Притча номера

Сокіл і ворон

Сокіл живе недовго. Це найшвидший птах, що хапає жертву в польоті. Але щоб наздогнати її, Сокіл витрачає чимало життєвих сил.
Якось запитав Сокіл у Ворона:
– О Мудрий Вороне! Ти живеш майже 300 років. Ти пам’ятаєш моїх батьків, дідів та навіть батьків моїх прадідів. Скажи мені, Мудрий Вороне, в чому твій секрет довголіття?
– А ти поживи так, як я. Поживи зі мною – і твоє життя стане набагато довшим.
І Сокіл вирішив дружити з Вороном та жити так, як він. Вони спокійно сиділи на гілці великого дуба і розмовляли про життя…
До полудня обидва зголодніли і не поспішаючи полетіли шукати обід. Незабаром Ворон побачив мертвого коня. Зрадівши, полетів униз, а Сокіл за ним.
До цього Сокіл ніколи не харчувався падлом.
Ворон жадібно накинувся на м’ясо. Сокіл клюнув падло. Зупинився. Клюнув ще раз. Подумав. Клюнув третій. А потім сказав:
– Ні, Вороне. Ти знаєш, краще один раз напитися свіжої крові, ніж 300 років харчуватися падлом.
І полетів.

«ЛВ» №3 2019р.