Танення льоду в Гренландії прискорилося в чотири рази за 10 років

Льодовий щит Гренландії тане швидше, ніж вважалося: так, за десять років з 2003 року швидкість його танення збільшилася в чотири рази.
Усього в 2002-2016 роках Гренландія втрачала у середньому по 280 мільярдів тонн льоду в рік, підрахувала міжнародна група вчених. Дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, передає N+1.
При цьому принциповим у цей період виявилося танення льоду через потепління, а не тільки втрата маси через льодовики. Гренландський льодовий щит покриває практично весь острів і простягається на 1,7 мільйона квадратних кілометрів. Він містить майже 3 мільйони кубічних кілометрів льоду: якби весь цей лід розтанув, рівень океану піднявся б більш ніж на сім метрів. Глобальна зміна клімату призводить до посилення танення гренландського льоду, і, оскільки це призведе до зростання рівня Світового океану, вчені намагаються оцінити темпи цього танення та фактори, що його підсилюють.
З 2002 року за станом льодового щита Гренландії спостерігає американо-німецька місія GRACE (Gravity Recovery and Climate Experiment), що представляє собою два космічних апарати, які, зокрема, відстежують втрати льоду на острові. Вчені проаналізували дані GRACE за цей період і зіставили їх з даними мережі наземних спостережень.
Aвтори статті з’ясували, що льодовий щит острова тане швидше через прискорене потепління в атмосфері, причому більша частина втрат льоду припадає на південний захід Гренландії, де майже немає великих льодовиків, як на південному сході й північному заході острова, які виносили б масу льоду в океан, утворюючи айсберги. Швидше за все, ця втрата льоду відбувається через річки, які забирають талу воду — автори статті вважають, що в подальшому саме ця частина Гренландії може виявитися більш значущим «постачальником» води і чинником зростання рівня Світового океану. Усього з 2002 по 2016 роки Гренландія втрачала у середньому по 280 мільярдів тонн льоду в рік, що еквівалентно 0,76 міліметра зростання рівня океану на рік.
Але ця втрата льоду була нерівномірною: в 2003-2013 роках танення льодів прискорилося майже в чотири рази, з 102 до 393 мільярдів тонн льоду на рік, після чого різко зупинилося приблизно на півтора року: чисті втрати льоду в цей період не перевищили 75 мільярдів тонн. Автори пов’язують це з Північноатлантичним коливанням (North Atlantic Oscillation), природним феноменом перерозподілу атмосферних мас між Арктикою і субтропічною Атлантикою, який, зокрема, приносить в західну частину Гренландії тепле повітря і безхмарну погоду (що впливає на танення снігу і льоду та на снігопади).
У поєднанні зі зростанням температури, викликаним глобальною зміною клімату, танення льодів під впливом негативної фази Північноатлантичного коливання суттєво посилилося, вважають вчені, а різка пауза збіглася зі зміною фази коливання. «Через пару десятиліть глобальне потепління буде призводити до рівнів танення снігу і льоду 2012 року і без допомоги Північноатлантичного коливання», — відзначають вчені.
Автори дослідження відзначають, що необхідно більш ретельне спостереження за південно-західною частини острова, де зараз недостатньо щільна мережа GPS-датчиків, що відстежують стан льоду.