ПАЛАЦ буде врятовано…

«Дай, Боже, чудову і вічну долю… Аби нічого злого в ці двері не входило, лише щасливі, мудрі та щирі душі…», – такі слова написано на таблиці з рожевого мармуру, що розміщена над входом до Підгорецького палацу в селі Підгірці Стрийського району на Львівщині.

Доля палацу, як, бува, і доля людини, доволі непрос­та. Часто він зазнавав руйнувань. Неодноразово його піднімали та відбудовували. Бувало, роками про нього ніхто не піклувався. Стояла пам’ятка без даху, вщент розграбована та понівечена.
У 1936 році з’явилася стаття уродженця Моршина Романа Афтаназі про колишню велич палацу, для якого були характерними простота та вишуканість. За однією з легенд, стелею в центральному салоні північної частини палацу слугував… велетенський акваріум зі скляним дахом над ним. Та, на жаль, усе начиння стильно оздобленого палацу зникло під час воєн.
У занедбаному, майже зруйнованому стані потрапив палац і до нових власників – готельно-ресторанного комплексу «Підгорецький маєток». Було створено ГО «Центр розвитку краю».
У 2014 році розпочалися будівельні роботи з оновлення споруди. Було перекрито черепицею дах та осушено стіни, відновлено колишні комини, добудовано фасад, відновлено вежі.
Місцеві жителі, побачивши доб­рі наміри нових власників, їх небайдужість до історії та культури рідного краю, почали зносити антикварні речі, які в майбутньому зможуть прикрасити інтер’єр.
Сотні людей допомагають палацу ожити: прибирають околиці, вивозять сміття. Історики намагаються відтворити етапи його розвитку, художники – передати красу та велич, архітектори – відтворити його первісне обличчя.
Палац, який був на межі повної руйнації, почав оживати. Наступного року заплановано повністю відновити одну з кімнат та зробити її доступною для туристів.
Якщо спробувати зробити екскурс в історію, то на місці розташування Підгорецького палацу колись було давньоруське укріплене городище оборонного типу, про що свідчать дрібні уламки гончарних посудин XIII-XIV ст. Навколо цієї оборонної споруди виникло село. За свідченням істориків, у західному крилі палацу простежено поетапність розбудови низки фортифікаційних та палацових споруд періоду середньовіччя, модерної доби і новітнього часу.
Як палац споруда почала функціонувати у XVIII ст., коли в напівзруйнованому стані перейшла у власність князя Юзефа Александра Яблоновського.
Навколо палацу було облаштовано парк англійського типу, в якому росло багато декоративних дерев і кущів.
Наступні власники барони Бруницькі зберегли структуру парку та все, що лишилось від первісної споруди палацу.
Один із нащадків цієї родини Юліан Мар’ян Бруницький (1864-1924 рр.), який народився у Львові, ще під час навчання в гімназії зібрав колекцію метеликів та комах, публікувався в наукових збірниках Академії Наук і Мистецтв у Кракові, цікавився орнітологією, новітніми агротехнічними методами, розвинув у маєтностях зразкове сільське господарство, заклав розсадник дерев, декоративних кущів, квітів на площі 55 га. Серед них – тсуга канадська, бук амурський, унікальні листопадні дерева гінкго, буки, модрини, магнолії трьох видів, канадський дуб тощо. Барон також цікавився тваринництвом. Був членом фізіографічної комісії у Кракові, Дендрологічного товариства у Відні, Галицького лісового, мисливського і господарського товариств у Львові, став засновником рільничої школи. Виступав з доповідями на захист пам’яток природи.
Нині у парку біля палацу росте 10 дерев, яким понад 100 років. Серед них – бук амурський, модрини японська та європейська, липа. Збереглися грабові алеї, крони дерев через те, що їх давно не підрізали, набули казкового чудернацького вигляду.
Перлиною парку є платан п’ятистовбуровий (букетне насадження), який росте поряд із палацом і має вік біля 150 років. Це унікальне дерево потребує, як і Підгорецький палац, бережного ставлення та охорони.
Оксана Гаврилюк
Фото автора

«ЛВ» №11-12 2018р.