Річковий шлях від Балтійського до Чорного моря

Економічні та геополітичні вигоди проекту Е40 – очевидні. Проте необхідно знайти баланс між економічними вигодами і ризиками для людей та навколишнього середовища.

Про це під час засідання дискусійного клубу видання «Деловая столица» на тему «Водний шлях Е40. Навіщо піднімати радіоактивний мул з дна Прип’яті і везти його до Києва?» заявив голова громадської організації «Чистий Дніпро» Дмитро Надєєв, пишуть Українські новини. 
Адміністрація зони відчуження Чорнобильської АЕС регулярно проводить заміри радіації на території зони. «Але в нашому випадку мова йде про інше, більш комплексне дослідження. В рамках якого необхідно провести бурові роботи і взяти проби ґрунту по всій протяжності річки, де будуть проводитись днопоглиблювальні роботи. Проект можна починати тільки після рішень, як проводити роботи з мінімальними наслідками для екології», — наголосив Дмитро Надєєв.
По його словам, комплексне дослідження має відповісти на кілька запитань: чи в контексті реалізації проекту Е40 днопоглиблювальні роботи не призведуть до повторного забруднення річки Прип’ять стронцієм 90 та цезієм 137, чи безпечним є виконання робіт у Київському водосховищі, і чи проводилися відповідні дослідження на території Білорусі.
«Оскільки Прип’ять тече з Білорусі в Україну, то усі радіоактивні частинки мулу, якщо вони є, підуть до нас разом із потоком води», — зазначив голова ГО «Чистий Дніпро». У ході дискусії він також окреслив ключові проблеми Дніпра, серед яких — катастрофічне обміління річки, її глибина впала на метр, в середньому до 2.9 м. Причин цієї ситуації кілька — втрата річкою власної течії, потепління, руйнівна діяльність людини. З-проміж інших проблем Дмитро Надєєв виділив стан дніпровських водосховищ.
«Перетворення гідрологічного режиму річки з річкового на озерний, замулення продуктами твердого стоку притоків, надмірне підвищення температури води в літній час, небезпека водяного горіха. Ці та інші питання доведеться вирішувати під час реалізації проекту Е40», — наголосив громадський активіст.
В ході дискусії наголошувалось, що основним кроком для поліпшення екологічного стану водосховищ є створення бар’єру на шляху антропогенного забруднення їх акваторії. З цією метою потрібно ліквідувати зони активного замулення водосховищ, провести розчищення мілководних ділянок для збільшення проточності водойм , покращення водообміну та відновлення дренажної здатності річок.
Ці роботи можна виконати відповідно до проектів розчищення водосховищ в рамках обласних цільових програм розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро без залучення бюджетних коштів за рахунок інвесторів, які будуть компенсувати свої витрати шляхом реалізації донних відкладів, що вивільняються в процесі розчистки.
Проте на сьогодні законодавчо не врегульоване питання виконання робіт по розчистці водойм та використанню ґрунту вивільненого в результаті проведення робіт.