Як економно пережити зиму

Із настанням холодів кожен із нас задумується, чи зможе витримати навантаження комунальних витрат. Тоді як колись було модно переводити всіх на газопостачання й відмовлятися від «середньовічних» грубок, то сьогодні ситуація не така райдужна, як малювали тодішні політики, заробляючи собі дивіденди на тому, що газ – це комфорт. Газ, як виявилося, це колосальні витрати.

Наразі ті, хто по сільських хатах зберіг ту «середньовічну» грубу, тішаться, що можуть виписати дров і сяк-так пережити зиму. Але це одиничні випадки, та й повертатися у глибоке минуле теж не хочеться. Навіщо, якщо є можливість рухатися, використовуючи досвід країн, що вже проторували дорогу, якою варто йти. Маю на увазі використання біопалива. Газ дорожчає, тому все більше громад бачать у зеленій енергетиці можливість стабілізувати тарифи.
За кордоном уже давно використовують ресурси сонця, вітру, біопалива у виробництві тепла та електроенергії. Переходять на відновлювальну енергетику. Загалом ЄС планує отримати 20% «зеленої» енергії до 2020 року й не менш як 32% – до 2030 року. Деякі країни, наприклад, Швеція, Фінляндія, Данія, Латвія, Австрія вже зараз понад третину власних потреб в теплі та електроенергії покривають завдяки «зеленій» енергії.
«Європа, на яку всі орієнтуємось, відмовляється від газу і переходить на використання відновлювальних джерел енергії, – пише на своїй сторінці у «Фейсбуці» начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко. – Використання біопалива на Волині – не тільки альтернатива газу, це ще й зменшення витрат на опалювальний сезон. У Європі біля 20% первинної генерації енергії забезпечує біомаса. В Україні цей показник не дотягує до 5%. Що це означає в натуральних величинах? Лісове господарство може стати опорою громад не тільки в плані наповнення бюджету і створення робочих місць. Поміж родовищ газу, торфу, кам’яного вугілля, сільськогосподарських відходів, низькосортні деревні ресурси, що накопичились сьогодні у волинських лісгоспах, не лише можуть допомогти пережити зиму, це можливість вибудувати довгострокову програму. За умови переходу соціальних об’єктів у районах із газу на тверде паливо лісгоспи готові постачати до 30 тисяч кубометрів сировини щомісячно. Сьогодні деревні відходи (залишки деревообробки та лісозаготівлі, непридатні для використання) у лісгоспів переважно закуповують підприємці. Внутрішній ринок деревиною перенасичений, відповідно, на щепу й т. ін. попит і ціни теж упали. Це проблема загальноукраїнська. Тільки на Волині щепи накопичилось близько 5000 тон. Не бачимо іншого виходу, як запропонувати громадам, що мають великі соціальні об’єкти, переходити на тверде паливо. Готові до того, щоб розглянути варіанти, коли лісгосп встановлює на соціальному об’єкті твердопаливний котел і продає громаді теплові одиниці. Якщо є громади, які зацікавлені у такій співпраці, давайте знати. Будемо готувати зустрічі, можливо, якийсь спільний семінар чи круглий стіл».
А поки наші господарі думають, європейці добре розуміють, у чому вигода. По-перше, деревна тріска, пелети, брикети – це ресурс, який лежить під ногами. Це залишки деревообробної промисловості та сільського господарства. І коштують вони копійки. По-друге, використовуючи біопаливо, ми покращуємо екологію. Спалювання біомаси взагалі не можна порівняти зі спалюванням вугілля чи мазуту. По-третє, «зелена» енергетика – це нові робочі місця, розвиток місцевої інфраструктури, збільшення надход­жень в бюджет.
Але Україна ще тільки йде цим шляхом. Багато хто не вірить у його доцільність, дехто просто не хоче змінювати ситуацію, а дехто підігріває усе це, спекулюючи на темі екології. Але факти річ уперта: тепло з біомаси – це не лише безпечно, але й вигідно, інакше жодна європейська країна не переходила б на «зелену» енергетику…
Оксана ЧУРИЛО

«ЛВ» №4-5 2019р.