КРИЛАТІ ВУНДЕРКІНДИ

Родина воронових (Corvidae) є найпоширенішою родиною з ряду горобцеподібних. Вона складається з понад 120 різних видів, представлених практично на всіх континентах. Кілька видів воронових наділені досить високим інтелектом, порівнюваним хіба що з вищими приматами, і саме тому вони часто стають об’єктами наукових досліджень.

Крук
Найбільший представник родини, що виростає завважки до 1,5 кг. За гніздування береться дуже рано, в кінці лютого – на початку березня, про що свідчить шлюбний танок: повітряні піруети та оберти на льоту. Суть раннього насиджування полягає в тому, що до часу появи пташенят сніг у більшості місць тане і з-під нього відкривається основна їжа – останки померлих взимку тварин. Їжу крук виявляє дуже швидко, користуючись своїм гострим зором, а можливо, частково й нюхом. Гнізда облаштовує на високих і неприступних деревах на висоті 10-25 м. Цей «будинок» розрахований на кілька років, крук його ретельно ремонтує щовесни. У кладці – чотири-шість блакитнуватих яєць, які зазвичай висиджує самка. Іноді її підміняє самець, але частіше він приносить їй в дзьобі їжу. Дуже ревно крук охороняє своє гніздо, відганяючи великих птахів, як-от канюк або лелека, та в той же час сам охочий покопирсатися в чужих гніздах. Пташенята залишають гніздо в кінці квітня – у першій половині травня. Дорослі птахи не проґавлять можливості напасти на зайченя або білочку.
Грак
Грак гніздиться колоніями, до 3000 гнізд. Оновлювати їх граки активно починають наприкінці березня – на початку квітня. Надзвичайно сильно прив’язуються до місць гніздівлі. Лісових масивів граки уникають, оскільки місцем годівлі є відкриті луки та поля, де вони іноді завдають шкоди сільському господарству, але віддячують йому сторицею, знищуючи велику кількість хрущів, цвіркунів, дротяників, довгоносиків. У кладці чотири-п’ять зеленувато-бурих в цяточку яєць. Насиджує самка, а самець приносить їжу.
Сіра ворона
Цей птах відомий багатьом. Спина і черевце сірі, а голова, воло, горло, крила і хвіст – чорні. Самці від самок практично не відрізняються. Гнізда сіра ворона облаштовує переважно на сосні, дубі, вільсі, розміщуючи їх в розвилках гілок на висоті понад 10 м. Таке гніздо може використовуватися кілька років поспіль. У кладці сірої ворони – 4-6 блакитно-зелених яєць з бурими цятками. Повні кладки трапляються вже в третій декаді квітня, особливо на півдні. Пташенята вилітають у першій половині червня. Сіра ворона всеїдна. Вживає зерно, горох, картоплю, мишоподібних гризунів, ящірок, пташенят диких і домашніх птахів, молюсків, черв’яків, жуків та їх личинок, коників. Наділена великою винахідливістю і вмінням підкрадатись, під час вигодовування пташенят вона може руйнувати кладки інших птахів, особливо наляканих людьми.
Сойка
Лісовий птах. На крилі сойки – неймовірної краси блакитне «дзеркальце» з почерговими рядами чорних смужок, які добре видно здалеку; завдяки їм сойку неможливо сплутати з жодною іншою птахою. Деренчливий гучний крик при наближенні людей також виокремлює її з-поміж інших пернатих мешканців лісу. Вражає здатність сойки наслідувати чужі голоси, особливо канюка і шпака, вводячи в оману спостерігачів. З осені сойка робить запаси жолудів, ховаючи їх у певних місцях, які взимку навіть під снігом легко знаходить. Окрім жолудів, вона любить поласувати насінням трав’янистих рослин, смородини, порічок, ягодами чорниці та лохини, всіма зерновими культурами тощо. Навесні та влітку сойка харчується жуками, довгоносиками, личинками вусачів, жужелиць, клопами, кониками, осами, метеликами, мурахами.
Сойка – гроза дрібних пернатих. Вона уважно і таємно стежить здалеку за людьми в лісі. І якщо вони сполохають якусь пташку з гнізда, це не залишиться поза її увагою: сойка обов’язково перевірить це місце і витягне пташенят або розорить кладку. Гнізда сойки влаштовують наприкінці квітня в заростях і ретельно маскують на висоті 2-7 м. Самка відкладає 5-7 світло-зелених або оливково-попелястих яєць.
Горіхівка
Гніздиться здебільшого в хвойних лісах з переважанням ялини. Годується насінням ялини, жолудями, горіхами ліщини, а також комахами – прямокрилими й жуками. Восени, взимку, а також навесні в шлюбний період горіхівки дуже довірливі,тому за ними можна вільно спостерігати. Гніздо влаштовує майже завжди на розвилці гілок, біля самого стовбура, під прикриттям гілочок, що звисають згори. Лоток вистилає шаром моху, лишайників та сухої трави, додаючи трохи пір’я. Кладка складається з трьох-чотирьох світло-блакитних, із зеленуватим відтінком яєць, з незначними оливково-коричневими цятками. У червні вже можна побачити молодих зльотків.
Сорока
Її легко впізнати за контрастним чорно-білим оперенням і ступінчастим хвостом з металевим зеленуватим відливом. Належить до осілих видів, що зимують в Україні. Сорока всеїдна – вживає всі зернові культури, мишей і ящірок, молюсків, різноманітних жуків, клопів, коників, гусениць, личинок хрущів і довгоносиків, а також харчові відходи та дохлятину. Під час вигодовування пташенят сороки знищують кладки багатьох птахів та їх нащадків, а іноді навіть викрадають з сільських дворів кладки курей, маленьких курчат, каченят, за що сороку часто називають злодійкою. Гніздовий період починається з середини березня; сорока споруджує з голих прутів гніздо – майже кругле, об’ємне, з дахом і одним входом. Розташовується воно на висоті 2-5 м від землі, нижня частина скріплена багном, лоток вистелений травою. Саме гніздо приховано в густих заростях, найчастіше верби або черемхи. У старому лісі його не знайдеш. В кладці п’ять-сім блакитно-зелених яєць, з темними цяточками на всій поверхні шкаралупи. Насиджування триває 18 днів. У лісі сорока завжди першою виявляє наближення звіра чи людини, викриваючи чужу присутність гучним стрекотінням.
Галка
Живуть галки тільки там, де є людина. Наприклад, в Чорнобильській зоні після відселення людей через деякий час зникли і галки. Для гнізд вибирають старі дуплисті дерева. Крім того, галки гніздяться на карнизах міських висоток, церквах і особливо полюбляють занедбані димарі. Будівельний матеріал для гнізд – гілки, трава, вовна, солома і навіть ганчір’я. У повній кладці 5 блакитнувато-зелених, з бурими цятками яєць. Пташенята з’являються в третій декаді травня, а до середини червня вже можуть літати. Галки живляться насінням зернових, гороху, а також комахами, дрібними гризунами.
Іванна Коломієць

«ЛВ» №3. 2019р.