14 лютого – сторіччя злуки та Вінницького ОУЛМГ

22 січня 1919 року, коли в Києві урочисто проголошували Акт злуки, на столицю йшов більшовицький ворог. Тому виникла потреба у тимчасовій столиці. 2 лютого 1919 року під тиском більшовицьких військ, що наступали, Директорія й уряд УНР покинули Київ і переїхали до Вінниці.
У цей час, ще 10 січня 1919 року в Києві було ухвалено «Закон про ліси» в Українській Народній Республіці.

У складній суспільно-політичній ситуації, повній некерованості місцевими органами влади, в ситуації оголошення Директорією 16 січня 1919 року війни більшовицькій Росії ухвалюють досить змістовний закон про ліси!
Саме на його виконання урядом УНР вже у Вінниці було утворено інституцію Подільського губернського лісничого на підставі «Тимчасового Закону про Губерніяльних та Повітових лісничих», затвердженого Директорією Української Народної Респуб-ліки 14 лютого 1919 року.
Тому саме цю дату утворення територіального органу управління лісами Подільської губернії логічно вважати днем утворення Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства.
З 1917 року це був перший законний орган влади, який, керуючись законними й підзаконними офіційними актами, опікувався лісовим господарством на підпорядкованій території.
Ще влітку 1917 року, за кілька місяців до жовтневого більшовицького перевороту, в Подільській губернії розпочалося самовільне захоплення селянами земель, лісів, сіножатей. Тривало безжальне винищення лісів, розпочате зразу після початку Першої світової війни.
Після 1917 року діяльність лісничих, як і становлення лісового господарства – складової частини народногосподарського комплексу, проходили в надзвичайно важких умовах громадянської війни, національно-визвольної боротьби українського народу, економічної розрухи і гострої паливної кризи.
Після жовтневого перевороту1917 року й оголошення всіх лісів державною власністю поміщики і капіталісти повтікали або були знищені. Лісова охорона покинула колишні приватні ліси. Згодом залишилася без охорони й більшість обходів у державних лісах. Селяни не визнавали жодних заходів органів влади, спрямованих на обмеження їхніх прав у користуванні лісами.
У такій ситуації ліси стали зовсім беззахисні. В 1917-1920 роках ліси на Поділлі масово знищували. Хоча було видано наказ по народному Міністерству Земельних Справ від 21 січня 1919 року «Про охорону лісів», але припинити самовільні порубки не вдавалося. Селяни вирубували насадження цілими дачами.
Органів більшовицької влади, які проголошували і створювали більшовики в інших частинах України, окупованих російськими більшовицькими військами, у 1918 році та в перші місяці 1919-го в Подільській губернії ще не було. На її території з центром у Вінниці діяли закони саме Української Народної Республіки.
Лісничі та їхні помічники чесно виконували свої службові обов’язки. І навіть в таких умовах намагалися охороняти ліси, дотримуватися елементарних правил ведення лісового господарства.
Прес-служба
Вінницького ОУЛМГ