Ще зима, але скоро – весна…

Розпочинає рік січень… І цей початок надзвичайно здивував погодними аномаліями у всьому світі. У той час, коли США скувало 50-градусними морозами, в Канаді зацвіли вишні, а Німеччину взагалі затопило. В Україні ж були то морози, то відлиги, то снігопади, то потепління. У січні сонця було більше, ніж у попередньому зимовому місяці. Морозні дні з яскравим сонцем і чистим блакитним небом, як у віршах.

Кількість зимових свят просто вражає. Мабуть, жоден інший сезон не може похизуватися хоча б приблизним їх числом.
Свято Нового року – це не просто особливий день, а найбажаніший, найжаданіший, най-масштабніший і для дітей, і для дорослих. Кожна сім’я прикрашає свій дім різнокольоровими гірляндами, паперовими сніжинками, блискучими намистинами, але головним атрибутом цього свята все ж залишається новорічна ялинка. Ця красуня своєю присутністю створює оту неповторну святкову атмосферу, яку неможливо відтворити за її відсутності.
Але звідки взялась традиція прикрашати дерева, не кожен знає, насправді це походить із сивої давнини, коли люди вірили в те, що у деревах живуть духи. А дерева, як-от ялинка, що залишаються зеленими навіть узимку, вважаються символом безсмертя. На території України ялинка була символом абсолютно протилежним і характеризувала смерть, а не безсмертя. Лише згодом ми запозичили цю традицію у європейців. У дім спочатку приносили лише гілочку ялинки, а не ціле дерево. Маленька гілочка біля столу чи комина була оберегом від злих духів.
Ну, і якщо вже мова зайшла про «зимові» факти, то є ще кілька цікавих та маловідомих. Ось наприклад: зазвичай сніжинки мають діаметр 5 міліметрів, проте рекордна величина сніжинки, яку зафіксували, – 12 сантиметрів. А іще візерунок на кожній з них різний, однакових сніжинок не існує. У Японії на острові Хокайдо є цілий музей, присвячений сніжинкам.
Сьогодні за вікном панує лютий. Це місяць останніх морозів, колючих хуртовин та снігових заметів. Проте природа знову все наплутала, і замість зими за вікном геть весняна погода. Усе розтало, пригріває сонечко, хочеться хутчіш скинути теплі речі й бігти зустрічати весну. Дні усе довші та ясніші. Завдяки такому неочікувано теплому лютому, попри всі негаразди, які можуть спіткати, на душі спокійно, погані думки самі по собі тікають із голови.
Уже зовсім скоро прилетять перші птахи. Найпершими провісниками весни вважаються плиски, оскільки вони радують своїм кигиканням вже з початку розтавання льоду. Нерідко можна спостерігати, як вони пливуть за крижиною по річці. Не менш ранні пернаті – граки. Вони також прилітають у свої володіння, щойно розтане сніг на полях. Гракам властиво облагороджувати раніше покинуті гнізда, після чого вони починають висиджувати яйця. Граки одними з перших виводять пташенят.
Проте лютий оманливий і може зненацька так приморозити, що й думки про весну замерзнуть. А саме про морозяний лютий попереджають нас синоптики. Але лише природа знає, які сюрпризи готує.
І все ж – вже так хочеться весни! Отож, будемо нетерпеливо чекати тепла й вірити у краще.
Ляна ЧУРИЛО
Фото Оксани ЧУРИЛО, Любомира БЕЗРУЧКА та Олександра ДУРМАНЕНКА

ЛВ, №1-2, 2019р.