Ясенова смарагдова златка – новий прибулець на наших теренах

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №397 від 16.07.2019 до Переліку регульованих шкідливих організмів, зокрема до списку А-1 «Карантинні види, відсутні в Україні» додано ясенову смарагдову златку (Agrilus planipennis Fairmaire). Це відбулося тоді, коли цей вид вже перетнув кордон. Тому він має бути внесеним до списку А-2 «Карантинні організми, обмежено поширені в Україні».

Про високу ймовірність появи ясенової смарагдової златки в наших лісах ми попереджали ще два роки тому (ЛВ №3-4, 2017). Це – один із видів, які називають адвентивними («чужоземними», «прибульцями», «вселенцями»), тобто вид, який поширився за межі природного ареалу на нову для себе територію природним шляхом (сушею, водою, повітрям) або занесений людиною.
Ясенова смарагдова златка разом із халаровим некрозом, який поширився практично в усій Європі, зокрема в Україні (ЛВ №3-4, 2019), загрожують існуванню ясена як виду, а також багатьом видам грибів і безхребетних тварин, які використовують цю породу як джерело їжі або як місце перебування.


Батьківщина смарагдової златки – Корейський півострів, північно-східний Китай, Монголія, Приморський і Хабаровський краї Росії. У цих регіонах златка заселяє місцеві види ясена (маньчжурський і китайський) та деякі інші породи, але не є небезпечною, за винятком років тривалої посухи. На Батьківщині златка пройшла тривалу коеволюцію і з кормовими породами, і з ентомофагами, й вони існують у динамічній рівновазі. Так само каштановий мінер на Батьківщині – біля Охридського озера – не був шкідником, а після потрапляння в Європу став активно заселяти дерева гіркокаштана звичайного та спричиняти дочасну втрату листя.
У середині 90-х рр. златку завезли у США та Канаду з пакувальним матеріалом із Китаю. За кілька років вона спричинила відпад понад 20 мільйонів дерев різних видів ясена, незважаючи на великі кошти, витрачені урядами цих країн на вивчення шкідника та запобігання поширенню.
Златка потрапила в Москву майже у ті самі роки, що і в США. Хоча її виявили у 2005 році, за дендрохронологічними даними, вона могла проникнути в середині 90-х рр. Припускають, що її завезли з великомірним садивним матеріалом або пакувальною тарою із країн Азії. А вже далі на території європейської Росії златка поступово розселялася активно, оскільки жуки долають відстані до 500 м, а іноді й більші. Водночас імовірне й пасивне перенесення златки під час перевезення лісової продукції або інших вантажів. У Європейській Росії ця златка заселяє насамперед вид ясена, який інтродукований із Північної Америки, – ясен пенсильванський, а також поширений в Європі ясен звичайний. Зважаючи на те, що багато придорожніх смуг створені з ясена пенсильванського, особливо у південних регіонах, златка без великих зусиль дісталася і до Яро­славля та Ленінградської області на півночі, і до Воронезької області на півдні, і до Смоленська на заході. Якщо златка проникла у Бєлгородську, Воронезьку та Ростовську області, то мала всі шанси потрапити в Україну, а якщо проникла у Смоленську область, то тут вже поряд і Білорусь. Тож за рухом златки на території колишнього СРСР із напругою стежить уся Європа, де ясен і так потерпає від халарового некрозу, а тут ще нове нашестя. До того ж, златка може пошкодити оливки, що стане відчутним ударом по економіці окремих південних країн.
Таким чином, ми припускали, що ясенова смарагдова златка прийде до нас зі сходу, але не мали фінансової можливості поїхати і це перевірити. Таку можливість знайшов харківський ентомолог О. М. Дрог­валенко, співробітник му­зею природи Харківського національ­ного університету ім. В. Н. Каразіна, який улітку 2019 року підтвердив факт наявності ясенової смарагдової златки в Луганській області.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 12.09.2019 перевірила дані та також підтвердила факт наявності ясенової смарагдової златки на території Луганської області. Відповідно до цього, Головним управлінням Держ­продспоживслужби України в Луганській області і розпорядженням голови районної державної адміністрації затверджено карантинний режим на території Старокожівського урочища Марківського лісництва ДП «Біловодське ЛМГ» та прилеглій до урочища території лісосмуг Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області на площі 5 га.
Лише наприкінці жовтня у регіон проникнення адвентивного шкідника вдалося потрапити нашим науковцям – кандидатам сільськогосподарських наук Катерині Давиденко та Юрію Скрильнику разом із головним лісопатологом ДСЛП «Харківлісозахист» Денисом Батуркіним. Після детального обстеження вони виявили, що заселення дерев ясеновою смарагдовою златкою відбулося не пізніше 2018 року. Було обстежено полезахисні та придорожні лісові смуги за маршрутом Рудківка – Гераськівка – Марківка – Лісна Поляна – Скородная – Марківське – Сичанське – Караван-Солодкий – Лозове (Марківського та Старобільського районів) та виявлено масове заселення понад 300 дерев ясена цим шкідником. Виходить, що карантинну зону доведеться збільшувати…
Що ж це за страшний шкідник? Ясенова смарагдова златка – дуже гарний, блискучий і витончений жук завдовжки близько 1 см і завширшки 3 мм. Жуки живляться листям ясена і за високої чисельності можуть спричинити значну дефоліацію крон. Але не тим вони страшні. Від травня до вересня жуки паруються та відкладають яйця на поверхню або у щілини кори стовбурів, гілок і кореневих лап ясена діаметром від 2 см до понад 30 см.
З яєць вилуплюються личинки та вигризають пласкі звивисті ходи під корою завширшки понад 3,5 мм, які заповнюють екскрементами. Довжина личинки старшого віку сягає 3 см, тобто для підтримання її життєдіяльності потрібно дуже багато корму. Личинки проходять у розвитку чотири віки та зимують один раз чи двічі. Зазвичай личинки, що розвиваються з яєць, відкладених рано навесні, встигають завершити розвиток за один рік, а личинки з яєць, відкладених наприкінці сезону, зимують двічі. Коли настає час лялькуватися, личинка вигризає лялечкову колисочку завдовжки 16 мм, завширшки 3,5 мм у заболоні гілок із тонкою корою або в корі частин дерев із грубою корою.
Перед тим як почати формувати лялечкову колисочку, личинка прогризає хід майже до поверхні кори, щоб полегшити умови для вильоту з дерева майбутнього жука. У лялечковій камері личинка перед зимівлею складається у формі літери U, навесні перетворюється на передлялечку, а потім – на лялечку та жука. Після закінчення свого формування жук розширює хід, який був підготований личинкою, та залишає дерево.
Зазвичай льотний отвір златки має форму букви D, причому рівний бік «літери» відповідає верхньому боку тіла жука.
Повний цикл розвитку ясенової смарагдової златки зазвичай триває один рік, але може подовжуватися в холодні роки, у випадку розвитку в колодах або дровах, які втрачають вологу, а також, якщо дерево достатньо життєздатне й опирається заселенню завдяки наявності певних хімічних речовин у складі або швидкого заростання ходів личинок калюсом.
Як і інші небезпечні стовбурові шкідники, ясенова смарагдова златка завдає фізіологічної шкоди деревам, тобто ослаблює або навіть убиває їх, а деревині – технічної шкоди.
Фізіологічна шкода виявляється у спроможності комахи успішно заселяти життєздатні дерева, завдавати їм шкоди під час додаткового живлення та переносити збудників хвороб. Ясенова смарагдова златка спроможна заселяти життєздатні дерева, ходи її звивисті за низької щільності поселень і хаотично спрямовані в різні боки за високої. Що більше поперечних ходів златки на дереві, то більше судин вони перерізають, що запобігає проникненню води та живильних речовин із ґрунту у крони.
Щодо активного перенесення златкою збудників хвороб дерев відомості відсутні, але не виключена така можливість, якщо жук вилетів із дерева, ураженого хворобою.
Технічна шкода від ясенової смарагдової златки полягає в руйнуванні деревини у випадку заселення нею і живих дерев, і заготовленої деревини.
Заселення ясеновою смарагдовою златкою дерев із тонкою корою починається зі стовбура, дерев із грубою корою – з гілок. Тому дерева із грубою корою, заселені златкою, відмирають поступово, починаючи з верхніх гілок. Одночасно на стовбурі розвиваються водяні пагони й гілки.
Основними симптомами заселення дерев ясеновою смарагдовою златкою є характерні льотні отвори на стовбурах і гілках, але вони з’являються наступного року після заселення. Крона заселених дерев розріджена, а листя дочасно жовтіє. На корі видно здуття та тріщини уздовж старих ходів, які інколи заростають калюсом, а на стовбурі – водяні пагони. Дуже характерними є сліди діяльності дятлів.
Чи є можливим захист ясенів від смарагдової златки? Так, для особ­ливо цінних дерев він є можливим, але надто дорогим. Оскільки жуки літають практично упродовж всього вегетаційного періоду, обприскувати крони інсектицидами треба кілька разів на сезон. У суху погоду інсектициди не є ефективними, тому на особливо цінних ділянках рекомендовано запроваджувати додатковий полив дерев. У США доведено, що ефективність інсектициду емамектин-бензоат зберігається упродовж двох-трьох років, а заселені златкою дерева іноді відновлюють життєздатність наступного року після обприскування. У США застосовують також ін’єкції азадирактину у стовбур, що забезпечує захист дерев на два роки наперед.
У контролюванні чисельності ясенової смарагдової златки можуть відігравати позитивну роль ентомофаги. Так, вважають, що згасання осередків цього шкідника у Москві відбулося саме завдяки діяльності їздців роду Spathius, які накопичилися за понад 10 років існування осередків і пристосувалися до нового живителя.
Наразі важливим є запобігання поширенню смарагдової вузькотілої златки в інші регіони України та далі в Європу. Згідно із стандартом ЄОЗР (Європейської та Середземноморської організації захисту рослин – OEPP/EPPO), карантинна зона має охопити територію радіусом не менш як 20 км навколо першого виявлення шкідника, щоб запобігти переміщенню деревини, дров і садивного матеріалу.
Насамперед має бути проведене детальне лісопатологічне обстеження для уточнення меж заселеної території. Усі дерева ясена пенсільванського у виявлених осередках в радіусі не менш як 100 м навколо кожного заселеного дерева мають бути вилучені, а пні понижені на рівні ґрунту. Усі частини зрізаних дерев після оглядання кожного фрагмента на наявність златки мають бути спалені. У випадку виявлення додаткових заселених дерев слід встановити нові межі ділянки радіусом не менш як 100 м навколо кожного заселеного дерева та повторити дії, викладені вище. Місця розташування всіх заселених дерев мають бути позначені на карті.
Звичайно, ці заходи мають бути проведені із залученням фахівців, зокрема науковців УкрНДІЛГА та співробітників ДСПП «Харківлісозахист». Водночас така робота потребує значних витрат часу та коштів, які не заплановані в бюджеті зазначених організацій. Деякі заселені златкою насадження взагалі не мають господаря, відповідального за їхній стан.
Тому прогноз є песимістичним. Златка пошириться далі на захід Луганської та сусідні Донецьку й Харківську області. У лісових насадженнях ясена пенсильванського не дуже багато, але він є у захисних смугах лісів уздовж залізниць і автомобільних доріг, знищення яких не є припустимим. До того ж, є відомості, що ясенова смарагдова златка спроможна заселяти також ясен звичайний, що становить загрозу й лісовим насадженням.
Валентина МЄШКОВА

ЛВ №6 2019р.