обманутися самому і не обманути інших…
Головний редактор «ЛВ»
Оксана ЧУРИЛО