Чарівні передноворічні вечори

Українську назву грудень виводять від слова грудки – саме цього місяця ґрунти замерзають і перетворюються на грудки.
Цю назву місяця використовували поляки – грудзєнь, білоруси – грудзень, сербохорвати – грудан, словени – груден. Слово грудень трапляється вже на початку XII ст., наприклад, в Іпатіївському літописі (1118 р.).

У цьому місяці дні найкоротші й найдовші ночі. А 22 грудня приходить зимове сонцестояння – коли найдовша зимова ніч протистоїть найкоротшому в рокові дню. Але мине кілька днів – і світловий час почне додаватися.
У грудні дуже багато християнських і народних свят, майже кожен день має свої традиції, прикмети і значення. Якщо зима не настала в грудні і січні, то вона не настане і до 10 лютого. Надходять хмари з півночі – потеплішає. Якщо липень був спекотним, то грудень буде морозяним. Пізно ввечері голосно співає хатній цвіркун – завтра буде тихий, безвітряний день і мороз послабшає. Кіт шкрябає підлогу – на вітер і завірюху, дере стіну – на негоду, лежить черевцем догори – на відлигу, згорнувся в клубочок і вткнувся писком у лапки – на мороз. Коли ліс узимку почорнів, слід чекати відлиги чи бурі. Туманне коло навколо сонця – на хуртовину, якщо стовпи біля нього – чекай морозяної погоди. Сова кричить – на холод. Повітря над лісом посиніло – на тепло.
Одне з найвизначніших, найвеселіших свят грудня – Миколая Чудотворця. У ньому дуже виразно поєдналися і дохристиянські, і християнські звичаї та традиції. Вважається, що з Миколи починалася справжня зима.
Мало хто знає традиції 20 грудня (Амвросія), коли кожна дівчина мала приміряти до себе дванадцять одежин і вдягти найзручнішу. Якій не дісталося за розміром, тій прив’язували спідницю ззаду до попереку і посилали на дерево «трусити груші». Підійшовши до верби, вона вилазила на дерево і струшувала його. Зібравши «натрушених груш» – сухих паличок, дівчата йшли на досвітки. Котрій із них уночі насниться хлопець, за того, вважалося, й вийде заміж.
22 грудня. На день зачаття святої Анни припадає зимове сонцестояння. В давнину був такий звичай: дзвонареві, який сповіщав про народження сонця, давали 24 срібняки, а за те, що оголошував улітку «повернення сонця на зиму», змушували добу відсидіти у в’язниці.
Спостерігали й за погодою: після Ганни сонце повертає на літо, а зима – на мороз; яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки.
25 грудня – Спиридона Сонцеворота. За довголітнім прогнозуванням, це найхолодніший день грудня, бо «сонце переходе на другий бік». У давнину в цей день намагалися не працювати. Цього дня прогнозували погоду на цілий наступний рік. Кожен день від Спиридона Сонцеворота має відповідати погоді чергового місяця: 26 грудня прогнозували січень, 27-го – лютий, і так аж до Різдва. Тому протягом дванадцяти днів запам’ятовували всі примхи погоди, щоб визначити, яким буде рік.

Ляна ЗАЛЄВСКА
Фото Оксани ЧУРИЛО

ЛВ №6 2019р.