Лісова осінь 2019

Третя неділя вересня для лісівників особлива. Саме на цей період припадають урочистості з нагоди професійного свята. Подумалося: як цього разу лісівники святкуватимуть? Адже передсвятковий період випав направду стресовим. Президентські, парламентські вибори. Зміни міністерств, керівників, підпорядкувань тощо. Хоча, здавалося б, ліс далекий від політики. Але то тільки на перший погляд. Бо що в Україні далеке від політики?
Але, хай там як, у будь-якій ситуації, за будь-яких змін чи перипетій треба працювати. Як завжди, як щодня, як потрібно. Призупинятися не можна. Ліс змінюється постійно. Бо це сукупність величезної кількості процесів, які потребують втручання, допомоги та охорони людини. І це безперервний рух.
А свято… Скільки того свята – один день з-поміж сотень.

2 вересня. Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель прокоментував, як відбуватиметься об’єднання міністерств, та пояснив пріоритети діяльності новоствореного Міністерства.
«Основна мета об’єднання двох міністерств – забезпечити комплексний підхід до державної політики у сфері використання природних ресурсів та енергії і сформувати єдину державну політику щодо подолання негативних наслідків глобальної зміни клімату. Такий підхід наразі є загальноприйнятим у європейській та світовій практиці, зокрема у таких країнах ЄС, як Франція, Данія, Греція, Португалія, а також в Австралії», – коментує рішення Олексій Оржель.
18 вересня. На Урядовому порталі оприлюднено постанову Уряду «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка визначає спрямування/впорядкування функцій органів влади у зв’язку з утворенням Міністерства енергетики та захисту довкілля України шляхом перейменування Мінприроди і реорганізації Мін­енерговугілля.
Відповідно до постанови Уряду, спрямування та координація Державного агентства лісових ресурсів України здійснюватимуться через Міністра енергетики та захисту довкілля України.
Згідно з оновленим положенням, Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері лісового та мисливського господарства.
Окрім того, Мінекоенерго забезпечуватиме нормативно-правове регулювання, а саме розробку проєктів нормативно-правових актів, видання нормативно-правових актів у межах пов­новажень, передбачених законом, у сфері раціонального використання, відтворення й охорони об’єктів тваринного і рослинного світу, біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, біологічної та генетичної безпеки, охорони та раціонального використання земель з питань охорони, використання та відтворення тваринного і рослинного світу; ведення державного обліку і кадастру рослинного світу, ведення державного кадастру тваринного світу; ведення державного обліку чисельності об’єктів тваринного світу та обліку обсягів їх добування; встановлення лімітів, норм використання об’єктів тваринного світу; спеціального використання об’єктів тваринного світу; реєстрації та утримання диких тварин, які вилучені з природного середовища з метою надання їм допомоги; реалізації об’єктів тваринного світу, конфіскованих або безоплатно вилучених внаслідок порушення законодавства в частині ввезення в Україну та вивезення за її межі диких тварин та інших об’єктів тваринного світу; встановлення правил добування диких тварин, а також їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі; регулювання заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин у разі виникнення або загрози виникнення епізоотій та в разі виникнення небезпечних ситуацій; затвердження переліків дикорослих видів рослин, поширення і чисельність яких підлягають регулюванню, а також порядку здійснення відповідних заходів щодо регулювання їх поширення і чисельності; ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів тваринного і рослинного світу, крім генетично модифікованих організмів; загального використання і відтворення природних рослинних ресурсів; затвердження нормативів спеціального використання природних рослинних ресурсів, затвердження розрахункових лісосік; визначення природних рослинних угруповань, які підлягають занесенню до Зеленої книги України, затвердження переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні й заносяться до Зеленої книги України; ведення Червоної та Зеленої книг України; створення, поповнення, зберігання, використання, відчуження та державного обліку зоологічних і ботанічних колекцій, торгівлі ними, а також ввезення в Україну, пересилання та вивезення за її межі; затвердження переліків видів тварин, рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України, видів тварин, рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України; державного обліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України; оцінки ризику потенційного впливу генетично модифікованих організмів на навколишнє природне середовище; встановлення переліку земель, на яких застосовується обмеження щодо вирощування генетично модифікованих сортів рослин; визначення і занесення видів тварин, які не занесені до Червоної книги України, але мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні, та встановлення порядку їх охорони, використання і відтворення; затвердження типових конструкцій засобів перевезення диких тварин; забезпечення збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, формування національної екологічної мережі; погоджує проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон; погоджує проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення з території, що зазнала радіоактивного забруднення вна­слідок Чорнобильської катастрофи; погоджує рішення обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій про надання лісів у постійне користування.
Також Мінекоенерго здійснюватиме погодження рішення про встановлення ліміту використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань та лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів; затверджуватиме нормативи спеціального використання природних рослинних ресурсів та розрахункові лісосіки заготівлі деревини, погоджуватиме матеріали лісовпорядкування; здійснюватиме погодження поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок.
Відповідно до положення, Мін­екоенерго забезпечуватиме, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, мисливського впорядкування.
До повноважень Мінекоенерго належатиме забезпечення нормативно-правового регулювання, а саме розробка проєктів нормативно-правових актів, видання нормативно-правових актів у межах повноважень, передбачених законом, у сфері лісового та мисливського господарства з питань розроблення та організації виконання державних цільових, галузевих та інших програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів; визначення пріоритетних напрямів та стратегії розвитку у сфері лісових відносин.
Зазначеною вище постановою Уряду вносяться зміни до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, зокрема щодо перепідпорядкування відомства Міністерству енергетики та захисту довкілля.
25 вересня. Кабінет Міністрів України звільнив заступника голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря із обійманої посади.
27 вересня. Кабмін оголосив конкурс на зайняття посади заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів з визначенням умов проведення конкурсу згідно з додатком.
29 вересня. Заступником Міністра енергетики та захисту довкілля призначено Ставчук Ірину Іванівну.
Довідково: Ставчук Ірина Іванівна народилася у 1981 році в м. Києві. Закінчила Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг», кваліфікація – інженер з програмного забезпечення комп’ютерів. У 2004 році розпочала трудову діяльність на посаді менеджера з реклами Приватного підприємства «ІКСТЕНД», м. Київ. Із грудня 2005 до серпня 2017 року працювала координатором проекту зі зміни клімату, завідувала кліматичним відділом Національного екологічного центру України. З жовтня 2017 року працювала виконавчим директором Громадської організації «Центр екологічних ініціатив «Екодія» у м. Києві. Загальний стаж роботи – понад 14 років.
2 жовтня. Депутати Верховної Ради більшістю голосів визнали таким, що втратив чинність, закон про перелік державних підприємств, які не підлягають приватизації. У ньому згадувалися близько тисячі об’єктів, що перебувають у державній власності.
Один із авторів законопроєкту, нардеп від «Слуги народу» Дмитро Наталуха пояснював, що цей перелік схвалювався ще у 1999 році і відтоді втратив актуальність – приміром, частина згаданих у ньому держпідприємств, заявляв він, давно ліквідовані.
Окрім того, ухвалений закон вносить зміни до закону «Про приватизацію державного і комунального майна».
Ще одна авторка законопроєкту, Роксолана Підласа, під час виступу у парламенті зауважила: скасування заборони на приватизацію тих чи інших об’єктів держвласності ще не означає, що їх обов’язково приватизують. За її словами, подекуди це робиться для того, аби дати можливість інвесторам отримати у таких компаніях міноритарний пакет акцій – повного контролю над підприємством вони не матимуть.
У програмі уряду, оприлюдненій на офіційному сайті Кабміну, йдеться, що у найближчі роки влада має намір ліквідувати понад тисячу збиткових держпідприємств, ще сотні – приватизувати. «Ми будемо сприяти розвитку приватного сектору, який більш продуктивний та ефективний, ніж державний. Держава більше не буде витрачати кошти платників податків на підтримку неефективних збиткових підприємств», – йдеться у програмі.
2 жовтня. Громадська рада при Держлісагентстві звертається з листом до Прем’єр-міністра Олексія Гончарука: «Призначення в останні 10 років керівниками лісової галузі за партійним квотним принципом призвело до низки критичних ситуацій. Упродовж 2,5 років не призначено Голову Держлісагентства та Першого заступника Держліс­агентства. Єдиний заступник Голови, який мав право підпису, звільнений рішенням Уряду. Через ліквідацію Мінагрополітики головний розпорядник бюджетних коштів не виконує свої функції.
У зв’язку з цим заблоковано фінансування з держбюджету зарплат лісівникам Півдня та Сходу країни, де є великі ризики виникнення лісових пожеж та вже мають бути розпочатими роботи з відновлення лісів. Держлісагентство позбавлене права внесення пропозицій на рівні Міністерств та Кабміну України. В той же час у лісовому господарстві накопичилося чимало проблем, які потребують термінового розв’язання: три роки не фінансується з держбюджету лісове господарство Півдня та Сходу України, де звільнилось уже половина працівників. Законодавчі обмеження та відсутність нормативно-правової бази на ринку деревини призвели до цілої низки конфліктів у державі та зовнішніх ринках, що призвело до спаду реалізації деревини, економічних збитків державних лісогосподарських, деревообробних, меблевих підприємств та держави загалом.
З огляду на це, громадські організації та Громадська рада при Держ­лісагентстві звертаються до Уряду України з наступним проханням:

  1. Внести зміни в кваліфікаційні вимоги до проведення конкурсу на призначення на посаду Голови Держ­лісагентства та його заступників суто за професійними лісівничими якостями, достатнім досвідом роботи в лісовому господарстві, у тому числі на керівних посадах, наявність вищої лісогосподарської освіти.
  2. Терміново оголосити конкурс на посади Голови Держлісагентства та Першого заступника. Запропонувати кандидатам на зазначені посади презентувати свої бачення та програми на засіданні Громадської ради при Держлісагентстві.
  3. До проведення конкурсу призначити тимчасового виконувача обов’язків з правом підпису фінансових документів для розблокування фінансування галузі фахівця, який відповідав би вимогам, зазначеним у пункті 1».
    3 жовтня. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про концесію» (реєстр. № 1046). За відповідне рішення під час пленарного засідання Верховної Ради України проголосували 257 народних депутатів.
    «Метою законопроекту є удосконалення правового регулювання концесійної діяльності, що, своєю чергою, забезпечить можливість ефективного залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку України та розбудову інфраструктури, чіткий механізм вибору концесіонера та підготовку до реалізації якісних проєктів на умовах концесії, що відповідатимуть міжнародній практиці», – йдеться у пояснювальній записці.
    Закон передбачає внесення змін до понад 30 законодавчих актів України для приведення їх у відповідність з положеннями законопроєкту та усунення бар’єрів для реалізації концесійних проектів.
    Але ліс залишили недоторканим. Відповідно до прикінцевих положень ухваленого Закону, вносяться зміни до ст. 16 Лісового кодексу України. Зокрема, зазначена стаття доповнюватиметься таким змістом: «Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство», зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України «Про концесію»».
    4 жовтня. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 р. № 892-р оголошено конкурс на зайняття посади Голови Державного агентства лісових ресурсів.
    Зазначимо, Держлісагентство функціонує без голови Державного агентства лісових ресурсів із 1917 року.
    Оксана ЧУРИЛО

«ЛВ» №4-5 2019р.