Мисливство у Галицькому сеймі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Мисливство як галузь суспільного виробництва стосується інтересів багатьох соціальних верств суспільства: власників земельних ділянок, яким, відповідно до тогочасного законодавства, належала дичина, та власне мисливців, які лобіювали найкорисніші для себе умови полювання. Інформація про розв’язання проблем мисливства Галичини знайшла відображення практично у всіх тогочасних періодичних виданнях. Виходячи з партійних, громадських, корпоративних інтересів, вони тенденційно подавали інформацію з метою вплинути на настрої …

Читати більше

Вольєрне господарство графа Потоцького

Розведення дичини у вольєрах є одним із методів інтенсифікації організації мисливського господарства. Вольєрний метод розведення дичини дає змогу проводити акліматизацію інших видів мисливських тварин, вирощувати трофейні екземпляри дичини, полегшувати методи полювання, проводити наукові дослідження та надавати рекреаційні послуги. Цінним досвідом з організації вольєрного господарства слугує організація у 1900 році графом Йозефом Потоцьким вольєрного господарства «Пилявин» біля міста Славути. Сьогодні на …

Читати більше

Квітка – кохання Лесі

В українській культурі є багато відомих нам людей. Проте є й такі, про життя і працю яких широкий загал знає мало. Таким є Климент Васильович Квітка – людина високоосвічена, етнограф, фольклорист, музикознавець. У колах науковців про Квітку найперше говорять як про чоловіка Лесі Українки. Але навіть те, що письменниця обрала з-поміж інших чоловіків зі свого оточення саме Климента Квітку, зайвий …

Читати більше

Діяльність міського мисливського товариства у Львові (ХіХ ст.)

(Закінчення. Початок у попередньому номері «ЛВ») Близькість лісів до Львова сприяла великій кількості дичини. Так, у 40-х роках ХХ століття у Львові, на вул. Оссолінських, що в центрі міста, на дорозі поруч із машинами біг дикий заєць. За деякий час він перестрибнув в Оссолімський сад. У 70-х роках ХІХ ст. зайця у Львові бачили також на вулиці Галицькій. Глядачі могли …

Читати більше

рибальськЕ господарство у Східній Галичині початку ХХ ст. (політико-етнічний аспект)

Одним із головних аспектів в організації рибальського господарства є право власності на рибальські угіддя (ставки, річки тощо) та власне саму рибу. Про важливість теми свідчить те, що питання користування рибальськими угіддями врегульовувала Конституція Пилипа Орлика від 5 квітня 1710 року. Відповідно до Австрійського цивільного кодексу від 1812 року право рибальства належало до одного з 6-ти видів сервітуту. Іншими видами сервітуту …

Читати більше

Любов до землі приростає лісами

Насаджувати і доглядати ліс – в цьому вбачає своє головне покликання майстер лісу Прохорівського лісництва Золотоніського лісгоспу Іван Степанець. «Передусім – охорона свого обходу. Знати межі, дивитися, щоб порядок був у лісі», – говорить чоловік. Дбати про ліс, про природу вчив його ще батько, лісник Петро Степанець. Любов до землі покликала Івана Степанця навчатися на агронома. У рідному селі Ліпляве …

Читати більше

Заради збереження лісу він був готовий на все

У житті Володимира Читкайла було три любові: робота, дружина і діти. Зараз уже ні рідні, ні колеги навіть не беруться розставляти їх  за порядком, бо ніхто напевне не знає, хто ж був на першому місці. Головне, що всі разом вони уживалися і рік за роком спільно створювали книгу життя мужнього чоловіка, про якого досі говорять, згадують, особистим знайомством із котрим …

Читати більше

Ворохта. Мисливство та рибальство кін. ХІХ – поч. ХХ ст

(Продовження. Початок у попередньому номері) Після закінчення Першої cвітової війни та із входженням Галичини до Другої Речі Посполитої ліси біля Ворохти перейшли у власність держави. Право на полювання перейшло до дирекції державних лісів, яка розміщувалась у Львові. Відповідно до поданого дирекцією оголошення право полювання на оленя у Ворохті можна було купити за 400 злотих; найдешевше (250 злотих) – у Гриняві …

Читати більше